Облік нещасних випадків

Керівник підприємства, де стався нещасний випадок, зобов'язаний:

- терміново організувати медичну допомогу постраждалому і його доставку до лікарсько-профілактичної установи (медпункту, медсанчастини, поліклініки, лікарні тощо), а також повідомити про те, що трапилося, власнику підприємства;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці й устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не приведе до більш важких наслідків), а також ужити заходів з недопущення подібних випадків у сформованій ситуації;

Лікарсько-профілактична установа про кожне звернення потерпілого від нещасного випадку, що не був зареєстрований на підприємстві, повинна протягом доби інформувати власника підприємства, де працює потерпілий, а у випадку виявлення гострого професійного отруєння (захворювання) - також санепідемстанцію, посилаючи спеціальне екстрене повідомлення на кожного потерпілого за формою, що додається (додаток № 2); таке ж повідомлення посилається і власнику підприємства для вживання термінових заходів з попередження подібних випадків.

Нещасні випадки, оформлені актом за формою Н-1, Н-5, реєструються на підприємстві у спеціальному журналі.

Копія акта за формою Н-1 у випадку гострого професійного отруєння (захворювання) направляється також у санепідемстанцію.

Один екземпляр затвердженого акта за формою Н-1 у випадках, зазначених у Положенні, направляється також до місця постійної роботи, служби, навчання, відбуття покарання потерпілого.

Акт за формою Н-1 разом з матеріалами розслідування підлягає збереженню протягом 45 років на підприємстві, де нещасний випадок узятий на облік. Інші екземпляри акта і його копій зберігаються до здійснення всіх намічених у них профілактичних заходів, але не менше двох років.

У випадку ліквідації підприємства акти за формою Н-1, що зберігаються 45 років, підлягають передачі правонаступнику, а у випадку його відсутності - у державний архів для подальшого збереження.

Нещасні випадки, що скоїлися з особовим складом військових частин, аварійно-рятувальних формувань, військово-будівельних загонів, залучених до роботи на об'єктах підприємства за договором (угодою) між частиною (формуванням, загоном) і підприємством, що виконував ці роботи під керівництвом посадових осіб підприємства, розслідуються і беруться на облік цим підприємством. У розслідуванні повинен брати участь представник командування військової частини, аварійно-рятувального формування, військово-будівельного загону.