Системи вентиляції

Природна вентиляція. Це система вентиляції, переміщення повітряних мас у якій здійснюється завдяки виникаючій різниці тисків зовні й усередині будівлі. Різниця тисків обумовлена різницею щільності зовнішнього і внутрішнього повітря і вітровим напором, що діє на будівлю. При дії вітру на поверхнях будівлі з підвітряного боку утворюється надлишковий тиск, на завітряному боці - розрідження. Природна вентиляція реалізується у виді інфільтрації й аерації.

Інфільтрація.Неорганізована природна вентиляція (природне провітрювання) здійснюється через зміну повітря в приміщеннях через нещільності в огородженнях і елементах будівельних конструкцій, завдяки різниці тисків зовні й усередині приміщення. Такий повітрообмін залежить від випадкових факторів - сили і напрямку вітру, температури повітря усередині і зовні будівлі, виду огороджень і якості будівельних робіт. Інфільтрація може бути значною для житлових будинків і досягати 0,5...0,75 повітрообміну в годину, а для промислових підприємств - до 1,5.

Аерація. Аерацією називається організована природна загальнообмінна вентиляція приміщень у результаті надходження і видалення повітря через фрамуги вікон, що відкриваються, і ліхтарів. Повітрообмін у приміщенні регулюють різним ступенем відкривання фрамуг (у залежності від температури зовнішнього повітря, швидкості і напряму вітру). Як спосіб вентиляції аерація знайшла широке застосування у промислових будівлях, що характеризуються технологічними процесами з великим тепловиділенням (у прокатних цехах, ливарних, ковальських). Надходження зовнішнього повітря в цех у холодний період року організують так, щоб холодне повітря не попадало в робочу зону. Для цього зовнішнє повітря подають у приміщення через прорізи, розташовані не нижче 4,5 м від підлоги; у теплий період року приплив зовнішнього повітря вводять через нижній ярус віконних прорізів - на висоті 1,5...2 м.

Основною перевагою аерації є можливість здійснювати великий повітрообмін без витрат механічної енергії. До недоліків аерації варто віднести те, що в теплий період року ефективність аерації може істотно падати внаслідок підвищення температури зовнішнього повітря, і те, що повітря, яке надходить, не очищається, не підігрівається і не охолоджується.

Механічна вентиляція – вентиляція, за допомогою якої повітря подається у виробничі приміщення чи видаляється з них по системах вентиляційних каналів з використанням для цього спеціальних механічних побудників.

Механічна вентиляція в порівнянні з природною має ряд переваг: великий радіус дії, можливість змінювати чи зберігати необхідний повітрообмін незалежно від температури зовнішнього повітря і швидкості вітру, піддавати повітря, що вводиться в приміщення, попередньому очищенню, сушці чи зволоженню, підігріву чи охолодженню, організовувати оптимальний повітряний розподіл з подачею повітря безпосередньо до робочих місць, уловлювати шкідливі виділення безпосередньо в місцях їхнього утворення і запобігати їх поширенню по всьому об’єму приміщення, очищати забруднене повітря перед викидом його в атмосферу. До недоліків механічної вентиляції варто віднести значну вартість її улаштування й експлуатації, а також необхідність проведення заходів щодо зниження шуму.

Системи механічної вентиляції підрозділяються на загальнообмінну, місцеву, аварійну, змішану і системи кондиціонування.

Загальнообмінна вентиляція - це система вентиляції, що призначена для подачі чистого повітря в приміщення, виведення надлишкової теплоти, вологи і шкідливих речовин з приміщень. В останньому випадку вона застосовується, якщо шкідливі речовини надходять безпосередньо до приміщення, а робочі місця не фіксовані і розташовуються по всьому приміщенню.

За способом подачі і витягу повітря розрізняють чотири схеми загальнообмінної вентиляції: припливну, витяжну, припливно-витяжну і систему з рециркуляцією.

Місцева вентиляція забезпечує вентиляцію безпосередньо у робочого місця, а не в об’ємі приміщення всього цеху. Вона може бути витяжною або припливною.

Витяжну роблять безпосередньо в місцях утворення шкідливих виділень, наприклад, біля електро- і газозварювальних постів, у зарядних відділеннях акумуляторних цехів, біля пилових агрегатів, біля гальванічних ванн.

Місцева припливна вентиляція (повітряні завіси, душі, оазиси) поліпшує мікроклімат в обмеженій зоні приміщення. Для захисту працюючих у приміщеннях людей від проникаючого зовні холодного повітря улаштовують повітряні завіси.

Кондиціювання повітря – це підтримання в робочій зоні виробничих приміщень постійних параметрів мікроклімату, яка здійснюється автоматично. Кондиціонери бувають повного і неповного кондиціонування повітря. Установки повного кондиціонування повітря забезпечують сталість температури, відносної вологості, рухливості і чистоти повітря. Крім того, може здійснюватися іонізація, озонування, дезодорація (видалення запахів) тощо. Установки неповного кондиціонування підтримують частину наведених параметрів.