Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Владні повноваження, відповідальність і делегування




Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність
  2. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
  3. Адміністративна відповідальність юридичних осіб
  4. Адміністративна відповідальність.
  5. Види правопорушень, за які наступає відповідальність
  6. Відповідальність державних службовців
  7. Відповідальність у бізнесі - обов'язок юридичних осіб відповідати за свої дії, дотримання встановлених державою і суспільством правил бізнесу.
  8. Вік, з якого настає адміністративна відповідальність
  9. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства

 

Владні повноваження – це офіційне законне право менедже- ра приймати рішення, віддавати накази і розподіляти ресурси для досягнення бажаних організаційних результатів. Владні повнова- ження визначаються трьома характеристиками:

1. Владні повноваження детермінуються виключно посадою, а не особистими чи діловими якостями співробітника організації. Менеджери наділяються владними повноваженнями з огляду на їх позиції в організаційній ієрархії, і кожен, хто займає аналогічну посаду, повинен отримати ті самі права.

2. Владні повноваження менеджера приймаються підлеглими. Владні повноваження поширюються з вершини ієрархічної піраміди організації до її основи, але підпорядкованість або підлеглість працівників ґрунтується насамперед на їх впевненості в легітим- ності наказів менеджерів. Реальні права керівника визначаються свідомим виконанням підлеглими його команд. Якщо співробіт- ники відмовляються підкорятися розпорядженням, владні повно- важення керівника втрачають силу.

3. Обсяг владних повноважень у вертикальній ієрархії розпо- діляється зверху донизу. Посади на вершині ієрархії наділяються більшими обсягами формальних прав, ніж посади на інших її рівнях.


 

Відповідальність – обов’язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх задовільне розв’язання. Тобто, це зворотна сторона “медалі” владних повноважень. Наприклад, призначені співробіт- нику обов’язки з вирішення робочих завдань або виконання певних видів діяльності. Як правило, владні повноваження менеджерів пропорційні відповідальності, яка на них покладена. Якщо відпо- відальність менеджера не підкріплюється достатніми повнова- женнями, то виконання завдань можливе, але утруднене. В цьому випадку керівник повинен мати здібності до переконання колег і підлеглих. Коли владні повноваження менеджера “перевищують” відповідальність, виникає спокуса зловживань надлишком ресурсів, використання всієї повноти влади заради нічого не вартих резуль- татів.

Підзвітність – це механізм, за допомогою якого досягається баланс владних повноважень менеджера і покладеної на нього відповідальності. Підзвітність означає, що наділені владними повноваженнями і відповідальністю менеджери зобов’язані допо- відати і обговорювати результати виконання робочих завдань з керівниками, які займають більш високі позиції в командному ланцюжку. Підлеглі повинні усвідомлювати підзвітність за вирі- шення поставлених завдань, свою відповідальність і мати необ- хідні для виконання завдань владні повноваження. Підзвітність може бути вбудована в організаційну структуру.



З теорією владних повноважень безпосередньо пов’язана кон- цепція делегування. Делегування – це процес передачі менедже- рами владних повноважень і відповідальності співробітникам, які займають позиції на нижчих рівнях ієрархії. Сьогодні деякі орга- нізації спонукають менеджерів делегувати частину прав на най- нижчі рівні владної піраміди, що дозволяє добитися максимального ступеня гнучкості при задоволенні потреб споживачів і адаптації до зовнішнього середовища.

Виділяють лінійні та допоміжні владні повноваження. В ор- ганізаціях можна спостерігати суттєві відмінності між лінійними та допоміжними владними повноваженнями, які визначаються місцем менеджера в організаційній структурі (лінійний чи допо- міжний відділи). Лінійні відділи виконують завдання, які безпосе- редньо пов’язані з головною метою та місією організації. Напри- клад, відділи з виробництва та реалізації товарів.



Допоміжні відділи враховують тих, хто забезпечує надання спеціалізованих послуг лінійним відділам компанії (відділ страте- гічного планування, бухгалтерія, відділ трудових ресурсів).

Лінійні владні повноваження означають, що менеджери мають формальне право керувати та контролювати дії безпосередніх під- леглих. Коло допоміжних владних повноважень більш вузьке і припускає право давати поради, рекомендації та консультації з питань компетенції персоналу і носить, скоріш усього, комуніка- тивний характер, коли спеціалісти висловлюють свої припущення в технічних галузях. Наприклад, фінансовий відділ виробничої фірми повинен мати допоміжні владні повноваження, які викорис- товуються для координації дій з лінійними відділами (узгодження розрахункових форм для закупівлі обладнання, стандартизація плат- них послуг тощо)

 


Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 33; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты