Тема: КУЛЬТУРА НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ ОРАТОРА

Виразний погляд, доречно зроблений рух тіла

варті іноді значно більше усіх промов

Г. Гайвар

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Поняття про невербальну комунікацію. Класифікація невербальних засобів спілкування та їх роль під час ораторського виступу.

2. Кінесика (жести, міміка, рухи тіла тощо).

3. Паралінгвістичні та екстралінгвістичні засоби спілкування. Енергетика мовлення оратора

4. Роль очей у спілкуванні.

5. Проксеміка.

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Описати всі невербальні особливості людини, яка має високий рівень культури спілкування. Почати треба, наприклад, так:

Жести, міміка, пантоміміка людини, яка має високий рівень культури спілкування, виражають доброзичливе ставлення до інших. Так, жести широкі і свідчать про відкритість; долоні рук ... ; очі ... тощо.

2. Сформулювати 10-12 правил невербального спілкування оратора.

3. Заповнити таблицю про значення невербальних сигналів під час спілкування.

4. Прочитати уривок з тексту А.Содомори «Рука». Скласти свій текст на одну з тем: «Очі», «Усмішка», «Голова» тощо.

Якщо очі – дзеркало душі, то руки – її тлумачі. Дивніші, ніж язик, що навчився говорити. І навіть коли мовою володіємо досконало, без рук, які теж по-своєму промовисті, не обходимося. Рука кличе, рука проганяє. Рукою привітно махаємо, рукою погрожуємо. Руками розводимо, руки опускаємо. Руками сплескуємо чи хапаємося за голову. Руки схрещуємо на грудях, переплітаємо, заломлюємо, ламаємо, складаємо до молитви. Руки зводимо до неба, закладаємо за спину, потираємо від задоволення, плещемо в долоні. У кожному русі – стан душі, вияв бажання, волі. Навіть голосуємо – руками. Бо рука – то голос. Коли мовчимо – говорять руки. Вони, як і душа, рідко бувають непорушними. Хіба що при молитві: долонею до долоні, пальцем до пальця. Але ця непорушність, повторюємо, – не бездіяльна, бо й по руках, не розпорошуючись, молитовна енергія струмить угору, до Всевишнього…

Хрестимося правицею, а далі складаємо до молитви і правицю, і лівицю. Тут вони рівноправні, єдині. Але це – молитва. У житті ж, буває, права рука не відає, що творить ліва. Роздвоюємося. Втрачаємо єдність самі з собою…

5. Продовжити рекомендації щодо візуального контакту оратора з аудиторією:

Ø оратор повинен дивитися на всіх слухачів почергово, не виділяючи нікого персонально;

Ø відводити погляд від аудиторії можна лише ненадовго;

Ø не дивитися на підлогу…