Історія створення і цілі організації

Організацію країн — експортерів нафти — ОПЕК (Organiza­tion of the Petroleum Exporting Countries — OPEC) — було ство­рено відповідно до резолюції конференції представників урядів

Ірану, Іраку, Кувейту, Саудівської Аравії, Венесуели, Лівії, яка відбулася в Багдаді у вересні 1960 p., а пізніше до них приєдна­лися ще шість країн: Алжир, Габон, Індонезія, Катар, Нігерія, Об'єднані Арабські Емірати. Статут ОПЕК, затверджений у Ка­ракасі в 1961 р., був повністю переглянутий в 1965 р., і пізніше в нього вносилися поправки. Частка ОПЕК у світовому видобуван­ні нафти зараз становить близько 40%. За оцінками Генерального секретаря ОПЕК, ця частка збільшиться до 2010 р. до 45%, а до 2020 р. — до 50%.

Цілями організації є: 1) координація та уніфікація політики щодо нафти держав-членів; 2) визначення найефективніших ін­дивідуальних та колективних засобів захисту інтересів держав-учасниць; 3) пошук засобів забезпечення стабільності цін на сві­тових ринках та попередження несподіваних і небажаних коли­вань цін; 4) забезпечення стійких доходів країн—виробників на­фти, ефективного постачання країн-споживачів; справедливий розподіл доходів від інвестицій у нафтову промисловість; 5) охо­рона навколишнього середовища.

Механізм регулювання ОПЕК світового ринку нафти полягає у встановленні сумарного ліміту видобутку нафти для країн-членів, коригування цього ліміту з урахуванням рівня цін на сві­товому ринку нафти, розподілення загального ліміту між країна­ми-членами і контроль за дотриманням встановлених квот.

Згідно зі статтею 7 Статуту, повноправними членами ОПЕК можуть бути тільки країни-засновники і країни, чиї заявки на вступ були ухвалені конференцією. Будь-яка інша країна, що експортує сиру нафту в значних кількостях і має інтереси, в ос­новному подібні до інтересів країн-членів, може стати повноправ­ним членом за умови, що її прийняття буде ухвалене більшістю у 3/4 голосів, включаючи голоси всіх членів-засновників.

З 1991 р. ОПЕК бере участь у координаційних зустрічах з ін­шими організаціями — Організацією незалежних експортерів наф­ти (ІПЕК), ЄС, Міжнародним енергетичним агентством, — які проводяться з метою обміну інформацією в галузі енергетики, промислового співробітництва, екологічних проблем, використан­ня ринкових механізмів і розвитку світового ринку нафти. Нефор­мальні контакти ОПЕК має також з провідними транснаціональ­ними нафтовими компаніями та їхніми асоціаціями на різних конференціях і форумах. Важливу роль у цих контактах відіграє Центр глобальних стратегічних досліджень ОПЕК у Лондоні.

Зростання обсягів зовнішньої торгівлі країн — членів ОПЕК протягом чотирьох останніх десятиріч XX ст. відбувалось досить

нерівномірно, про що свідчать дані, наведені в табл. 6.5. Різке па­діння експорту відбулося в 1990 р., тимчасом як імпорт скоротив­ся несуттєво. Для ОПЕК характерне позитивне сальдо торгового балансу протягом усього періоду існування цієї організації. На кінець 1997 р. ще не було досягнуто рівня експорту 1980 р.