КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ6.5.1. Міжнародна організація із стандартизації (ІСО) Міжнародна організація із стандартизації (ІСО) — штаб-квартира у Швейцарії м. Женева, — організація, яка займається розробкою міжнародних стандартів і питаннями сертифікації продукції в різних галузях, за винятком електротехніки і електроніки, які належать до компетенції Міжнародної електротехнічної комісії (МЕК). ІСО є світовою федерацією національних органів із стандартизації, яка була створена 23 лютого 1947 р. з ініціативи ООН на засіданні Комітету ООН з координації стандартів. До складу ІСО входять 124 країни, серед них: понад 80 — комітетів-членів, 24 — член-кореспондентів та 9 член-абонентів. Комітети-члени можуть брати участь у роботі технічних комітетів, голосувати по проектах стандартів, обиратися до складу Ради ІСО, бути представленими на засіданнях Генеральної асамблеї (ІСО). Член-кореспонденти не ведуть активної роботи в ІСО, але мають право на отримання інформації про стандарти, що розробляються. Кожна країна може бути представлена в ІСО тільки однією національною організацією. Мета ІСО полягає в тому, щоб сприяти розвиткові стандартизації і пов'язаних з нею видів діяльності у міжнародному масштабі з метою поліпшення міжнародного обміну товарами і послугами. ІСО об'єднує воєдино інтереси виробників, споживачів, урядів і наукових кіл. У її роботі беруть участь майже 3 тис. технічних органів і понад 20 тис. спеціалістів з усіх регіонів світу. За результатами роботи ІСО видано майже 7 тис. стандартів. Діяльність ІСО здійснюється в галузі стандартизації, сертифікації та інформації (див. табл. 6.6). Таблиця 6.6 СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ (ІСО)
Вищий орган ІСО — Генеральна асамблея — скликається один раз на три роки. Кожна національна організація зі стандартизації має в Генеральній асамблеї один голос і може направити делегацію щонайбільше з трьох осіб. У період між сесіями Генеральної асамблеї роботою ІСО керує Генеральна рада. Обраний президент ІСО є водночас і головою Ради, яка щорічно складає звіт про діяльність і затверджує річний бюджет організації. Раді підпорядковані сім комітетів: 1) Технічне бюро (ПЛАКО); 2) Комітет з вивчення наукових принципів стандартизації (СТАКО); 3) Комітет з оцінки відповідності (КАСКО); 4) Комітет з інформаційних систем і послуг (ІНФКО); 5) Комітет з надання допомоги країнам, що розвиваються (ДЕВКО); 6) Комітет із захисту прав споживачів (КОПОЛКО); 7) Комітет із стандартних зразків (РЕМКО). Для розробки міжнародних стандартів Генеральна рада затверджує спеціальні технічні комітети, кожен з яких має постійний номер і розробляє стандарти в якій-небудь вузькій сфері діяльності. Підготовкою проектів міжнародних стандартів у кожному технічному комітеті займається секретаріат. Крім того, існує Генеральний секретаріат, який координує діяльність технічних комітетів і виконує функції звичайного секретаріату будь-якої міжнародної організації. Діяльність Генерального секретаріату контролює контрольна рада. У рамках Комітету з інформаційних систем і послуг функціонує інформаційна система ІСОНЕТ, метою якої є забезпечення обміну інформацією про міжнародні і національні стандарти, про документи із стандартизації, про видання книг, довідників і навчальної літератури з питань стандартизації; встановлення контактів з інформаційними системами інших міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО,МАГАТЕ) і створення єдиної інформаційної мови. Розроблений Міжнародний класифікатор із стандартизації (МКС) являє собою методичну основу для підготовки національних покажчиків стандартів. Розроблені Міжнародною організацією із стандартизації стандарти ISO серії 9000 та 14 000 спрямовані на забезпечення конкурентоспроможності виробників на світовому ринку. Стандарти ISO серії 9000 встановлюють єдині міжнародні стандарти на систему управління якістю в будь-якій виробничій чи сервісній компанії, стандарти ISO серії 14000 встановлюють вимоги до охорони навколишнього середовища. Згідно з офіційною домовленістю, яка встановлює взаємовідносини між ІСО і Міжнародною електротехнічною комісією (МЕК), ці дві організації доповнюють одна одну, створюючи сис- тему міжнародної стандартизації. Для забезпечення необхідної технічної координації вони створили спільні комітети з технічного програмування ІСО/МЕК та з питань стандартизації інформаційної технології. Україна є комітетом — членом ІСО з січня 1993 p. і представлена в ній національною організацією з стандартизації — Держстандартом. 3212 технічних комітетів ІСО, які розробляють міжнародні стандарти, Україна бере участь у роботі 64. Нині майже 60 % державних стандартів в Україні, введених у дію Держстандартом, наближені до міжнародних стандартів ІСО. Подальше наближення сприятиме ліквідації технічних бар'єрів для виходу українських товарів на ринки інших країн, підвищенню конкурентоспроможності нашої продукції, захисту вітчизняного товаровиробника. У доповіді «Розвиток національної системи технічного регулювання в Україні у взаємозв'язку з довгостроковими стратегіями ІСО» і коментарях української делегації щодо програми QSAR (процедури взаємного визнання сертифікатів відповідності вимогам стандартів ISO серії 9000), підготовлених до 21-ої Генеральної асамблеї ІСО, яка проходила в Женеві у вересні 1998 p., відзначалося, що Україна, створюючи вітчизняну систему технічного регулювання, орієнтується на довгострокові стратегії Міжнародної організації із стандартизації. 6.5.2. Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК) Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК) створена в 1906 р. на Міжнародній конференції з питань стандартизації параметрів електричних машин, у якій взяли участь 13 країн. Після створення ІСО МЕК стала автономною організацією в її складі. Сфера діяльності МЕК поширюється на стандартизацію в галузях електротехніки, електроніки, радіозв'язку, приладобудування. Членами МЕК є понад 40 національних комітетів із стандартизації. У Франції, Німеччині, Італії, Бельгії створені спеціальні комітети для участі в МЕК, причому ці комітети не входять до національних організацій із стандартизації. Статут так визначає мету МЕК: сприяння міжнародному співробітництву у стандартизації і суміжних з нею сферах у галузі електротехніки і радіотехніки через розробку міжнародних стандартів та інших документів. Мета реалізується діяльністю МЕК у сферах стандартизації і сертифікації продукції (див. табл. 6.7). Таблиця 6.7 СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ КОМІСІЇ (МЕК)
За час свого функціонування МЕК прийняла 2 тис. стандартів, у яких викладені технічні вимоги до продукції і методів її випробування, а також вимоги щодо безпеки. Вищим керівним органом МЕК є Рада, яка складається з національних комітетів країн-членів. Раді підпорядковані комітети: 1) із загальних питань; 2) фінансовий; 3) комітет дій; 4) Центральне бюро та два спеціальних підрозділи — Система сертифікації виробів електронної техніки і Система сертифікації на відповідність стандартам безпеки. Комітету дій підпорядковані консультативні групи, що координують діяльність технічних комітетів з конкретних проблем. У 1985 p. МЕК створила міжнародну систему сертифікації електротехнічних виробів (МЕКСЕ) з випробувань електроустаткування на відповідність стандартам безпеки. Вона об'єднує 34 країни і призначена для забезпечення міжнародної торгівлі електроустаткуванням споживчого спрямування. У межах системи МЕКСЕ функціонує Схема СБ (СВ Sheme), яка забезпечує усунення технічних бар'єрів у торгівлі електроустаткуванням взаємним визнан- ням результатів випробувань і сертифікації, що здійснюються в країнах-учасницях. Країни — учасниці Схеми СБ повинні проводити сертифікацію на відповідність стандартам МЕК з безпеки, котрі їм рекомендується використовувати як національні. З 1980 p. діє Міжнародна система сертифікації виробів електронної техніки (ІЕТ), мета якої—сприяння розвиткові міжнародної торгівлі виробами електронної техніки встановленням єдиних вимог до цих товарів, методів оцінки їх відповідності, щоб ці вироби були однаково прийнятними в усіх країнах — учасницях системи без проведення повторних випробувань. 6.5,3. Європейські організації в галузі стандартизації і сертифікації продукції 6.5.3.1. Європейський комітет із стандартизації (СЕН) Європейський комітет із стандартизації (СЕН) створений у 1961 p. як неурядова організація (до 1970 р. мала назву «Європейський комітет з координації стандартів»). До складу СЕН входять 18 країн — членів ЄС і ЄАВТ, представлені своїми національними організаціями із стандартизації. СЕН сприяє розвиткові торгівлі товарами і послугами по таких напрямах: —розробка європейських стандартів (євронорм — EN) для країн ЄС, ЄАВТ та інших міжурядових організацій з обов'язковим використанням міжнародних стандартів ІСО; —забезпечення однакового застосування в країнах-членах міжнародних стандартів ІСО і МЕК; —співробітництво з усіма організаціями регіону, що займаються стандартизацією; —надання послуг із сертифікації на відповідність європейським стандартам (євронормам). СЕН розробляє європейські стандарти для авіаційного устаткування, водонагрівальних газових приладів, газових балонів, комплектуючих деталей, для підйомних механізмів, газових гілит, зварювання і різання, трубопроводів і труб, насосних станцій. 6.5.3.2. Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (СЕНЕЛЕК) Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (СЕНЕЛЕК) — неурядова організація, створена в 1971 p. об'єднанням двох європейських організацій: Європейського комітету з координації електротехнічних стандартів країн — членів ЄАВТ і Європейського комітету з координації електротехнічних стандартів країн — членів ЄС. До складу СЕНЕЛЕК входять 17 країн — членів ЄС і ЕАВТ, які представлені національними електротехнічними комітетами і є членами МЕК (за винятком Люксембургу). Метою Комітету є розробка стандартів на електротехнічну продукцію у співробітництві з ЄС і ЄАВТ і тим самим — усунення будь-яких розбіжностей між національними стандартами країн-членів та процедурами сертифікації відповідності виробів вимогам стандартів для запобігання виникненню технічних бар'єрів у торгівлі товарами електротехнічних галузей. СЕНЕЛЕК розробляє регіональні стандарти на електроустаткування в трьох формах: європейський стандарт (EN), документ з гармонізації (HD) і попередній стандарт (ENV) та здійснює гармонізацію стандартів. СЕН і СЕНЕЛЕК не охоплюють своєю діяльністю мале підприємництво.
|