Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ




6.5.1. Міжнародна організація із стандартизації (ІСО)

Міжнародна організація із стандартизації (ІСО) — штаб-квартира у Швейцарії м. Женева, — організація, яка займається роз­робкою міжнародних стандартів і питаннями сертифікації продукції в різних галузях, за винятком електротехніки і електроніки, які належать до компетенції Міжнародної електротехнічної комісії (МЕК). ІСО є світовою федерацією національних органів із стан­дартизації, яка була створена 23 лютого 1947 р. з ініціативи ООН на засіданні Комітету ООН з координації стандартів. До складу ІСО входять 124 країни, серед них: понад 80 — комітетів-членів, 24 — член-кореспондентів та 9 член-абонентів. Комітети-члени можуть брати участь у роботі технічних комітетів, голосувати по проектах стандартів, обиратися до складу Ради ІСО, бути представленими на засіданнях Генеральної асамблеї (ІСО). Член-кореспонденти не ве­дуть активної роботи в ІСО, але мають право на отримання інфор­мації про стандарти, що розробляються. Кожна країна може бути представлена в ІСО тільки однією національною організацією.

Мета ІСО полягає в тому, щоб сприяти розвиткові стандарти­зації і пов'язаних з нею видів діяльності у міжнародному масш­табі з метою поліпшення міжнародного обміну товарами і послу­гами. ІСО об'єднує воєдино інтереси виробників, споживачів, урядів і наукових кіл. У її роботі беруть участь майже 3 тис. тех­нічних органів і понад 20 тис. спеціалістів з усіх регіонів світу. За результатами роботи ІСО видано майже 7 тис. стандартів.

Діяльність ІСО здійснюється в галузі стандартизації, сертифі­кації та інформації (див. табл. 6.6).

Таблиця 6.6

СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ІЗ СТАНДАРТИЗАЦІЇ (ІСО)

Напрями діяльності ІСО  
У галузі стандартизації   У галузі сертифікації   Інформаційна діяльність  
• Розробка стандартів у галузі машинобудування, хі­мії, неметалевих матеріалів, руд і металів, інформа­ційної техніки, сільського господарства, будівництва, спеціальної техніки, охорони здоров'я і медицини, навколишнього середовища, упакування і транспор­тування товарів • Розробка спільно з МЕК стандартів у галузі інформа­ційних технологій, мікропроцесорної техніки, телеко-мунікацій • Стандартизація систем забезпечення якості; розробка і видання міжнародних стандартів • Співробітництво з регіональними організаціями із стандартизації • Сприяння ВТО у поступовому переході на стандарти ІСО в розробці технічних умов постачання товарів • Сприяння країнам, що розвиваються, в галузі розвит­ку національної стандартизації і вирівнювання рівнів стандартизації; розробка рекомендацій; підготовка спе­ціалістів і навчальних посібників із стандартизації • Співробітництво з ООН у напрямку стимулювання співробітництва промислове розвинутих країн і країн, що розвиваються, в галузі стандартизації і метрології; створення міжнародних навчальних центрів • Сприяння взаємному визнанню і прийняттю націо­нальних і регіональних систем сертифікації, а також використання міжнародних стандартів у галузі випро­бувань і підтвердження відповідності • Надання методичної і інформаційної допомоги Раді ІСО в розробці міжнародних стандартів; організація семінарів, розробка керівництв; координація діяльності ІСО з міжнародними метрологічними організаціями   • Сприяння укладанню дво- та багато­сторонніх угод про взаємне визнання; розробка спільно з МЕК принципів гар­монізації національних систем сертифі­кації • Розробка організаційно-методичних до­кументів із сертифікації; методичне сприяння створенню систем сертифіка­ції у країнах, де вони відсутні • Співробітництво з іншими міжнарод­ними організаціями; видання спільно з МЕК, МТЦ, ЮНКТАД/ВТО, ЮНКТАД і ВТО спеціального дослідження «Сер­тифікація. Принципи і практика» • Сприяння взаємному визнанню і при­йняттю національних і регіональних си­стем забезпечення якості, а також вико­ристанню міжнародних стандартів на випробування, контроль, сертифікацію, системи якості • Підготовка керівництв з випробувань, інспекційного контролю і сертифікації продукції та процесів, а також з діяль­ності оцінки випробувальних лаборато­рій, органів з сертифікації і систем за­безпечення якості; вивчення методів оцінки відповідності продукції і систем забезпечення якості встановленим вимо­гам у різних країнах • Співробітництво з МЕК для видання спільних керівництв з сертифікації   • Координація і гармонізація діяльності ІСО і членів органі­зації у галузі інформаційних послуг, баз даних, маркетингу, продажу стандартів і технічних умов • Консультування Генеральної асамблеї ІСО з питань розроб­ки політики і гармонізації стан­дартів; керівництво функціо­нуванням інформаційної мере­жі ІСО — ІСОНЕТ; • Розробка керівництв з органі­зації і роботи інформаційних центрів сертифікації • Вивчення і аналіз інформа­ційних і маркетингових послуг • Розробка і поширення реко­мендацій щодо загальних прин­ципів збору, зберігання, пошуку інформації, обміну нею • Організація і ведення систе­ми виробництва і розповсю­дження документів в ІСО • Популяризація міжнародних стандартів у галузі інформа­ційних послуг і заохочення до їх застосування • Інформаційне співробітництво з міжнародними організаціями  

 

Вищий орган ІСО — Генеральна асамблея — скликається один раз на три роки. Кожна національна організація зі стандар­тизації має в Генеральній асамблеї один голос і може направити делегацію щонайбільше з трьох осіб. У період між сесіями Гене­ральної асамблеї роботою ІСО керує Генеральна рада. Обраний президент ІСО є водночас і головою Ради, яка щорічно складає звіт про діяльність і затверджує річний бюджет організації. Раді підпорядковані сім комітетів: 1) Технічне бюро (ПЛАКО); 2) Ко­мітет з вивчення наукових принципів стандартизації (СТАКО);

3) Комітет з оцінки відповідності (КАСКО); 4) Комітет з інфор­маційних систем і послуг (ІНФКО); 5) Комітет з надання допомо­ги країнам, що розвиваються (ДЕВКО); 6) Комітет із захисту прав споживачів (КОПОЛКО); 7) Комітет із стандартних зразків (РЕМКО). Для розробки міжнародних стандартів Генеральна ра­да затверджує спеціальні технічні комітети, кожен з яких має постійний номер і розробляє стандарти в якій-небудь вузькій сфері діяльності. Підготовкою проектів міжнародних стандартів у кожному технічному комітеті займається секретаріат. Крім то­го, існує Генеральний секретаріат, який координує діяльність технічних комітетів і виконує функції звичайного секретаріату будь-якої міжнародної організації. Діяльність Генерального сек­ретаріату контролює контрольна рада.

У рамках Комітету з інформаційних систем і послуг функціо­нує інформаційна система ІСОНЕТ, метою якої є забезпечення обміну інформацією про міжнародні і національні стандарти, про документи із стандартизації, про видання книг, довідників і навчальної літератури з питань стандартизації; встановлення контактів з інформаційними системами інших міжнародних ор­ганізацій (ООН, ЮНЕСКО,МАГАТЕ) і створення єдиної інфор­маційної мови. Розроблений Міжнародний класифікатор із стан­дартизації (МКС) являє собою методичну основу для підготовки національних покажчиків стандартів.

Розроблені Міжнародною організацією із стандартизації стан­дарти ISO серії 9000 та 14 000 спрямовані на забезпечення кон­курентоспроможності виробників на світовому ринку. Стандарти ISO серії 9000 встановлюють єдині міжнародні стандарти на сис­тему управління якістю в будь-якій виробничій чи сервісній ком­панії, стандарти ISO серії 14000 встановлюють вимоги до охоро­ни навколишнього середовища.

Згідно з офіційною домовленістю, яка встановлює взаємовід­носини між ІСО і Міжнародною електротехнічною комісією (МЕК), ці дві організації доповнюють одна одну, створюючи сис-

тему міжнародної стандартизації. Для забезпечення необхідної технічної координації вони створили спільні комітети з технічно­го програмування ІСО/МЕК та з питань стандартизації інформа­ційної технології.

Україна є комітетом — членом ІСО з січня 1993 p. і представ­лена в ній національною організацією з стандартизації — Держ­стандартом. 3212 технічних комітетів ІСО, які розробляють між­народні стандарти, Україна бере участь у роботі 64. Нині майже 60 % державних стандартів в Україні, введених у дію Держстан­дартом, наближені до міжнародних стандартів ІСО. Подальше наближення сприятиме ліквідації технічних бар'єрів для виходу українських товарів на ринки інших країн, підвищенню конку­рентоспроможності нашої продукції, захисту вітчизняного това­ровиробника.

У доповіді «Розвиток національної системи технічного регу­лювання в Україні у взаємозв'язку з довгостроковими стратегія­ми ІСО» і коментарях української делегації щодо програми QSAR (процедури взаємного визнання сертифікатів відповідності вимогам стандартів ISO серії 9000), підготовлених до 21-ої Гене­ральної асамблеї ІСО, яка проходила в Женеві у вересні 1998 p., відзначалося, що Україна, створюючи вітчизняну систему техніч­ного регулювання, орієнтується на довгострокові стратегії Між­народної організації із стандартизації.

6.5.2. Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК)

Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК) створена в 1906 р. на Міжнародній конференції з питань стандартизації па­раметрів електричних машин, у якій взяли участь 13 країн. Після створення ІСО МЕК стала автономною організацією в її складі. Сфера діяльності МЕК поширюється на стандартизацію в галузях електротехніки, електроніки, радіозв'язку, приладобудування. Чле­нами МЕК є понад 40 національних комітетів із стандартизації. У Франції, Німеччині, Італії, Бельгії створені спеціальні комітети для участі в МЕК, причому ці комітети не входять до національ­них організацій із стандартизації.

Статут так визначає мету МЕК: сприяння міжнародному спів­робітництву у стандартизації і суміжних з нею сферах у галузі електротехніки і радіотехніки через розробку міжнародних стан­дартів та інших документів. Мета реалізується діяльністю МЕК у сферах стандартизації і сертифікації продукції (див. табл. 6.7).

Таблиця 6.7

СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ КОМІСІЇ (МЕК)

Напрями діяльності МЕК  
У галузі стандартизації   У галузі сертифікації  
• Розробка міжнародних стандартів на продукцію електротехнічної промисловості, електротехнічне устаткування виробничого призначення, електро­енергетичне устаткування, вироби електронної про­мисловості, електронне устаткування побутового і виробничого призначення, електроінструменти, ус­таткування для супутникового зв'язку • Розробка спільно з ІСО міжнародних стандартів на безпеку. Розроблено і прийняте Керівництво ІСО/МЕК 51 «Загальні вимоги до викладання питань безпеки при підготовці стандартів» • Стандартизація методів вимірювання радіопере­шкод, випромінюваних електронними і електротех­нічними приладами (перебуває в компетенції Між­народного спеціального комітету з радіопере­шкод — СІСПР). • Співробітництво з ІСО у розробці Керівництва ІСО/МЕК і Директиви ІСО/МЕК з актуальних пи­тань стандартизації, сертифікації, акредитації ви­пробувальних лабораторій і з методичних аспектів   • Створення міжна­родної системи сер­тифікації (МЕКСЕ). • Розробка міжнарод­ної системи сертифі­кації виробів елект­ронної техніки (ІЕТ)  

За час свого функціонування МЕК прийняла 2 тис. стандартів, у яких викладені технічні вимоги до продукції і методів її випро­бування, а також вимоги щодо безпеки.

Вищим керівним органом МЕК є Рада, яка складається з наці­ональних комітетів країн-членів. Раді підпорядковані комітети:

1) із загальних питань; 2) фінансовий; 3) комітет дій; 4) Цент­ральне бюро та два спеціальних підрозділи — Система сертифі­кації виробів електронної техніки і Система сертифікації на від­повідність стандартам безпеки. Комітету дій підпорядковані консультативні групи, що координують діяльність технічних ко­мітетів з конкретних проблем.

У 1985 p. МЕК створила міжнародну систему сертифікації елек­тротехнічних виробів (МЕКСЕ) з випробувань електроустаткуван­ня на відповідність стандартам безпеки. Вона об'єднує 34 країни і призначена для забезпечення міжнародної торгівлі електроустат­куванням споживчого спрямування. У межах системи МЕКСЕ функціонує Схема СБ (СВ Sheme), яка забезпечує усунення техніч­них бар'єрів у торгівлі електроустаткуванням взаємним визнан-

ням результатів випробувань і сертифікації, що здійснюються в країнах-учасницях. Країни — учасниці Схеми СБ повинні прово­дити сертифікацію на відповідність стандартам МЕК з безпеки, котрі їм рекомендується використовувати як національні.

З 1980 p. діє Міжнародна система сертифікації виробів елект­ронної техніки (ІЕТ), мета якої—сприяння розвиткові міжнарод­ної торгівлі виробами електронної техніки встановленням єдиних вимог до цих товарів, методів оцінки їх відповідності, щоб ці ви­роби були однаково прийнятними в усіх країнах — учасницях системи без проведення повторних випробувань.

6.5,3. Європейські організації в галузі стандартизації і сертифікації продукції

6.5.3.1. Європейський комітет із стандартизації (СЕН)

Європейський комітет із стандартизації (СЕН) створений у 1961 p. як неурядова організація (до 1970 р. мала назву «Євро­пейський комітет з координації стандартів»). До складу СЕН входять 18 країн — членів ЄС і ЄАВТ, представлені своїми наці­ональними організаціями із стандартизації.

СЕН сприяє розвиткові торгівлі товарами і послугами по та­ких напрямах:

—розробка європейських стандартів (євронорм — EN) для країн ЄС, ЄАВТ та інших міжурядових організацій з обов'язко­вим використанням міжнародних стандартів ІСО;

—забезпечення однакового застосування в країнах-членах міжнародних стандартів ІСО і МЕК;

—співробітництво з усіма організаціями регіону, що займаю­ться стандартизацією;

—надання послуг із сертифікації на відповідність європейсь­ким стандартам (євронормам).

СЕН розробляє європейські стандарти для авіаційного устат­кування, водонагрівальних газових приладів, газових балонів, комплектуючих деталей, для підйомних механізмів, газових гілит, зварювання і різання, трубопроводів і труб, насосних станцій.

6.5.3.2. Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (СЕНЕЛЕК)

Європейський комітет із стандартизації в електротехніці (СЕНЕЛЕК) — неурядова організація, створена в 1971 p. об'єд­нанням двох європейських організацій: Європейського комітету з

координації електротехнічних стандартів країн — членів ЄАВТ і Європейського комітету з координації електротехнічних стандар­тів країн — членів ЄС. До складу СЕНЕЛЕК входять 17 країн — членів ЄС і ЕАВТ, які представлені національними електротехніч­ними комітетами і є членами МЕК (за винятком Люксембургу).

Метою Комітету є розробка стандартів на електротехнічну продукцію у співробітництві з ЄС і ЄАВТ і тим самим — усунення будь-яких розбіжностей між національними стандартами країн-членів та процедурами сертифікації відповідності виробів вимогам стандартів для запобігання виникненню технічних бар'єрів у тор­гівлі товарами електротехнічних галузей.

СЕНЕЛЕК розробляє регіональні стандарти на електроустат­кування в трьох формах: європейський стандарт (EN), документ з гармонізації (HD) і попередній стандарт (ENV) та здійснює гар­монізацію стандартів.

СЕН і СЕНЕЛЕК не охоплюють своєю діяльністю мале під­приємництво.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 314; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты