Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Amp; Методичні вказівки. Поняття у природній мові виражається у слові або словосполученні, інакше кажучи, в імені

Читайте также:
  1. Amp; Методичні вказівки
  2. Amp; Методичні вказівки
  3. Amp; Методичні вказівки
  4. Amp; Методичні вказівки
  5. Amp; Методичні вказівки
  6. Amp; Методичні вказівки
  7. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
  8. Вказівки
  9. Вказівки до виконання

Поняття у природній мові виражається у слові або словосполученні, інакше кажучи, в імені. Тому у структурі поняття виділяють два компоненти: предмети, що відображені у понятті, та ознаки, за якими ці предмети узагальнені у понятті. Наприклад, у понятті «трикутник» узагальнюються усі трикутники на тій підставі, що кожен з них має властивості замкнутої геометричної фігури, обмеженої трьома сторонами. Дві вказані характеристики поняття називаються, відповідно, його обсягом і змістом. Усі узагальнювані предмети складають обсяг, а ознаки, за якими вони узагальнюються, – зміст поняття. В обсязі поняття виокремлюють елементи обсягу та частини обсягу.

Для того, щоб визначити логічну структуру поняття, необхідно:

1. Визначити зміст поняття.

2. Визначити обсяг поняття, його елементи та частини.

Відношення між обсягом та змістом поняття регулює закон, який отримав назву «закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття». Його сутність: чим ширшим є зміст поняття, тим вужчим є його обсяг, і навпаки. Інакше кажучи, якщо зміст одного поняття є ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття є вужчим, ніж обсяг другого поняття.

Види понять:

1. Залежно від кількісної характеристики обсягу поняття поділяють на одиничні, загальні та порожні (пусті).

2. Залежно від типу елементів обсягу поняття поділяють на конкретні та абстрактні. Поділ імен на абстрактні та конкретні інколи породжує логічну помилку гіпостазування (опредметнення абстрактних сутностей, у приписуванні їм реального, предметного існування).

3. Залежно від характеру елементів обсягу поняття поділяють на збірні та незбірні.

4. Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, на підставі яких предмети узагальнюють у клас, поняття поділяють на позитивні та негативні.

5. Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, які вказують на відношення з іншими поняттями, поняття поділяють на відносні та безвідносні.

Визначити, до якого виду належить поняття, означає дати йому логічну характеристику. Для того, щоб дати логічну характеристику поняттю, необхідно з’ясувати, чи є досліджуване поняття:

1. Одиничним, загальним, пустим.

2. Конкретним, абстрактним.



3. Збірним, незбірним.

4. Позитивним, негативним.

5. Відносним, безвідносним.

Приклад: Дамо логічну характеристику поняття «університет»: загальне, конкретне, незбірне, позитивне, безвідносне.

 

Словник – мінімум

Поняття – логічна форма мислення, що відображає предмети в їх суттєвих ознаках.

Суттєві ознаки – ознаки, що складають якісну специфіку предмета; саме вони є підставою для вирізнення цього предмету з множини інших предметів. Суттєві ознаки бувають родовими і видовими.

Родові суттєві ознаки– це ознаки класу предметів, в якому виділяємо деякий підклас.

Видові суттєві ознаки– це ознаки, на підставі яких виділяємо підкласи в межах класу.

Зміст поняття– сукупність суттєвих ознак предмета.

Обсяг поняття– сукупність предметів, кожному з яких притаманні суттєві ознаки.

Порівнянні поняття – поняття, для яких можливо підшукати спільні родові ознаки.

Непорівнянні поняття– поняття, для яких неможливо підшукати спільні родові ознаки.

Сумісні поняття– поняття обсяги яких мають хоча б один спільний елемент (їх обсяги повністю або частково співпадають).

Несумісні поняття– поняття, обсяги яких не мають жодного спільного елемента.



Типи сумісності– тотожність, частковий збіг, підпорядкування.

Тотожність (рівнозначність)– в цьому відношенні перебувають поняття, обсяги яких повністю співпадають, а зміст відрізняється.

Частковий збіг (перетин)– в цьому відношенні перебувають поняття, обсяги яких частково співпадають.

Підпорядкування (субординація)– відношення між родовим і видовим поняттями (цього роду).

Типи несумісності– співпідпорядкування, протилежність, суперечність.

Співпідпорядкування– в цьому відношенні перебувають поняття, що є різними видами одного роду.

Протилежність– в цьому відношенні перебувають поняття, що є різними видами одного роду. Якщо одному з цих понять притаманні деякі ознаки, то друге поняття ці ознаки не тільки заперечує, але й замінює іншими (протилежними) ознаками.

Суперечність– в цьому відношенні перебувають два поняття, що є видами одного роду. Одне з понять вказує на певні ознаки, а інше – ці ознаки просто заперечує, виключає, не змінюючи їх іншими ознаками.

Логічні операції із обсягами понять– обмеження, узагальнення, поділ понять.

Логічні операції із змістом понять– визначення (дефеніція); прийоми, які схожі на визначення.

 

 

Контрольні питання

1. Що таке поняття?

2. Що в логіці розуміють під обсягом і змістом поняття?

3. Які поняття називаються порівнянними, а які – непорівнянними?

4. Що характерне для сумісних понять?

5. Які види сумісних понять ви знаєте?

6. Чим сумісні поняття відрізняються від несумісних?

7. Які є види несумісних понять?

8. Які операції над поняттями ви знаєте?

9. Як змінюються обсяг і зміст при узагальненні?

10. Як змінюються обсяг і зміст поняття при обмеженні?

11. Яка структура операції поділу поняття?

12. Які види поділу ви знаєте?

13. Що таке визначення поняття?

14. Які види визначень понять ви знаєте?

15. Яка структура операції визначення поняття?

16. Яким правилам підлягає операція визначення поняття?

17. Які логічні операції, подібні до визначення, визнаєте?

 

 

Завдання для контролю та тренування

 

1. Вкажіть, у яких відношеннях перебувають поняття наведених далі груп. Намалюйте відповідні колові схеми.

А) Норма, етична норма, норма права, правознавець.

Б) Форма мислення, поняття, судження, істинне судження.

В) Бізнесмен, людина, чесний бізнесмен, шахрай.

С) Хабар, хабар у великому розмірі, хабар в особливо великому розмірі, провокація хабара.

Д) Подарунок, заробітна плата, хабар, винагорода.

Е) Логіка, логік, формальна логіка, благородна людина.

 

2.Наведіть приклади помилок у дефініції:

- занадто вузьке визначення поняття “судження”;

- занадто широке визначення поняття “поняття”.

Вкажіть, як усунути ці помилки.

 

 


Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 34; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Amp; Методичні вказівки | Amp; Методичні вказівки. Для того, щоб встановити думку, виражену у реченні, необхідно з’ясувати судження, яке у ньому міститься.
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты