Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Розподіленість термінів у А-, Е-, I-, О- судженнях




Читайте также:
  1. Вибір слова у мові професійного спілкування. Використання термінів у науковому та офіційно-діловому стилі
  2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
  3. Загальні поняття та визначення термінів електробезпеки
  4. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Печінкова недостатність.
  5. Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термінів
  6. Розподіл термінів у простому судженні
  7. СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ
  8. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
  9. Стаття 1. Визначення основних термінів
Тип судження S P
А +
Е + +
I
О +

 

 

Словник – мінімум

Судження – форма мислення, в якій засобамиствердження чи заперечення розкриваються зв’язки предметів з їх ознаками або відношення між предметами.

Суб’єкт судження – поняття про предмет думки.

Предикат судження – поняття про ту властивість предмета думки, наявність якої у ньому стверджується чи заперечується.

Пропозиційна функція – твердження, в якому йдеться про певну властивість предмета чи відношення між предметами при невизначеності самого предмета.

Атрибутивне судження – судження, в якому стверджується чи заперечується наявність певних властивостей у предметів.

Судження про відношення – судження, в якому відображено зв’язки між предметами та відношення (за розміром, положенням у просторі, послідовністю в часі тощо).

Категоричне судження судження, в якому констатується наявність чи відсутність властивості предмета безвідносно до будь – яких умов

Загальностверджувальне судження – судження в якому констатується наявність ознаки у певного предмета (чи множини предметів).

Загальнозаперечне судження – судження, в якому констатується відсутність ознаки у кожного предмета, який мислиться в суб’єкті цього судження.

Частковостверджувальне судження – судження, в якому констатується наявність певної ознаки в частини предметів. Які мисляться в його суб’єкті.

Частковозаперечне судження – судження, в якому констатується відсутність ознаки в певної частини предметів, які мисляться в його (судження) суб’єкті.

Розподілений термін – термін, який мислиться в повному обсязі, тобто обсяг якого повністю включається в обсяг іншого або повністю з нього виключається.

Нерозподілений термін – термін, обсяг якого тільки частково включається в обсяг другого або лише частково виключається з нього.

Складне судження – судження, до складу якого входять два і більше суб’єктів, або два та більше предикатів, або два та більше і суб’єктів, і предикатів.

 

 

Контрольні питання

 

1. Чим судження як форма мислення відрізняється від поняття?

2. Яка роль запитання у процесі пізнання?

3. Які є види простих суджень?



4. Які є види категоричних суджень?

5. Що є основою поділу суджень за кількістю?

6. Що є основою поділу суджень за якістю?

7. Що є основою поділу суджень за кількістю та якістю одночасно?

8. Які види складних суджень ви знаєте?

9. Які судження називаються єднальними?

10. Що характерне для розділових суджень?

11. Які судження відносяться до умовних?

 

Завдання для контролю та тренування

 

1. Формалізуйте наведені нижче судження.

А) Усе, подане нам ясно і чітко, істинне (Р. Декарт).

Б) Ніхто не може зробитися богословом без навчання діалектики, метафізики та іншої філософії (Л. Валла).

В) Якщо государ – дурень чи злодій, то він заслуговує або на вигнання, або на смерть.

Г) Якщо ти терпиш образи без опору, то на тебе нападуть як на людину, котра заслуговує тільки презирства, і затопчуть тебе (Дж. Кардано).

 

2. Визначте логічне значення складного судження (його дотримували російські декабристи)

 

Якщо государ – дурень чи злодій, то він заслуговує або на вигнання, або на смерть.

 

Хай задано, що всі його прості складові стверджуються як істинні

 

Література



 

1. Ткаченко А.А. Толок В.О. Основи науки логіки: Навч. посібник. / А.А. Ткаченко В.О.Толок – Запоріжжя: Дике поле, 2001. – 378 с.

2. Хоменко І.В. Логіка – юристам: Підручник для студ. Юрид. Спец. Вузів. / І.В.Хоменко – К.: Четверта хвиля, 1997. – 392 с.

3.Ивлев Ю.В. Логика для юристов: Учебник для вузов. / Ю.В. Ивлев – М.: Дело, 2001 – 264 с.

4.Ивлев Ю.В. Логика. Сборник упражнений: Учебное пособие. / Ю.В. Ивлев – М.: Книжный дом «Университет», 1999. – 248 с.

5. Карамишева Н. В. Логіка (теоретична і прикладна): навч. посіб. / Н.В. Карамишева; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – К.: Знання, 2011. – Режим доступу: http://ebooks.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Goncharenko/0031492.doc

 

Семінарське заняття № 4. Основні закони логіки

План

 

1. Загальна характеристика основних законів логіки.

2. Закон тотожності.

3. Закон несуперечності.

4. Закон виключеного третього.

5. Закон достатньої підстави.

 


Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 10; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты