Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Роль журналістики в сучасному суспільстві.




Рабочая область Excel представляет собой таблицу. Таблица состоит из столбцов, с заголовками A, B, C, D и так далее и пронумерованных строк. У каждой ячейки на листе есть свое имя (адрес), например самая верхняя левая ячейка имеет адрес А1. Эта ячейка выделена рамочкой. Любая ячейка, выделенная рамочкой, является активной, то есть именно в эту ячейку можно ввести данные с клавиатуры.

Адрес выделенной ячейки появляется в Поле имени, расположенном выше заголовка столбца А на одном уровне со Строкой формул.

В Excel существует понятие интервала ячеек. Интервал ячеек представляет собой прямоугольный участок таблицы из нескольких ячеек. Интервал задается посредством указания адреса верхней левой и нижней правой ячейки прямоугольного блока ячеек. Адреса этих ячеек при задании интервала разделяются двоеточием, например – В7:Е11.

Таким же образом можно задавать интервалы, состоящие из определенного количества столбцов, указывая через двоеточие имена первого и последнего столбцов, например – С:F. В адресе интервала строк указывается номера первой и последней строки интервала, например – 11:112.

ТЕМА № 2

НОВА ЖУРНАЛІСТСЬКА ФОРМАЦІЯ

 

1. Роль журналістики в сучасному суспільстві

2. Законодавча база журналістики

Роль журналістики в сучасному суспільстві.

В сучасних умовах гаслом доби є професіоналізм. І в той же час багато журналістів, письменників, учених зайнялися політикою чи журналістикою непрофесійною. Цей процес треба розглядати з позиції тих умов, які склалися. Коли мова йде про відновлення самосвідомості народу та повернення йому гідності, слово журналіста, письменника - найпотрібніше. За безпосередньою участю майстрів слова відбувається гуманізація політики, повернення їй людяності, елементарної порядності. Якщо всі думки про суспільство ми починатимемо з людини, кривавий принцип попередніх років «мета виправдовує засоби» ніколи не справдиться в дійсності.

Згодом все має впорядкуватися: політикою займаються політики, публіцистикою - публіцисти, наукою - вчені. Але за будь-яких обставин має сповідуватися принцип: знати ціну істини. Бути компетентними.

Сьогодні відбувається процес набуття важливості друкованого чи мовленнєвого слова. Ціна слова, а, отже, істини зросла неймовірно. І статус журналіста в нашій країні не може не хвилювати.

Виходячи із самоочевидної істини, що всі люди створені рівними та наділені певними невід'ємними правами (право на свободу думки і висловлювання її, свободу дотримування своєї думки, не зазнаючи зовнішнього втручання, так само, як і шукати, отримувати й передавати інформацію та ідеї будь-якими каналами інформації, без огляду на кордони). У цьому плані ЗМІ відіграють ключову роль. У демократичному суспільстві вони мають бути не інструментом масової мобілізації, а елементом громадського контролю, що здійснюється вільно та незалежно, без втручання будь-якої політичної сили чи урядової установи. Саме в цьому і є властивість преси, коли про неї говорять як про «четверту владу».

Діапазон думок тут надзвичайно широкий. Одні схильні вважати пресу четвертою владою, як природне продовження трьох інших - законодавчої, виконавчої, судової. Інші вбачають за лапками іронічне заперечення - яка ж це влада, коли в умовах плюралізму, кожен говорить що завгодно і ніхто не зобов'язаний його слухати. Треті вбачають у журналістиці реальну силу, відзначаючи своєрідність ролі ЗМІ через метафоричність вислову. А парадокс у тому, що мають рацію усі, оскільки кожен зауважує важливий бік справи, але водночас не підходить до проблеми системно. Курс «Теорія журналістики» спрямований на системне дослідження можливості успішного «ходіння у владу» ЗМІ, адже ця можливість лежить у самій природі журналістики.

В сучасних умовах проблеми інформаційного чи комунікаційного простору суттєво впливають на об'єднуючі зусилля у галузі економічного, соціального і гуманітарного розвитку, що, скажімо, є характерним для будівництва «загальноєвропейського дому». Ці проблеми виходять на рівень глобальної інформаціології і комунікаційної політології.

У рамках тріади «політика - ЗМІ (у тому числі принтерні ЗМІ) - суспільство» постають пекучі питання сучасності:

1. Які уявлення (очікування), досвід існують щодо політики, ЗМІ та громадськості?

2. Тільки об'єктивна інформація? Чи й критичне реагування? Протиріччя? Дискусії з різних позицій? Альтернатива?

3. Чи несе інформаційна еліта в усіх трьох сферах особливу відповідальність при обговоренні також і незручних (гострих)тем, наприклад, таких, як екологія, етнічні питання, держбюджет тощо?

Одним словом, ЗМІ з позицій тих суспільних сил, які вони представляють, оцінюють стан справ у тих чи інших сферах соціального життя, пропонують поради, а то й висувають вимоги до тих, на кого покладено приймати обов'язкові владні рішення.

Але пропозиції ЗМІ, якими б розумними чи продуманими вони не були, ні за Конституцією, ні за Законом про ЗМІ необов'язкові для розгляду, на них можна просто не звертати уваги: своїми суперечностями, непоміркованістю і навіть зухвальством, нахабством вони заважають одне одному. Звичайно, можна посилатися на те, що у журналістів недостатньо вихідних даних, необхідних для обгрунтованого аналізу, прогнозу і рекомендацій; на їх неповну компетентність, низький професіоналізм і відповідальність. Питання в іншому - наявності й характері «владних повноважень» у ЗМІ і законодавчому закріпленні форм їх реалізації.

Журналістський аналіз вміщує - у великих і малих дозах - корисну для органів і осіб, що приймають владні рішення, інформацію. Як вважає професор Є. Прохоров (Москва), тут діє «категоричний імператив» демократії - цією інформацією, що надходить від активних громадян держави, потрібно скористатися. Проблема тільки в тому - як?

Найпростіший варіант, нормальний для будь-якої людини, тим більше «при владі», - ознайомитися з тим, що «про мене думають», які думки поширюються у суспільстві цими «настирливими» журналістами, тобто просто зацікавленість.

Більш складна за характером реакція - прийняти виступи журналістів як безплатну консультацію. Якщо офіційні особи зацікавлені в успіхові справи, то цю консультаційну функцію журналістики їм необхідно враховувати у зв'язку з проголошеним владою прагненням служити суспільству.

У зв'язку з цим виникає слушна ідея регламентувати у нормативних актах використання цих «консультацій». Як мінімум, прес-служби відповідних соціальних інститутів мали б (а нормативна регламентація діяльності прес-служб мала б бути частиною юридичної бази функціонування цих інститутів) збирати, систематизувати, узагальнювати ці матеріали. Відповідні структури відомств, а в необхідних випадках і їх «перші особи», мають виступити з роз'ясненнями, судженнями і оцінками, відмітаючи «лушпиння» і підтримуючи усе корисне.

Таким чином, можливість успішного «ходіння у владу» ЗМІ, що відповідає їх істинній сутності як «четвертої влади», має набути очевидну необхідність через законодавче закріплення її специфічних «владних повноважень». Так зіллються природне право і творений закон.

Сьогодні не викликає сумніву твердження, що інформація - фактор зближення. Образно кажучи, інформація врятує світ, якщо світ усвідомить, що таке інформація. Але сьогодні з усією очевидністю можна стверджувати, що у країнах Центральної та Східної Європи, що активно включились у вільні міжнародні комунікаційні потоки, різко визначився розрив між свободою і демократією. Демократія передбачає, зокрема, наявність законів, суспільних інститутів, вільної преси, права людини на одержання істинної інформації, сприяння новому інформаційному порядку і в галузі інформаційного забезпечення.

На жаль, ми спостерігаємо відсутність правової свідомості у журналістів - виробників інформації і, як цілком слушно вважає ряд учених, усе це призводить до «цинізму свободи», до розриву між свободою і демократією (за принципом: максимум інформації, мінімум моральних оцінок і відповідальності); викривлений стиль, скороспілість матеріалів, висновків, що не спираються на глибокі соціологічні дослідження, і як наслідок - інформаційні війни, ігнорування не лише законів і моралі, але й фактів.

Розрядка міжнародної напруженості, кінець «холодної війни», зміна тоталітарних режимів демократичними ще більше вирізнили глибокі протиріччя держав у сфері нерівномірного інформаційного й комунікаційного простору, захисту інформації.

Вже зараз очевидно, що інформаційні й комунікаційні об'єднання, їх транснаціоналізація ніколи за своїм політичним характером не відповідали тим процесам, що відбуваються в інших галузях базису і надбудови будь-якої ідеологічної системи. Наслідки такого процесу вже виявилися надто драматичними для цілих регіонів сучасного світу. На жаль, цей процес має тенденцію не до скорочення здійснюваних операцій, а, навпаки, все розширюється. У результаті перед країнами, що стали на шлях демократизації, у тому числі й Україною, виникла особлива проблема, що стосується наслідків для національного розвитку народів, сформованого таким чином комунікаційного простору.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты