![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Додаток 2. Пензлю ієромонаха Самуїла належить портрет князя Дмитра Долгорукого, що нині знаходиться в Національному художньому музеї УкраїниБіографічна довідка Пензлю ієромонаха Самуїла належить портрет князя Дмитра Долгорукого, що нині знаходиться в Національному художньому музеї України. Нащадок легендарного Рюрика мав нещастя полюбити неродовиту дівчину. Родина, не могла схвалити його бажання женитися, а без батьківського благосло- вення шлюб був неможливий. У розлуці з коханою юний князь позбавився розуму і через 10 років вмер у келії одного з київських монастирів. Портрет був написаний посмертно за замовленням матері померлого князя для Успенського собору Києво-Печерської лаври. Виступ першої групи В обох творах портретовані зображені на весь зріст, в однаковій позі, в повороті на три чверті. На кожному з них одяг, прикрашений орнаментом, їхні постаті виступають на тлі інтер'єру. У портреті В. Дуніна - Борковського на тлі справа зображено родовий герб, а з лівого боку – ікона Богородиці. Він стоїть біля столу,стискає руків'я шаблі та булави. Особливу увагу приділив майстер візерункам, передачі фактури матеріалів: геометризовані орнаменти килима контрастують з квітчастими, блискучими на жупані. Борковський дивиться повз глядача, спрямовуючи погляд ніби в глибину своєї душі, лінії брів та вій плавкі, м'які вуса й борідка зливаються в єдину пляму. Ми бачимо поважну та побожну людину. Данило Єфремов зображений на весь зріст з атрибутами влади (насіка, клейноди) й орденами, поряд — великий герб і розп'яття. Постаті надано динамічності та граційності завдяки стрімким лініям складок одягу, вигину талії, вишуканої формі широких рукавів. Портрет вражає надзвичайним багатством декору, над усім у ньому панують чудові візерунки — стилізований рослинний орнамент жупана, орнаментальне вирішення верхнього одягу. У колориті переважають золотаві, зеленуваті та рожеві тони. Живописець приділяє увагу обличчю отамана Добре промальована округлість важкуватого підборіддя, зморшки щік, рішучий погляд очей. Перед нами — вольова, енергійна людина.
Виступ другої групи Ці зразки належать до іншого типу портрета — поясні зображення. Фігура виступає на нейтральному тлі, справа — родовий герб. Атрибути чоловіків — пірнач, шабля, булава. Оскільки в поясному портреті обличчя великопланове, художник приділяє більшу увагу пластичній проробці кожної деталі. Посилюється прагнення правдиво втілити риси зовнішності й дати загальне уявлення про внутрішній світ, зображуваного. Поза Гамалії, типово шляхетська: правиця з дорогоцінним перснем на пальці уперта в бік, лівиця покладена на ефес шаблі, рамена розправлені. На обличчі шляхетська маска: гордовито підняті брови, погляд млосний, трохи презирливий, рот стиснутий і трохи зсунений убік. Характеристику образу доповнює демонстрування розкішного жупана з великим стилізованім орнаментом та ефектно накинутого на плечі золотавого плаща з чорною опушкою. Проте, зовнішність Гамалії далека від ідеалу. Ми бачимо його лису голову, одутле обличчя з низьким лобом, масивною щелепою, важким підборіддям, невідповідно мініатюрними губками, товсту шию, черево, що зависає над поясом. У портреті полковника Сулими теж можна виявити характерні риси зображуваного. В енергій-ному повороті голови, вольовому русі руки, що стискає пірнач, живописець прагне підкреслити завзятість і хоробрість свого героя. Очевидно, не був полковник байдужий до свого вигляду: тягнувся за модою, любовно пестив вуса, здається, і волосся фарбував, позу прибрав якомога імпозантнішу, дивиться так привітно й самозадоволено. Ледь помітна усмішка заховалася в устах Параскеви Сулимихи. У виразі її обличчя гротеску немає, тільки спокій, задума. У правій руці вона тримає книжку (ймовірно, духовного змісту), у лівиці--квітку. Такі портрети було б зручно розміщати в інтер'єрі приватного приміщення, це більш камерні, інтимні портрети. Виступ третьої групи Портрет князя Дмитра Долгорукова був створений живописцем ієромонахом Самуїлом. Він має композиційну схему репрезентативного козачого портрету: про-це свідчить наявність герба, ікони на тлі стіни, розп’яття на столику, декоративної завіси. Але принципово відрізняється новим підходом до розкриття образу. Майстер використовує контраст: чорна самотня фігура ченця протистоїть пишному оточенню. Цей прийом допомагає підкреслити те, від якого мирського життя зрікся князь. Постать Долгорукова має площинний характер, але за постаттю зображуваного відчувається глибина затіненого простору. Дещо площинне трактування фігури підкреслює духовне начало в його характеристиці. Зображення обличчя ще більше унаочнює складну гаму переживань героя: «бліде обличчя, обрамлене чорним волоссям, характерний тонкий рисунок брів, носа та напівзаплющених очей із самозаглибленим поглядом — це риси натури витонченого духовного складу, з уразливою душею». Ми бачимо людину трагічної долі.
10 клас ТЕМА: Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і ліриків
МЕТА:показати історичні передумови для зародження дум та історичних пісень; прослідкувати цей процес із часів Київської Русі; показати роль кобзарів як охоронців народної пам'яті, совісті народу; підготувати учнів до уважного сприймання церковного співу, розвивати уміння уважно слухати історичні пісні та думи; розрізняти їх за формою; віддавати шану народним співакам — кобзарям; цінувати високе мистецтво церковного співу, виховувати моральні і духовні якості особистості шляхом прилучення до культурної спадщини українського народу
ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Учитель повідомляє тему і мету уроку.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Запитання до учнів • Ким був Бонн? На якому інструменті він грав? Коли жив? • Які види народних пісень сформувалися до XVI ст.? • Хто такий кобзар? Чому Т. Г. Шевченко дав таку назву збірці своїх творів?
II. ПОДАННЯ МОВОГО МАТЕРІАЛУ
|