КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Існуюча система стимулів у підрозділі
· Встановлення методів задоволення вторинних потреб
· Діапазон впливу на підлеглих
Після встановлення потреб працівників студент-практикант повинен вивчити методи, які керівник підрозділу використовує для задоволення потреб вищого рівня та спонукання працівників до праці. У таблиці 4.2 представлені приклади таких методів, з яких студент може обрати ті, які дійсно використовує керівник та доповнити іншими, які не увійшли у цей перелік. Як що студент зробить дуже низьку оцінку керівнику з цієї діяльності, то необхідно запропонувати особисті обґрунтовані методи задоволення вторинних потреб для досягнення цілей організації або підрозділу.
Таблиця 4.2 Методи задоволення вторинних потреб
Рівень
| Методи (обрати потрібні)
| 1 . Соціальні
| 1. Керівник надає підлеглим таку роботу, яка дозволяла би їм спілкуватися.
2. Керівник створює на робочих місцях дух єдиної команди.
3. Керівник проводе з підлеглими періодичні наради.
4. Керівник не намагається розрушати неформалі групи, якщо вони не наносять організації реального збитку.
5. Керівник створює умови для соціальної активності членів організації поза її рамок.
| 2. У повазі
| 1. Керівник пропонує підлеглим більш змістову роботу.
2. Керівник забезпечує підлеглим позитивний зворотній зв'язок у разі досягнення результатів.
3. Керівник високо оцінює і заохочує досягненні підлеглими результати.
4. Керівник залучає підлеглих до формулювання цілей і виробленні рішень.
5. Керівник делегує підлеглим додаткові права і повноваження.
6. Керівник просуває підлеглих по службовим сходам.
| 3. У самовираженні
| 1. Керівник забезпечує підлеглим умови для навчання і розвитку, які дозволять повно використовувати їх потенціал.
2. Керівник надає підлеглим складну і важну роботу, яка потребує повної віддачі.
3. Керівник заохочує і розвіває у підлеглих творчі здібності
|
Діапазон впливу на підлеглих великий. Але можна виділити такі методи впливу: переконання, спонукання та примушення. Для менеджера є особливо актуальні проблеми мистецтва переконання не тільки у процесі розпорядчої діяльності, але і в тих випадках, коли він взаємодіє з іншими керівниками як з рівними за рангом, так і з вищими.
За період практики студент-практикант повинен встановити, які з методів переконання керівник підрозділу використовує у більшої мірі. Свої дослідження викласти у табличної формі (дивись табл. 4.3). Крім цього необхідно розкрити сутність 2-3 методів на основі прикладів із практичної діяльності керівника.
Таблиця 4.3 Методи переконання
№ п\п
| Метод переконання
| Ранжирування
| 1.
| Використання прикладів та зразків
|
| 2.
| Введення доказів, які є суттєвими для слухача
|
| 3.
| Прагнення до впорядкованості (коли докази розміщують у хронологічному порядку, від часткового до цілого, будують на порівняннях та ін.)
|
| 4.
| При викладенні де кількох альтернатив альтернатива, що захищається, повинна обговорюватися або викладатися останньою
|
| 5.
| Виділення 2-3 головних доказів, які обов’язково запам’ятаються, а іншими підкріплюються головні
|
| 6.
| Прагнення до того, щоб викликати доброзичливе відношення, а якщо це не вдається, то виявити примірний настрій (наприклад, «Я не хочу, щоб Ви змінили свою позицію, але мені хотілось би у подробицях пояснити свою …» або «Я не збираюсь нав’язувати свою дімку, мені требо разом з Вами обговорити це питання…»)
|
| 7.
| При обговоренні важливо вибрати момент для викладення суті справи, тобто слухач у ході бесіди повинен сам дійти цього висновку
|
| 8.
| Роз’яснення і переконання менеджера включають вступну і прикінцеву частини
|
| 9.
| Як що працівник згоден з доказом менеджера, одразу необхідно вказати йому напрямок дій
|
| 10.
| Остерігатися посилення у ході бесіди взаємного непорозуміння
|
| 11.
| Процедура переконання повинна носити суто індивідуальний характер
|
| 12.
| У процесі переконання використовуються допоміжні прийоми доказів (порівняння, приклади, посилення на авторитет, статистичні дані, наочні посібники та ін.)
|
| 13.
| Враховуються фактори, на які звертають увагу (зовнішній вигляд, манери, пози, мести, висота і тембр голосу, вимовляння та артикуляція)
|
|
Вивчаючи методи примушення, які застосовує керівник підрозділу, також необхідно викласти сутність деяких з них (2-3 методів) на підставі конкретних прикладів та зробити ранжирування за ступенем пріоритетності (дивись табл.. 4.4)
Таблиця 4.4 Методи примушення
№ п\п
| Метод примушення
| Ранжирування
| 1.
| Наказ
|
| 2.
| Розпорядження
|
| 3.
| Обґрунтування дій менеджера положенням, інструкцією, статутом
|
| 4.
| Обґрунтування дій менеджера правилами внутрішнього трудового розпорядку
|
| 5.
| Інструктивні листи
|
| 6.
| Розробка та ознайомлення з вимогами до працівників
|
| 7.
| Проведення оцінки працівників
|
| 8.
| Встановлення завдань і критеріїв виконання
|
| 9.
| Наділення повноваженнями і ресурсами
|
| 10.
| Встановлення відповідальності
|
| 11.
| Мотивація та інструктаж підлеглих
|
| 12.
| Облік ходу робіт
|
| 13.
| Координування діяльності у ході виконання
|
| 14.
| Контроль виконання завдання
|
|
За тією ж схемою, як і аналіз використання керівником методів переконання і примушення, необхідно розглянути методи спонукання (дивись табл.. 4.5)
Таблиця 4.5 Методи спонукання
№ п\п
| Метод спонукання
| Ранжирування
| 1.
| Диференціація схем посадових окладів
|
| 2.
| Розподіл премії за працю
|
| 3.
| Преміювання за розробку та впровадження інновацій та нової техніки
|
| 4.
| Заохочення раціоналізації та винахідництва
|
| 5.
| Преміювання за ефективні результати в роботі
|
| 6.
| Науково-пошукові стимули
|
| 7.
| Естетичні стимули
|
| 8.
| Стимули конкурентоспроможності
|
| 9.
| Моральні стимули
|
| 10.
| Критика та самокритика
|
| 11.
| Стягнення
|
| 12.
| Інформованість працівників
|
|
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ 4:
1. Підібрати тест та провести тестування керівника або підлеглих по розкриттю рівня мотивації у підрозділі (цеху, відділу). Зробити особисті висновки
|