КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Тема 6. Вибори і референдум в Україні
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Отже, залежно від форми волевиявлення народу розрізняють інститути безпосередньої та представницької демократії.
Безпосередня демократія (пряме народовладдя) — це система форм безпосереднього вільного волевиявлення народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні шляхом прямої його участі в установленні представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування і безпосередньому прийнятті владних рішень з питань, передбачених Конституцією України та законами України.
Основне конституційне регулювання прямого народовладдя міститься в окремому розділі III Конституції України, що має назву «Вибори. Референдум». Так, ст. 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Тобто основними, пріоритетними формами безпосередньої демократії визнаються вибори і референдуми.
Іншими формами безпосередньої демократії визнаються:
• народні обговорення;
• народні законодавчі ініціативи;
• дорадчі опитування громадян України (консультативний референдум) (порядок їх проведення визначається ст. 46 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 03.07.1991 р., зі змінами і доповненнями);
• опитування громадської думки (ст. 47 зазначеного Закону);
• загальні збори громадян (можливість проведення яких передбачено ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р., зі змінами і доповненнями);
• місцеві ініціативи (можливість їх внесення передбачено ст. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);
• громадські слухання (можливість проведення яких передбачено ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);
• ініціювання референдуму;
• здійснення суб'єктивного пасивного виборчого права громадян України;
• відкликання депутата місцевої ради (порядок відкликання передбачено розділом 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р., зі змінами і доповненнями).
Складовими механізму безпосереднього здійснення влади народом є реалізація передбачених Конституцією України політичних прав громадян (статті 36—40 Конституції України).
Проблемним і суперечливим для теорії конституційного права постало питання щодо конституцйно-правового регулювання такої форми безпосередньої демократії як мирна революція з метою здійснення конструктивних перетворень у державі, практичним прикладомякої стала так звана Помаранчева революція 2004 р.
Вибори є найбільш поширеною формою прямого народовладдя і, на відміну від інших його форм (про які йшлося вище), постійно і періодично застосовуються у більшості країн світу. У світовій практиці шляхом виборів формуються як державні інституції — парламенти, посади глав держав, іноді уряди, судові органи, так і представницькі органи місцевого самоврядування.
У конституційному праві під терміном«вибори» позначається процедура формування державного органу, представницького органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями посадової особи, що здійснюється шляхом голосування уповноважених осіб за умови, що на кожний представлений таким чином мандат можуть претендувати в установленому порядку два і більше кандидата.
Від виборів необхідно відрізнятипризначення складу державного органу або посадової особи, що здійснюється колегіально шляхом голосування уповноважених осіб. Для цього представляється, як правило, один кандидат. Іноді призначення може бути з кількох кандидатів, але тоді воно здійснюється зазвичай одноособовим органом, як правило, президентом.
Вибори виконують такісоціальні функції:
1) легітимізація влади;
2) реалізація народного і національного суверенітету. При цьому виникає питання щодо того, чи передається шляхом виборів народний суверенітет? У науці конституційного права виробився підхід, відповідно до якого народний суверенітет невідчужуваний, а в результаті виборів передається лише право на його реалізацію в установлених конституцією межах та протягом строку, на який обрано орган чи посадову особу;
3) забезпечення стабільності, поступовості та наступності існування влади;
4) селекція політичних керівників з огляду на їх попередню політичну діяльність;
5) формування і вираження суспільної думки.
Вирізняють таківиди виборів:
1) за способом волевиявлення виборців:
- прямі (безпосередні) вибори, коли питання про обрання вирішують громадяни-виборці;
- непрямі вибори, коли питання про обрання вирішують обрані громадянами особи — виборщики, депутати тощо. Наприклад, Президент США обирається виборщиками. В Австрії верхня палата парламенту обирається парламентами земель (такий різновид непрямих виборів називають багатоступеневими виборами);
2) за територіальною ознакою:
- загальнонаціональні (загальнодержавні) вибори, які проводяться на території всієї держави (в Україні це вибори до Верховної Ради України, вибори Президента України);
- місцеві) вибори — ті, що проводяться на території певної адміністративно-територіальної одиниці або регіону (в Україні — це вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів);
3) за об'єктом вибори класифікують на
- вибори до парламенту,
- вибори глави держави,
- вибори місцевих представницьких органів;
4) за часом проведення:
- чергові вибори, які проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень виборного органу або посадової особ;.
- позачергові вибори. Позачергові вибори народних депутатів України призначаються Президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України (ч. З ст. 15 Закону України «Про вибори народних депутатів України»). Позачергові вибори Президента України призначаються Верховною Радою України з підстав, визначених Конституцією України та Законом. Про призначення виборів Президента України Верховна Рада України приймає постанову (частини 1, 2 ст. 16 Закону України «Про вибори Президента України»). Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови (ч. З ст. 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»);
- повторні вибори. В Україні повторними можуть бути лише вибори Президента України та місцеві вибори. Повторні вибори Президента України проводяться у випадках:
1) якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;
2) якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури (ч. 4 ст. 15 Закону України «Про вибори Президента України»).
Повторні місцеві вибори депутата (депутатів) призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі визнання виборів депутата (депутатів) у цьому окрузі недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата. Повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі визнання місцевих виборів недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади сільського, селищного, міського голови (ч. 4 ст. 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»).
Щодо виборів народних депутатів України, то виділяють повторні позачергові вибори депутатів, які проводяться у разі визнання позачергових виборів такими, що не відбулися;
- проміжні вибори. Ними можуть бути лише вибори депутатів сільських, селищних рад. Призначаються вони територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому одномандатному окрузі (ч. 5 ст. 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»);
- перші вибори. Ними можуть бути лише місцеві вибори, і проводяться вони у разі утворення нової або поділу існуючої адміністративно-територіальної одиниці. Перші вибори призначаються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською або Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом (ч. 6 ст. 14, т.. 81 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»);
5) за кількісною ознакою участі виборців:
- загальнівибори, в яких можуть брати участь усі громадяни, які мають право обирати;
- часткові вибори, в яких можуть брати участь тільки громадяни, які проживають на території певної адміністративно-територіальної одиниці або регіону;
6) за правовими наслідками:
- дійснівибори, тобто вибори, проведені у порядку, визначеному Конституцією України і законодавством України;
- недійснівибори, тобто вибори, в ході яких мали місце порушення виборчого законодавства, що вплинули на підсумки виборів.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 158; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |