Тема 3. Президент України - глава держави

Конституція України встановлює, що главою держави є Президент України,який обирається народом України.

До кандидатів у Президенти висувається ряд вимог. Президент має бути громадянином України, адже неприпустимо, щоб главою держави була особа, яка не має з нею сталих правових зв'язків, що встановлюється саме через інститут громадянства. Слід зазначити, що Конституція України, втілюючи закріплений у ст.24 принцип рівності громадян України незалежно від будь-яких їх ознак, не визначає необхідної для кандидата у Президенти підстави набуття громадянства України (наприклад, лише за народженням чи походженням), як у конституціях деяких країн (так, у США кандидат у президенти повинен бути громадянином цієї держави за народженням). Конституція встановлює, що Президент України обирається на 5 років.

Кандидат у Президенти України має досягти 35 років. Саме у цьому віці людина набуває певного життєвого досвіду, необхідного для виконання непростих президентських повноважень. Такий самий вік для кандидатів у президенти встановлено в Росії, США. У ряді держав для посади президента встановлено вищий віковий ценз, наприклад у ФРН - 40, в Італії - 50 років.

Кандидат у Президенти України має протягом десяти останніх років перед днем виборів проживати в Україні. Такий строк (ценз осілості для кандидатів у Президенти) є необхідним для того, щоб кандидат міг орієнтуватися в особливостях суспільного життя країни, правильно визначити потреби і шляхом його вдосконалення тощо. Аналогічні норми містяться в конституціях інших держав. Наприклад, у Росії цей строк також має бути 10 років, у США -- 14.

Кандидат у Президенти України повинен мати право голосу, тобто ним може бути особа, яка не обмежена у виборчих правах і володіє активним виборчим правом. У конституціях деяких держав така вимога до кандидатів у Президенти прямо не фіксується (Росія, США), в інших - формулюється в тих чи інших редакціях. Наприклад, у ст.84 Конституції Італії йдеться про те, що "Президентом Республіки може бути обрана будь-яка особа, яка користується цивільними і політичними правами".

Кандидату Президенти України має володіти державною мовою, якою згідно з ч.І ст.10 Конституції є українська.

Частина 3 статті 103 Конституції визначає, що одна й та сама особа не може бути Президентом України більше, ніж два строки підряд. Ця норма покликана запобігати тривалому перебуванню при владі однієї особи.

Конституції інших країн по-різному підходять до встановлення можливих строків перебування особи на посаді президента. Так само як і в Україні, ця проблема вирішується, наприклад, у Росії та ФРН. Конституція США обмежує президентство однієї особи двома строками підряд, а в Італії та Франції можливості переобрання на посаду президента не обмежуються.

Конституція забороняє Президенту України мати інший представницький мандат, тобто бути членом владних виборних органів, а також обіймати оплачувані посади в державних або громадських органах чи організаціях, займатися підприємницькою діяльністю. Ця заборона має на меті, по-перше, забезпечити незалежність Президента від будь-яких державних чи недержавних структур, а по-друге, не допустити використання тих великих можливостей, які надає посада Президента, у приватних інтересах особи, що її займає.

У тих чи інших формулюваннях аналогічні норми містяться в конституціях багатьох держав (наприклад, США, ФРН тощо).

Строки проведення чергових виборів Президента і виборів у разі дострокового припинення його повноважень встановлюються ч.5 даної статті: чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України, а при достроковому їх припиненні - протягом дев'яноста днів (які необхідні для організації та проведення виборчої кампанії) з дня припинення його повноважень. Таке чітке конституційне визначення чергових і позачергових виборів Президента покликане забезпечити відповідну організованість у суспільстві та максимальне скорочення часу, коли посада Президента може бути вакантною.

Усі інші положення, що стосуються порядку організації і проведення виборів Президента України згідно з ч. б статті 103, встановлюються Законом "Про вибори Президента України" в редакції від 18 березня 2004 р.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

За юридичними ознаками укази і розпорядження Президента можуть бути нормативними, - ті, які містять або правила поведінки загального характеру, розраховані на багаторазове застосування, або індивідуальні, що стосуються конкретних відносин чи осіб і мають одноразовий характер (призначення на посаду, нагородження тощо).

Остання частина даної статті Конституції України передбачає цілком нове положення - контрасигнацію президентських актів, за яким акти Президента, що видаються в межах його повноважень передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, стають обов'язковими до виконання лише після скріплення підписами Прем'єр-міністра України і міністра, який відповідальний за акт та його виконання. Це забезпечує врахування Президентом реальних можливостей виконавчих структур щодо втілення в життя прийнятихним указів і розпоряджень.

Такий порядок досить поширений у світі. У ряді країн, наприклад у ФРН, він, як і в Україні, необхідний лише для певної частини актів Президента, в інших, наприклад в Італії, жодний акт Президента не є чинним, якщо не підписаний відповідним міністром.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України. Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки (Відставка Президента - це його добровільна відмова від займаної посади. Вона набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України. Тобто згоди Верховної Ради не потрібно);

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я (Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України - за зверненням Верховної Ради України і медичного висновку);

Усунення з поста в порядку імпічменту. Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Загалом імпічмент - це особлива процедура притягнення до відповідальності вищих посадових осіб держави.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.

За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертинами від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

Найбільш поширеними підставами для імпічменту є порушення конституції та тяжкі злочини. В Італії, наприклад, президент відповідає за державну зраду або посягання на конституцію, у Німеччині - за невмисне порушення ним Основного закону або федерального, у США - за державну зраду, хабарництво та інші тяжкі злочини, у Франції - тільки за державну зраду.