Установча;

3) бюджетно-фінансова;

4) функція парламентського контролю;

5) зовнішньополітична.

Основними напрямами діяльності Верховної Ради України із здійсненняустановчої функції є:

1) участь у формуванні органів виконавчої влади;

2) формування органів судової влади та прокуратури;

3) створення парламентських структур;

4) участь у формуванні інших органів державної влади та державних організацій;

5) вирішення питань територіального устрою України і за­безпечення формування органів місцевого самоврядування.

Пріоритетним напрямом установчої функції є призначення виборів Президента України, у строки, передбачені Конститу­цією України.

Щодо формування органів судової влади та прокуратури, то у цій сфері до повноважень Верховної Ради України належить:

— надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України;

висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

— призначення на посади та звільнення з посад третини скла­ду Конституційного Суду України;

— обрання суддів безстрокове (пункти 25—27 ч. 1 ст. 85 Кон­ституції України).

Щодо створення парламентських структур, то йдеться про ті структури, які здійснюють не лише внутрішньопарламентські, а й загальнодержавні функції. На реалізацію цього напрямку установчої функції Верховна Рада України:

— призначає на посади та звільняє з посад Голову та інших членів Рахункової палати (п. 16 ч. 1 ст. 85 Конституції України);

— призначає на посаду та звільняє з посади Уповноважено­го Верховної Ради України з прав людини (п. 17 ч. 1 ст. 85 Кон­ституції України);

— обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради Украї­ни та відкликає їх з цих посад (ч. 1 ст. 88 Конституції України);

— створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів (ч. 1 ст. 89 Кон­ституції України);

— може створювати тимчасові спеціальні та тимчасові слід­чі комісії (частини 2, 3 ст. 89 Конституції України);

— призначає на посаду та звільняє з посади керівника апа­рату Верховної Ради України (п. 35 ч. 1 ст. 85 Конституції України).

Щодоучасті у формуванні інших органів державної влади та державних організацій, то Верховна Рада України відповідно до пунктів 18—22 ч. 1 ст. 85 Конституції України здійснює:

— призначення на посаду та звільнення з посади Голови На­ціонального банку України за поданням Президента України;

— призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;

— призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і ра­діомовлення;

— призначення на посади та звільнення з посад членів Цент­ральної виборчої комісії за поданням Президента України;

— затвердження загальної структури, чисельності, визначен­ня функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових фор­мувань, а також Міністерства внутрішніх справ України.

Щодо вирішення питань територіального устрою України і забезпечення формування органів місцевого самоврядування, то Верховна Рада України у цій сфері здійснює:

— утворення і ліквідацію районів, установлення і зміну меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів (п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України). Інші найважливіші пи­тання територіального устрою загальнодержавного і місцевого значення вирішуються референдумами. Відповідно до ст. 73 Кон­ституції України виключно всеукраїнським референдумом, який призначає Верховна Рада України, вирішується питання про змі­ну території України;

— призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування (п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України);

— дострокове припинення повноважень Верховної Ради Ав­тономної Республіки Крим за наявності висновку Конституцій­ного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим (п. 28 ч. 1 ст. 85 Кон­ституції України);

— прийняття законів про територіальний устрій України;

засади місцевого самоврядування; статус столиці України; спе­ціальний статус інших міст; правовий режим державного кор­дону (ст. 92 Конституції України).

Щодобюджетно-фінансової функції Верховної Ради Украї­ни, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 85 Конституції України Верхов­на Рада України здійснює затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання. Верховна Рада України встановлює грошову одиницю України, якою за Конституцією України (ч. 1 ст. 99), є гривня.

Основними напрямами реалізації функціїпарламентського контролю є:

1) контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України. Це пріоритетний напрям парламентського контролю. Так, згідно з ч. 2 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України від­повідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді Украї­ни у межах, передбачених Конституцією України. Порядок роз­гляду питань, пов'язаних з парламентським контролем за діяльністю Кабінету Міністрів України, визначений Главою 37 Рег­ламенту Верховної Ради України. Формами такого контролю є: схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; розгляд звітів та доповідей Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання схваленої Верховною Радою України Програми діяльності Кабінету Міністрів України; проведення «Днів Уряду України»; розгляд Верховною Радою питання про відповідальність Кабінету Міністрів України;

2) парламентський контроль за додержанням конституцій­них прав та свобод людини і громадянина та їх захист (здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини);

3) бюджетно-фінансовий контроль (здійснює Рахункова па­лата);

4) направлення запиту до Президента України на вимогу на­родного депутата України, групи народних депутатів України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу Вер­ховної Ради України (п. 34 ч. 1 ст. 85 Конституції України);

5) народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розта­шованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.