Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Поняття та призначення приватних листів у дипломатичних та ділових відносинах. Вимоги щодо складання приватних листів напівофіційного характеру.




Читайте также:
  1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
  2. Адміністративні право відносини, суб’єкти адміністративного права. Поняття адміністративного проступку.
  3. Багатозначність поняття топології
  4. Банки як провідні фінансові посередники, їх призначення і функції.
  5. Валютні системи: поняття, структура, призначення
  6. Взаємодія атомів. Іонний і ковалентний зв’язок атомів у молекулах. Поняття про теорію обмінних сил
  7. Види дипломатичних документів договірного характеру
  8. ВИДИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ. ВИМОГИ ДО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ.
  9. Види культурних норм та їх суспільне призначення
  10. Види листів та їхні особливості

Частина дипломатичного листування між функціонерами МЗС і співробітниками дипломатичних місій, а також дипломатичними представниками і представниками політичних, бізнесових, культурних тощо кіл країни перебування, а також між самими представниками дипломатичних місій відбувається у формі напівофіційної або приватної кореспонденції. В особистих напівофіційних листах піднімаються питання, які не прийнято або адресант не хоче порушувати в офіційному листуванні, наприклад технічні, адміністративні, протокольні, зокрема, для привітання з різних приводів, висловлення співчуття. Такі документи можуть надсилатися з метою прискорення вирішення або підкреслення зацікавленості автора у питанні, яке вже є предметом офіційного листування або переговорів, у відповідь на отриманий лист напівофіційного характеру. Зазвичай за допомогою таких листів спілкуються особи, які мають приблизно однакове посадове становище. Наприклад, глава дипломатичного представництва може направляти такі листи функціонерам МЗС, починаючи від міністра і завершуючи директорами департаментів і керівниками управлінь. Радники посольства надсилають відповідні документи керівникам департаментів і управлінь міністерства та їх заступникам, секретарі - начальникам відділів тощо.

Для підкреслення напівофіційного або приватного характеру такого листа на ньому не проставляється вихідний реєстраційний номер, використовуються протокольні мовні формули, притаманні приватному листуванню, зокрема, словосполучення "маю честь" зазвичай не вживається.

Особисті листи напівофіційного характеру складаються, як правило, мовою адресата. Можливий варіант написання мовою автора з підписами і мовою адресата. Такий документ може складатися на спеціальному бланку з надрукованим типографським способом у верхньому лівому куті іменем і прізвищем, або офіційним становищем відправника, а також на звичайному папері форматом А - 4 або в піваркуша. Довгі листи не прийняті в діловому листуванні. Зазвичай формат такого листа - півсторінки тексту. Зворотна сторона паперу ніколи не використовується.

У наш час листи напівофіційного характеру здебільшого друкують або набирають на комп'ютері. Лист, написаний від руки, - засвідчення особливої поваги особі-адресату. Існують три види особистих листів, які необхідно писати від руки: листи з висловленням співчуття, запрошення і відповіді на них, листи з подякою, наприклад, за виявлену гостинність. У листах, набраних на комп'ютері, рекомендують звертання і заключний комплімент писати від руки. На отриманий лист за правилами етикету потрібно відповісти протягом тижня (до 10 днів).



 

Реквізити листа. Вихідний номер на листі не ставиться. Місце і дата відправлення проставляються з правої сторони, нижче від реквізитів спеціального бланку. Слово рік не скорочується, назва місяця пишеться літерами. У США прийнято вказувати спочатку місяць, потім число.

Звертання пишуть через 2-4 інтервали після дати. Стандартне звертання має таку форму: Шановний пане міністре (посол, директоре, сенаторе).

Текст листа починають через чотири інтервали нижче звертання. Він повинен бути викладеним у спокійному, стриманому, зрозумілому для одержувача стилі. Рекомендують почати текст листа з подяки. Наприклад, висловити подяку за отриманий лист, якщо направляється відповідь, або висловити вдячність за кроки, спрямовані на співробітництво. Такий початок речення задає листу доброзичливий і люб'язний тон, створює враження, що автор ставить на перше місце свого адресата, а не самого себе. Друге правило ділового етикету в листуванні - уникати написання займенника "я". Тим більше психологи не рекомендують починати змістовну частину листа з цього займенника (щоб не створити враження, що автор ставить себе на перше місце).



Текст повинен бути розбитий на змістові абзаци. Вимоги ясності, лаконічності передбачають виключення з тексту листа всіх другорядних деталей, повторів і довгих зворотів, речень.

Закінчується лист словами подяки за співробітництво або висловленням надії на співробітництво

Заключний комплімент повинен узгоджуватись з характером звертання. Вибір компліменту залежить від змісту і тону особистого листа, службового або суспільного становища адресата, характеру особистих стосунків автора з адресатом: тон листа відрізняється, якщо між автором і адресатом існує довготривалий зв'язок, або коли вони мало знайомі. Комплімент може бути нестандартним: 3 глибокою повагою; Прошу Вас, пане сенаторе, прийняти засвідчення в моїй високій повазі; з подякою, Щиро Ваш; Ваш і т. д. Можна в кінці листа обмежитись висловленням побажань: з найкращими побажаннями, з побажанням успіху, прийміть мої найкращі побажання. Комплімент не приєднується до останнього речення тексту. У листі-відповіді використовуються ті ж протокольні формули, що і в надісланому листі.

Особистий підпис у більшості країн ставиться з правої сторони листа під заключною формулою ввічливості, як правило, чорнильною ручкою. В особистих листах напівофіційного характеру адреса пишеться лише на конверті. Перша позиція адреси - прізвище адресата з ініціалами, які пишуться першими. Перед ініціалами пишуть слова пану або пані, у деяких країнах це слово скорочують. Якщо в адресата є титул або звання, то замість звертання пану вказують їх. Друга позиція адреси - посада адресата. її вказують для того, щоб лист не був сприйнятий як приватний неофіційний лист. Третя позиція - місто адресата.

 


Дата добавления: 2015-01-19; просмотров: 43; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты