Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ




Читайте также:
  1. Quot;Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів
  2. Quot;Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів
  3. Quot;Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів
  4. Алгоритм виконання часткового технологічного процесу
  5. Внесок українських суспільно-громадських та культурних зв’язків в розробку проблеми культурно-історичного процесу
  6. Глобалізація культури. Вплив процесу глобалізації на універсалізацію культур.
  7. Експериментальне дослідження процесу ЛФ. Явище постдеформації у вуглецевих сталях
  8. Етапи процесу прийняття управ. рішення
  9. Загальна організаційна побудова аналітичного процесу
  10. Закономірності педагогічного процесу.

3.1. Обґрунтування вибору варіанту технологічного процесу

Інтерактивне видання призначене для дітей третьої вікової групи. Першочерговим завданням розповсюдження книжки є розширення аудиторії читачів та доступність завантаження. Саме тому було прийнято рішення в якості способу поширення обрати мережу Інтернет.

Видання має відтворюватися переважно на персональному комп’ютері з операційною системою Windows, але також для зручності читання заплановано розробку додатку для смартфонів.

Графічна та анімаційна інформація є цілком авторською. Фонові зображення та аудіо інформація завантажуються з мережі та використовуються у рамках закону України про авторське право та суміжні права [6].

Враховуючи сучасні вимоги до оперативності та високої якості створення видань, можна зробити висновок, що технологічні процеси потребують якомога вищого рівня автоматизації та удосконалення систем обробки інформації. Саме тому при виборі технологічного процесу створення видання необхідно обирати варіант, що характеризується низькою трудомісткістю та при цьому – високою якістю готової продукції.

Ключовим процесом підготовки видання є обробка ілюстраційного матеріалу. Оригінали для подальшого опрацювання можуть бути або попередньо завантажені або намальовані від руки, створені олівцем або фарбами.

Існує декілька шляхів обробки ілюстративної інформації, в залежності від вимог до готової продукції, трудомісткості виконання та необхідності використання відповідного обладнання та програмного забезпечення.

Вибрати метод обробки ілюстративних оригіналів зручно за допомогою методу «чорної скриньки» [3].

Функціональна система «чорна скринька» є методом вибору комплексного технологічного процесу виготовлення видання. Дана система враховує вхідні та вихідні параметри: інформацію, енергію та матеріали. «Чорна скринька» містить чотири блока: варіанти технологічного процесу, необхідне устаткування, витратні матеріали та режими.

Кожному із запропонованих варіантів присвоюється власний код, який у подальшому застосовується для позначення обраного технологічного процесу та пояснення використовуваного обладнання та матеріалів.

Технологічний процес, що досліджується за допомогою методу «чорної скриньки» – обробка ілюстративної інформації на основі створеного макету. Враховуючи вимоги до створення видання, досягнути бажаного результату можна трьома шляхами. Для перших двох в якості оригіналів передбачається використання ілюстративних оригіналів, намальованих від руки. Обробку відсканованих ілюстрацій пропонується здійснити у векторному (перша технологія) та у растровому (друга технологія) графічних редакторах. Третій варіант підготовки ілюстративної інформації передбачає створення ілюстративних зображень у растровому графічному редакторі, проте в цьому випадку використовуються авторські роботи, попередньо створені в графічному редакторі та експортовані.



На рисунку 3.1 схематично показано систему «чорна скринька».

Рис. 3.1 – Система «чорна скринька» технологічного процесу обробки ілюстрацій

 

Пояснення до рисунку 3.1:

І, І1 — інформація, що вводитьcя (І) та виводиться (І1) системою, метод та вигляд її подання; Е, Е1 — енергія, яка необхідна для здійснення процесу (Е) та втрачена (Е1); М, М1 — матеріали до переробки (М) та після (М1) здійснення технологічного процесу; Т1.1...Тn — варіанти технологічного процесу; У1.1...Уn — варіанти використання устаткування (обладнання); М1.1...Мn — витратні поліграфічні матеріали; Р1.1...Рn — технологічні режими; 5 — фактори зовнішнього впливу на систему; 6 — нормативні умови роботи системи (ДСТУ, ГСТУ, інші нормативні документи).



Т1 – обробка ілюстративних оригіналів за допомогою редактора векторної графіки.

Т1.1, У1.1, У1.2, М1.1, Р1.1 – Т1.2, У1.3, Р1.2 – Т1.3, У1.4, Р1.3.

Т1.1 – сканування ілюстрацій;

Т1.2 – автоматичне трасування зображень;

Т1.3 – задання кольорів заливки та кривих.

Продовження пояснення до рисунку 3.1:

У1.1 – планшетний сканер Epson Perfection 2400 Photo;

У1.2 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ VueScan Pro 9.4.34 (x86/x64);

У1.3 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Adobe Illustrator CC 2014, плагін Panopticum Vectorizer;

У1.4 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Adobe Illustrator CC 2014.

М1.1 – ілюстративні оригінали.

Р1.1 – параметри сканування: глибина кольору 24 біт RGB, роздільна здатність сканування 300 dpi, формат збереження файлу TIFF.

Р1.2 – поріг колірної фільтрації 5, згладжування ввімкнено, поріг 3, терпимість 2, кутовий радіус 1.

Р1.3 – колірний профіль RGB-sRGB IEC61966-2.1.

Т2 – обробка ілюстративних оригіналів за допомогою редактора растрової графіки.

Т2.1, У2.1, У2.2, М2.1, Р2.1 – Т2.2, У2.3, Р2.2 – Т2.3, У2.4, Р2.3 – Т2.4, У2.4, Р2.4

Т2.1 – сканування ілюстрацій;

Т2.2 – ретушування зображень;

Т2.3 – кадрування та створення колажів із зображень;

Т2.4 – частотна, колірна та тонова корекція ілюстрацій.

У2.1 – планшетний сканер Epson Perfection 2400 Photo;

У2.2 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ VueScan Pro 9.4.34 (x86/x64);

У2.3 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Adobe Photoshop CC 2014;

У2.4 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Adobe Photoshop CC 2014, графічний планшет Waltop Vega з розмірами робочої поверхні 203.2х127 мм та роздільною здатністю 5080 lpi.

Продовження пояснення до рисунку 3.1:

М2.1 – ілюстративні оригінали.

Р2.1 – параметри сканування: глибина кольору 64 біт RGB, роздільна здатність сканування 600 dpi, формат збереження файлу TIFF.

Р2.2 – колірний режим RGB.

Р2.3 – колірний режим RGB, максимальний розмір зображень 262х120мм, мінімальна роздільна здатність 300 dpi.

Р2.4 – колірний режим RGB, колірний профіль RGB-sRGB IEC61966-2.1.

Т3 – обробка створених ілюстрацій за допомогою редактора растрової графіки.

Т3.1, У3.1, Р3.1 – Т3.3, У3.2, Р3.3 – Т4.4, У3.2, Р3.3 – Т3.4, У3.2, Р3.3 – Т3.5, У3.2, Р3.4.

Т3.1 – пошук ілюстративної інформації, що знаходиться у вільному доступі;

Т3.2 – кадрування, налаштування розмірів та встановлення роздільної здатності зображень;

Т3.3 – створення колажів із використанням завантажених зображень;

Т3.4 – тоно- та кольорокорекція зображень;

Т3.5 – уніфікація усіх ілюстрацій шляхом додавання фільтрів, накладання текстури тощо.

У3.1 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Google Chrome версії 38.0.2125.111;

У3.2 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Adobe Photoshop CC 2014.

Р3.1 – роздільна здатність зображень 72 dpi;

Р3.2 – роздільна здатність зображень 400 dpi;

Р3.3 – колірний режим RGB, максимальний розмір зображень 262х120мм, роздільна здатність зображень 400 dpi;

Р3.4 – режим накладання шару текстури «Лінійний освітлювач», прозорість шару 35%.

Отже, при порівнянні трьох технологій за допомогою моделювання системи «чорна скринька», доцільніше за все обрати першу технологію, яка передбачає обробку намальованих від руки ілюстрацій шляхом автоматичного трасування із використанням плагіну для редактора векторної графіки Adobe Illustrator CC 2014.

Наступним кроком у виборі технології опрацювання ілюстративної інформації є вибір технології у залежності від трудомісткості процесів та рівня автоматизації, тобто від часу кожної операції та кількість необхідних інструментів для виконання якісної підготовки зображень.

Важливим показником у процесах підготовки видань є питання автоматизації процесів. Визначення рівня комп’ютеризації та автоматизації процесів є одним з вирішальних факторів при виборі варіанту технологічного процесу.

Для того, щоб наочно порівняти час кожної операції у різних варіантах, використовуються циклограми технологічних процесів. Проте здійснювати порівняння необхідно в рамках вимог до кінцевого продукту.

Перший тип ілюстрацій, допустимий для подальшого використання у виданні, є штрихові зображення типу І-а. До них відносяться ілюстрації з грубими елементами, розміщеними окремо в одну або кілька фарб. Для отримання зображень такого типу достатньо відсканувати оригінал у режимі Bitmap, виконати автоматичне трасування контуру та задати кольори у ПЗ Adobe Illustrator.

Наступним варіантом технологічного процесу було обрано створення повноколірного зображення шляхом сканування оригіналів у режимі RGB з подальшим ретушуванням, кольорокорекцією та макетуванням у ПЗ Adobe Photoshop.

Враховуючи вимоги до видання, також можливий варіант використання чорно-білих зображень, тому було обрано сканування кольорової ілюстрації у режимі Gray Scale для ретушування та макетування у ПЗ Adobe Photoshop з подальшим створенням штрихової ілюстрації типу І-в. До цього типу відносяться рисунки, виконані олівцем або пером з незначним нанесенням тону.

Для зручності складено таблицю 3.1 із розрахунком часу на технологічні процеси відповідно до встановлених норм.

 

Таблиця 3.1 – Розрахунок часу на технологічні процеси

Група складності Площа ілюстрації, см2 Одиниця обліку Норма часу на процес, хв Час, хв
Сканування
1. Bitmap (a) 310,8 100см2 1,9 5,9
2. RGB Color (б) 310,8 100см2 4,3 13,33
3. Gray Scale (в) 310,8 100см2 3,2 9,92
Ретушування
1. Bitmap (a) 310,8 100см2 9,7 30,15
2. RGB Color (б) 310,8 100см2 9,7 30,07
3. Gray Scale (в) 310,8 100см2 9,7 30,07
Макетування
1. Bitmap (a) 310,8 1
2. RGB Color (б) 310,8
3. Gray Scale (в) 310,8

 

За допомогою таблиці 3.1 було складено циклограму Ґантта [3], яка відображає час, необхідних на кожну з операцій у порівнюваних технологічних процесах.

Для декількох операцій не існує визначених нормо-годин, тому час обирається відповідно до власного досвіду виконання. Під процесом трасування зображення мається на увазі підбір налаштувань для автоматичного трасування об’єктів: кількість кольорів, деталізація тощо. Час на корекцію та макетування зображень залежить від досвідченості дизайнера.

На рисунку 3.2 показано циклограму порівнюваних процесів.

Рисунок 3.2 – Порівняльна циклограма технологічних процесів

 

Пояснення до рисунку 3.2:

а – ілюстрація формату А5 для сканування у режимі Bitmap для створення півтонового зображення;

б – ілюстрація формату А5 для сканування у режимі RGB для створення півтонового зображення;

в – ілюстрація формату А5 для сканування у режимі Gray Scale для створення півтонового зображення.

1 – Сканування ілюстрацій на сканері Epson Perfection за допомогою ПЗ Vue Scan Pro 9.4.34 (x86/x64) та ПК на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4 ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1 Гб.

2 – Ретушування у ПЗ Adobe Photoshop.

3 – Трасування у ПЗ Adobe Illustrator.

4 – Задання кольорів у ПЗ Adobe Illustrator.

5 – Тонова та колірна корекція.

6 – Макетування.

При порівнянні варіантів обробки ілюстрацій окрім часу, що витрачається на процеси, відіграють роль також рівні автоматизації, комп’ютеризації та технологічності.

Дані коефіцієнти розраховуються за наступними формулами:

Ккомп.= ;

Кавтом.= ;

Ктехнол.= ;

У кожному з варіантів усі операції виконуються за допомогою комп’ютерної техніки, тому рівень комп’ютеризації у всіх випадках дорівнюватиме одиниці.

У всіх порівнюваних варіантах наявна одна автоматизована операція – сканування. Для першого технологічного процесу автоматизованою є також операція трасування зображень.

Опрацювання ілюстрацій не містить паралельних операцій, тому проекція на вісь абсцис дорівнюватиме сумі часу виконання всіх операцій технологічного циклу. Обробка ілюстрацій потребує дві одиниці устаткування: сканер та персональний комп’ютер.

Детальні розрахунки для кожного з варіантів технологічного процесу наведено нижче.

Для варіанту а:

Ккомп.= ;

Кавтом.= ;

Ктехнолог.= .

Для варіанту б:

Ккомп.= ;

Кавтом.= ;

Ктехнол.= .

Для варіанту в:

Ккомп.= ;

Кавтом.= ;

Ктехнол.= .

З трьох варіантів технологічного процесу перший варіант є найоптимальнішим за трудомісткістю операцій, необхідним часом та рівнем автоматизації. Отже, обробка ілюстрацій буде полягати у скануванні оригіналів у режимі Bitmap, автоматичному трасуванні зображень та заданні кольорів у програмному забезпеченні Adobe Illustrator CC 2014.

 


Дата добавления: 2015-01-19; просмотров: 52; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты