КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Технологічна карта процесу опрацювання ілюстраційДля детального опису кожної технологічної операції, вибору устаткування, його режимів та засобів контролю необхідно скласти технологічну карту, яка представляє собою своєрідну інструкцію для виконання [3]. Очевидно, що обробка ілюстрацій здійснюється на робочій станції обробки графіки, яку було обрано відповідно до сучасних рекомендованих системотехнічних вимог. Для сканування використовується сканер, обраний методом візуальною оцінки площі, тобто складеною раніше пелюстковою діаграмою. Контроль для операцій обробки графіки в основному здійснюється за допомогою інструментів графічних редакторів. Деякі технологічні розрахунки зручно виносити за межі технологічної карти для детального опису параметрів, а у відповідну колонку заносити тільки результати. Для введення ілюстративної інформації необхідно розраховувати роздільну здатність сканування. Оскільки низька роздільна здатність може спричинити втрату важливих деталей ілюстрацій та ускладнити подальший процес їх обробки. Розрахунок проводиться наступним чином: Рск.=Кя·Км·L, де Кя – коефіцієнт якості, Км – коефіцієнт масштабування, L – лініатура зображення. Коефіцієнт якості обирається згідно візуальної оцінки оригіналу [19]. За відсутності недоліків оригіналу приймається Кя =1. Проте для рисунків, створених олівцем від руки доцільніше обрати Кя =1,5. Розміри зображення при обробці будуть ідентичними лінійним розмірам оригіналу, тому Км =1. За відсутності приладів для вимірювання лініатури зображення даний параметр також визначається наближено, враховуючи якість оригіналу. Шляхом оцінки обираємо L=80лін/см. Розраховуємо роздільну здатність сканування: Рск.=1,5·1·80=120 лін/см або Рск.=120·2,54=305 dpi. Існують встановлені норми на сканування в залежності від колірного режиму. Площа оригінальної ілюстрації формату А5 становить 310,8 см2. Норма часу для сканування ілюстрації площею 100 см2 для режиму Bitmap становить 1,9 хв. Отже, зі співвідношення площі оригіналу розраховується необхідний час для сканування. Для переведення часу у нормо-години на процес отримане значення ділиться на 60. T=310,8 / 100·1,9=5,9 хв=0,1 нормо-годин. Після процесу сканування зображень потрібно встановити контраст контурів. Засобом контролю контрастності слугує гістограма розподілу тонів [20]. Для зручності наведемо гістограму на рисунку 1 за межами технологічної карти. Рисунок 1 – Гістограма розподілу тонів
Після автоматичного трасування контурів необхідно також ручне редагування для встановлення типів ліній та створення замкнутих контурів для можливості заливки. Визначених норм для даних операцій не існує, тому час розраховується шляхом експериментальної оцінки часу опрацювання графічної одиниці. Видалення контрольних точок, редагування направляючих та вибір типу лінії для одного окремого контуру потребує приблизного часу t1=1,2 хв. Середня кількість кривих на одному оригіналі становить n=250. Як показує практика, більшість контурів не потребують опрацювання. Тому приймаємо відсоток кривих, що підлягають опрацюванню 15%. За нескладними розрахунками отримуємо час для операції опрацювання контурів зображення: T=t1·n·0,35=1,2·250·0,15=45хв. Проте час на виконання операцій за стандартами розраховується в нормо-годинах. Отже, маємо, T=45/60=0,75 год. Час, необхідний на обробку текстур, визначається згідно встановлених норм на ретушування зображень. Режим опрацювання «RGB Color» визначається як четверта група складності. Нормою на ретушування зображення площею 100см2 є 9,7хв. При розробці концепції інтерактивного видання вирішено обрати розміри сторінки для читання на повному екрані, тобто з роздільною здатністю 388х282. Оригінальні завантажені ілюстрації мають відповідати цим вимогам. Тому їх лінійні розміри в міліметрах становитимуть 136,88х99,48. Отже, площа зображення становить S=136,17 см2. Для визначення часу, необхідного для опрацювання текстур, потрібно знайти відношення площі зображення на одиницю обліку та помножити його на норму на процес. Записувати результат потрібно у нормо-годинах, тому отримане значення потрібно поділити на 60. Отримуємо: T=136,17 / 100·9,7=13,2 хв=0,22 нормо-годин. Час, необхідний для макетування, визначається із досвіду створення макетів ілюстрацій. Кількість нормо-годин залежить від складності макетів, оперативного прийняття рішень щодо оформлення. Результат наведено у таблиці. Також розраховується обсяг графічного файлу. Він залежить від площі ілюстрації, роздільної здатності сканування у лініях на сантиметр та глибини кольору зображення. Для колірного режиму RGB Color глибина кольору визначається із розрахунку 3/10242 для кожного пікселя. Тому приймаємо значення Гк.=8. Розраховуємо об’єм графічного файлу за формулою: Рф.=(а·b)·Рск.2·Гк.·1байт / 10242 =310,8·14400·8·1 / 10242=34,15 Мб. Технологічну карту детального процесу показано у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Технологічна карта детального процесу обробки ілюстративної інформації
Висновки до розділу 4
У четвертому розділі складено алгоритм детального технологічного процесу обробки ілюстративної інформації. Операції здійснюються послідовно, на кожному ключовому етапі проводиться контроль якості за допомогою інструментів у програмному забезпеченні. Опис операції «Узгодження форматів графічних файлів» наведено у таблиці 4.1, яка описує властивості документів до та після обробки. Також складено технологічну карту детального технологічного процесу, яка містить відомості про обладнання, програмне забезпечення, методи контролю та технологічні розрахунки часу на виконання кожної операції.
|