Тема 6 Бюджет

6.1 Сутність Державного бюджету України та його функції

6.2 Види бюджетів і склад бюджетної системи України

6.3 Розподіл прибутків між бюджетами, види прибутків бюджету і регулювання бюджетної системи

6.4 Бюджетне право і бюджетне планування

6.1 Сутність Державного бюджету України і його функції

Державний бюджет є централізованим грошовим фондом, являє собою загальнодержавні фінансові ресурси.

Основне джерело формування Державного бюджету — створюваний у галузях матеріального виробництва чистий прибуток, що надходить у бюджет у вигляді: платежів із прибутку, податку на дода­ну вартість, акцизних зборів, прибуткового податку з населення й інших платежів.

Державний бюджет, як економічна категорія, виражає фінансові відносини, зв’язані з утворенням і використанням централізованого фонду грошових ресурсів держави. Ці відносини складаються, з одного боку, між державою і суб’єктами економічної діяльності, і населенням, — з іншого.

Бюджетні відносини охоплюють основні елементу вартості валового внутрішнього продукту і різні напрямки (споживання, накопичення) й рівні його використання (державний, місцевий).

На стадії первинного розподілу національного доходу функція бюджетних відносин міститься в концентрації визначеної маси доданого продукту в централізованому фонді грошових ресурсів у вигляді частини податку на додану вартість.

У процесі вторинного перерозподілу національного доходу за допомогою бюджетних відносин частина прибутків суб'єктів економічної діяльності і населення вилучається и спрямовується в централізований фонд грошових ресурсів для наступного перерозподілу з метою виконання усіх функцій держави і задоволення суспільних потреб. Форми прояву бюджетних перерозподільчих відносин — різні види платежів, податків і внесків. Матеріально-речовинною формою прояву бюджетних відносин виступає централізований фонд грошо­вих ресурсів держави.

Бюджетні відносини зі створення й використання централізованого фонду грошових ресурсів організовуються і реалізовується у вигляді основного фінансового плану держави.

До чинників, що визначають центральне місце бюджету в системі фінансових планів держави, відносяться наступні:

· у Державному бюджеті концентруються основні державні прибутки — приблизно 2/3 фінансових ресурсів держави;

• за рахунок Державного бюджету фінансуються основні державні витрати: капітальні вкладення, формування державних матеріальних резервів, оборона, управління і т.д.;

• упорядкування і виконання Державного бюджету ув’язано з упорядкуванням і виконанням інших фінансових планів; за допомогою Державного бюджету здійснюється їх балансування;

• Державний бюджет є основним джерелом фінансування зовнішньоекономічної діяльності держави;

• Державний бюджет виступає інструментом фінансового контролю за формуванням і використанням грошових фондів в економіці держави;

• Державний бюджет — головне джерело коштів, необхідних для діяльності держави.

Функції Державного бюджету:

• акумулятивна — зв’язана з концентрацією коштів у централізованому фонді держави за допомогою прибутків бюджету;

• розподільча — реалізується через систему витрат, що повинні здійснюватися в інтересах економічного і соціального розвитку держави і задоволення потреб населення;

• контрольна — проявляється у виявленні й аналізі відхилень фактичних прибутків і витрат бюджету від запланованих.

•

6.2 Види бюджетів і склад бюджетної системи України

За джерелами спрямування коштів бюджет може бути:

-Поточним У ньому зосереджені усі витрати, що обумовлені діючими нормами і сформованим рівнем соціальної забезпеченості. Цей вид бюджету повинен бути цілком збалансований, його витрати спрямо­вуються на фінансування: науки, соціально-культурних заходів (освіта, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, культура, мистецтво), зовнішньоекономічної діяльності держави (зовнішня торгівля, сплата відсотків по зовнішньому' боргу'), централізованих суспільних потреб (оборона, управління, утримання правоохоронних органів). За рахунок коштів поточного бюджету створюються резервні грошові фонди, а та­кож здійснюються витрати по обслуговуванню державного боргу.

- Розвитку У ньому передбачаються витрати, що спрямову­ються на розвиток процесу відтворення і фінансування пріоритетних соціально-економічних заходів. Витрати бюджету розвитку здійсню­ються в межах отриманих прибутків — власних і позикових коштів.

За суб ’єктом формування бюджет буває:

- Державним. У ньому зосереджені прибутки і витрати, що відносяться до компетенції держави.

- Місцевим. Містить прибутки і витрати, віднесені до компетенції місцевих органів влади.

Бюджетна система України складається з:

· Державного бюджету;

· місцевих бюджетів (обласні, районні, сільські, селищні, міські бюджети);

· зведеного (консолідованого) бюджету.

6.3 Розподіл прибутків між бюджетами, види прибутків бюджету і регулювання бюджетної системи

Мета державного регулювання прибутків різних бюджетів міститься в такому розподілі податків між територіальними ланками бюджетної системи, що гарантувало б фінансування витрат, законодавчо закріплених за кожною з цих ланок і звело б тим самим до мінімуму необхідність додаткового перерозподілу між ними фінансових коштів.

Світова практика знає три принципових підходи до вирішення проблеми поділу податків, що збираються, між різними бюджетами:

• Закріплення податків за визначеним рівнем влади і розмежування повноважень по стягуванню податків. Сутність підходу полягає в тому, що кожен рівень влади в державі одержує повне право і несе усю відповідальність за встановлення і збір своїх власних податків. Тим самим у державі з'являється декілька незалежних рівнів податків

• Частковий розподіл податків. Припускає використання механізму нормативного поділу між бюджетами різних рівнів прибутків від конкретних видів податків, стягнутих по єдиних ставках на всій території країни.

За характером надходження в бюджет прибутки діляться на:

-закріплені. Вони цілком або по затверджених нормативах зараховуються в конкретний вид бюджету протягом тривалого періоду часу.

-регулюючі. Вони зараховуються по затверджених нормативах урізні бюджети з метою їх збалансування.

Вихідним принципом регулювання бюджетної системи є пріоритет визначення доходної бази Державного і місцевих бюджетів. Збалансованість кожного бюджету має забезпечуватися за рахунок винайдення й реалізації резервів зростання доходів і скорочення витрат.

Досягнення збалансованості всіх бюджетів здійснюється методом субсидування бюджетів, який може відбуватися в трьох формах:

• дотацій;

• субсидій;

• субвенцій.

6.4 Бюджетне право і бюджетне планування

Регулятором функціонування Державного бюджету є бюджетне право.

У законодавчих актах про бюджетні права викладені принципи побудови бюджетної системи, розмежування прибутків і витрат між окремими бюджетами, визначено порядок упорядкування, розгляду, затвердження і виконання всіх бюджетів, регламентовані бюджетні права органів державної влади і управління.

Право затвердження бюджету надано органам державної влади:

Верховна Рада України - приймає бюджетну резолюцію, затверджує проект Державного бюджету та звіт про його виконання;

Кабінет Міністрів:

• встановлює терміни і порядок упорядкування бюджету;

• розглядає проект бюджету і передає його на затвердження Верховній Раді;

• здійснює загальне керівництво виконанням бюджету:

• розглядає звіт про виконання бюджету і вносить його на затвердження Верховної Ради.

У ході бюджетного планування визначається обсяг фінансових ресурсів, необхідних для виконання планових завдань по розвитку економіки, встановлюється оптимальний розподіл цих ресурсів у галузевому і територіальному розрізі.

Узавдання бюджетного плануваннявходить:

• визначення обсягу прибутків по кожному джерелу;

• встановлення обсягу витрат за напрямами:

• здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю суб’єктів економічної діяльності; за дотриманням ними раціонального використання бюджетних коштів;

• створення державних матеріальних і грошових резервів для безперебійного фінансування планових заходів.

Етапи бюджетного планування:

1. Фінансові органи в особі Міністерства фінансів України й обласних фінансових управлінь складають проекти бюджетів на наступний рік.

2. Проекти бюджетів розглядаються відповідними виконавчими органами: проект Державного бюджету — Кабінетом Міністрів України, проекти обласних бюджетів — обласними виконавчими комі­тетами, проекти міських бюджетів — міськими виконавчими комітетами і т.д.

3. Проекти бюджетів розглядаються і затверджуються законодавчими органами державної влади: проект Державного бюджету — Верховною Радою України, проекти обласних бюджетів — обласними Радами народних депутатів, проекти міських бюджетів — міськими Радами народних депутатів і т.д.

4. Відповідні фінансові органи (Кабінет Міністрів України — Державний бюджет, обласні фінансові управління — обласні бюджети, міські фінансові управління — міські бюджети і т.д.) складають робочі документи по контролю за виконанням бюджету — розпис прибутків і витрат бюджету з поквартальним розподілом.

5. Здійснюється виконання бюджету. Виконанням бюджету через Міністерство фінансів керує Кабінет Міністрів України.

Існують наступні види виконання бюджету:

• касова система виконання бюджету;

• банківська система виконання бюджету:

• казначейська система виконання бюджету'.

Основна перевага казначейської системи виконання бюджету - у порівнянні з банківською системою полягає в тому, що остання форма виконання бюджету допускає можливість порушення нормативів розподілу загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів між Державним і місцевими бюджетами, що йде врозріз із Законом України “Про Державний бюджет".

Дефіцит Державного бюджету: причини і заходи для його усунення.

Основними причинами дефіциту бюджету є:

1Деформована структура економіки, що не забезпечує надходження необхідного обсягу фінансових ресурсів у Державний і місцеві бюджети.

2. Надмірні витрати на забезпечення державного управління: на утримання управлінського персоналу, армії, органів правопорядку

З Неефективне здійснення соціальних витрат: на підтримку малозабезпечених

прошарків населення, охорону здоров’я, культуру, освіту і т.д.

Заходи для ліквідації дефіциту бюджету:

І Стимулювання процесу виробництва з метою збільшення обсягу податкових надходжень у бюджет.

2.Ліквідація практики безпроцентного кредитування

суб’єктів економічної діяльності з Державного і місцевих бюджетів.

3. Припинення бюджетного фінансування збиткових суб’єктів економічної діяльності.

4. Ліквідація практики списання сум заборгованості суб’єктів економічної діяльності Державному і місцевим бюджетам.

5. Скорочення не обгрунтованих і не ефективних витрат із Державного і місцевих бюджетів, у тому числі і на соціальні потреби.

6. Введення режиму суворої економії бюджетних ресурсів

7. Як тимчасовий захід — використання внутрішньої позики для покриття дефіциту бюджету.

8.Як надзвичайний захід — використання зовнішньої позики для покриття дефіциту бюджету.

Фінансування бюджетного дефіциту.

Економічна практика розвинутих країн виробила два методи фінансування дефіциту бюджету: борговий і грошовий.

1 .Боргове фінансування відбувається за допомогою розміщення державних облігацій на ринку цінних паперів. При борговому методі грошова маса не змінюється. Короткостроковим ефектом є зростання процентних ставок, що приводить до скорочення інвестицій. Сукупний попит змінюється циклічно. Довгостроковий ефект виявляється в збільшенні процентних платежів по обслу­говуванню боргу.

2.Грошове фінансування. При цьому уряд, як правило, позичає фінансові кошти в Національного банку. Використання кредитної емісії Національного банку приводить, як правило, до збільшення обсягу грошової маси. Короткостроковим ефектом є зниження процентних ставок і розширення об'ємів інвестицій і сукупного попиту У довгостроковому аспекті використання цього джерела призводить до інфляції.