Міжнародний фінансовий ринок.

Міжнародний фінансовий ринок виник у середині XX ст.. Його головне призначення полягає в тому, аби за допомогою акумуляції вільних фінансових ресурсів у деяких країнах забезпечити між ними їх перерозподіл для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу.

Нині Міжнародні фінансові ринки – це величезні фінансові центри, які мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів. Вони сформувались на основі розвитку міжнародних економічних відносин.

З функціонального погляду – це система акумуляції та перерозподілу світових фінансових потоків з метою безперервного і рентабельного відтворення.

З інституційного погляду – це сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків.

У результаті конкуренції сформувались світові фінансові центри – Нью-Йорк, Лондон, Цюрих, Люксембург, Франкфурт-на-Майні, Сінгапур та ін. Новим світовим фінансовим центром після Другої світової війни став Токіо.

Міжнародний фінансовій ринок має 3 складові:

- міжнародний ринок грошей (валютний ринок)

- міжнародний ринок кредитних ресурсів

- міжнародний ринок цінних паперів

міжнародні валютні ринки – це купівля і продаж іноземної валюти або цінних паперів в іноземної валюті на основі попиту та пропозиції

Є світові і регіональні міжнародні валютні ринки. Найбільшим світовим валютним ринком є Лондонський, на якому проводиться майже половина всіх валютних операцій.

Учасниками міжнародних валютних ринків є банки, банкірські будинки, брокерські фірми, транснаціональні корпорації.

Інструментами валютних операцій є банківські перекази – поштові й особливо телеграфні, в т. ч .з використанням електронної техніки ( Рейтер-дилінг, телерейт), телексу і телефону.

Банки. яким довірено право на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими або валютними банками.

Уповноважені банки використовують дві форми вивезення капіталу:

- відкриття за рубежем своїх зарубіжних філій;

- прийняття пайової участі в капіталі іноземного банку

Розвиток Європейської інтеграції і досягнення стабілізації валют країн ЄС привели до переходу до єдиної валюти – євро.

Міжнародний ринок кредитних ресурсів – це специфічна сфера руху коштів між країнами.

Кредитні ресурси на міжнародному ринку рухаються на загальновідомих принципах, а саме принципах обов’язкового повернення коштів, строковості, платності та забезпеченості.

На міжнародний кредит впливають таки фактори, як платіжний баланс, розмір процентної ставки, вид валюти, курс валюти, рівень рентабельності кредитних операцій.

Міжнародний кредит виконує таки функції:

- забезпечує перерозподіл фінансових ресурсів

- посилює процес нагромадження в рамках світового господарства

- прискорює процес реалізації товарів (робіт, послуг) у всесвітньому масштабі

Міжнародні кредити бувають різних видів, форм і варіантів кредитування. З інституційного погляду міжнародний ринок кредитних ресурсів є сукупністю установ і організацій, за допомогою яких здійснюється рух капіталів у сфері міжнародних економічних зв’язків.

У ролі кредиторів виступають приватні банки, фірми, страхові компанії.

Залежно від суб’єкта кредитування кредити поділяються на приватні, урядові й кредити міжнародних фінансових організацій.

Кредити надаються коротко-, середньо- і довгострокові.

Міжнародні кредити поділяються також на забезпечені (під цінні папери, майно, векселі та ін.) та банківські ( під вексель).

За призначенням міжнародні кредити поділяються на зв’язані (строго цільовий характер) й фінансові (не мають цільового призначення)

У міжнародній банківський діяльності з метою страхування поширена практика надання синдиціойваних кредитів – це кредити, що надаються двома або більше кредиторами (банківськими синдикатами) одному позичальнику.

Діяльність міжнародного кредитного ринку тісно пов’язана із світовим ринком цінних паперів.

Міжнародний ринок цінних паперів – це форма мобілізації капіталів з метою задоволення виробничих потреб. Він набув розвитку у другій половині XX ст.., коли було знято обмеження в національних законодавствах на вивіз капіталу.

Міжнародний ринок цінних паперів спеціалізується переважно на емісії цінних паперів (первинний ринок) і їх купівлі-продажу (вторинний ринок). Поряд з ринком іноземних облігацій у 70-х роках XX ст.. виник ринок єврооблігацій – облігації у євровалютах. Найбільше їх випускається у доларах США.

Міжнародний ринок євро акцій почав розвиватись лише з 1983 р. Усього в світі щорічно обертається акцій та облігацій на астрономічну суму – понад 40 трлн. дол.. США.

Основними фінансовими центрами, де торгують євро паперами, є Лондон, Цюріх, Люксембург.