Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Вирішення проблеми постабортного синдрому в контексті біоетики




Читайте также:
  1. Аналіз тенденцій творчої практики сучасної журналістики: досягнення і проблеми.
  2. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
  3. Біоетичні проблеми реанімації
  4. Біоетичні проблеми хвороби
  5. Визначення проблеми
  6. Внесок українських суспільно-громадських та культурних зв’язків в розробку проблеми культурно-історичного процесу
  7. Дві групи глобальні проблеми сучасності
  8. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу
  9. Досягнення і проблеми культури незалежної України

Штучний аборт – це завжди смерть дитини і втручання у природні процеси жіночого організму, які можуть призводити до психосоматичних або навіть психічних та духовних розладів. Батьки, а особливо мати, завжди несуть пряму відповідальність за життя своєї дитини. Часто жінки, які перенесли аборт, страждають від глибокого, почуття провини через причетність до загибелі плода. Постабортний синдром (ПАС) – це поєднання психічних симптомів та захворювань, які виникають внаслідок переживань з приводу вчиненого аборту.

Більшість жінок тривалий час після аборту відчувають вину і страх, у них виникають тяжкі депресії, а також фізичні недуги: мігрень, аритмії серця, шлунково-кишкові захворювання. Часто виникають проблеми у взаєминах з партнером: почуття ненависті та статевої байдужості. Замість очікуваного звільнення від проблем, з’являються нові: руйнуються стосунки з рідними, батьком дитини. Для жінки найбільшою проблемою після аборту є відновлення внутрішнього спокою. Вона намагається уникати спогадів про дитину, виникають конфлікти з чоловіком, коли аборт вчинений без його відома і т. ін.

Американські терапевти подають такий перелік наслідків аборту для жінки: шок, аналогічний шоку після нещасного випадку; розлади сну, жахливі сновидіння; неадекватна реакція на вагітних жінок і малих дітей, зокрема панічний страх перед ними; бажання все забути; намагання “виправити” аборт повторною вагітністю; слабка концентрація або, навпаки, надактивність; неадекватні емоційні реакції на шуми, вигляд грудної дитини; погіршене емоційне світосприйняття; постійні згадки про аборт; агресивність стосовно до батька дитини, лікаря, до усіх чоловіків і самої себе; спроби самовиправдання через відмовляння чи намовляння інших до аборту; статева байдужість; депресія; почуття вини; самоагресія; зловживання медикаментами, алкоголем, наркотиками.

Постабортний синдром дуже негативно змінює психологію, світогляд і все подальше життя не лише жінки, що перенесла аборт, а й усіх причетних до нього. ПАС негативно впливає на подружжя: після аборту розпадається кожна четверта пара (не може чоловік любити жінку, яка вбила його дитину), а жінка не може поважати чоловіка, який дозволив їй це зробити. "Постабортний батько", якого Бог створив бути захисником, годувальником, батьком, незалежно від того, чи усвідомлює він чи ні, підсвідомо відчуває сором, сум, депресію, гнів, страх [21, 59].



Лікар, який чинить аборт або причетний до нього, переживає постабортний синдром підсвідомо. Симптоми ПАСу можуть з'явитися навіть після того, як людина давно забула про причетність до аборту. Моральний обов’язок лікарів повідомити жінці правду про аборт, пояснити, що в лоні матері від моменту запліднення перебуває не “згусток клітин”, а розвивається живий організм з усіма ознаками індивідуальності людської особи і що аборт – це вбивство дитини, а також попередити вагітну жінку про всі можливі наслідки аборту – постабортний синдром (ПАС).

Проблема постабортного синдрому є дуже складною і для допомоги жінці потрібний адекватний підхід з урахуванням особливостей конкретної ситуації. Для лікування тілесних недуг потерпілим від аборту та його наслідків — ПАСу необхідні реабілітаційні центри, забезпечені кваліфікованими лікарями та психологами з відповідною фаховою підготовкою [30, 99-104]. Проте фізичні та психічні проблеми у жінок після проведеного аборту, які базуються на пошкодженні цілісності жіночого організму (духовної, душевної та тілесної єдності), неможливо розв’язати лише тілесним лікуванням та психічним відновленням. Адже коренем хвороби, є порушення Божої заповіді "Не вбий". Тому найпершим і основним лікуванням післяабортних проблем є духовне зцілення людини через Покаяння.



Часто жінки кажуть, що після аборту ціле подальше життя їх мучить совість. Саме совість людини – той природний моральний закон, який написаний Творцем у серці кожної людини. Лікарі-психологи засвідчують, що усіх жінок, які звертались до них по допомогу, незалежно від їх культури, хвилює питання про духовну природу людини і її взаємини з Богом. Це природний поклик серця людини до Бога, до Покаяння, яке може очистити совість і з Божою допомогою повернути жінці самоповагу, почуття власної гідності і власної неповторності, щоб продовжувати своє життя в радості і любові. Папа Іван Павло II в енцикліці "Evangelium Vitae" ("Євангеліє життя") звертається до жінок, які вчинили аборт: “З покірністю та довірою покайтеся, якщо досі ще цього не зробили. Отець усього милосердя чекає на вас, щоб подарувати вам Своє прощення і мир у Таїнстві Примирення. Ви розумієте, що нічого ще не втрачено, і зможете попросити пробачення у своєї дитини: вона тепер живе в Бозі. Спираючись на допомогу та пораду ваших прихильників і досвідчених людей, ви зможете зробити свій болісний досвід чи не найпереконливішим аргументом в обороні вселюдського права на життя. Ваша самовідданість у служінні життю, яка може увінчатися народженням нових людських істот, ваша готовність до прийняття й турботи про тих, хто найбільше потребує вашої близькості, спонукає по-новому побачити людське життя” [46, 99].

На сучасному етапі процес становлення демократичного суспільства реалізується через захист прав і свобод людини. А хіба це можливо, якщо здійснюються такі жорстокі вбивства ще в утробі матері та без захисту залишаються найсвятіші – матір і дитина? Завданням держави є турбота про кожне людське життя: у школах необхідно виховувати відповідальність і пошану життя; у політичному житті поборювати несправедливі "проабортні" закони і створювати нові, які цілковито визнають гідність людини; вимагати заборони всіх світських законів, що руйнують материнство і дитинство; підтримувати і допомагати всім тим, хто виступає проти несправедливого права. Необхідне таке законодавство, яке б не суперечило цінностям життя на будь-якому етапі його існування. Кожний громадянин – виборець, певною мірою співвідповідальний за законодавство своєї держави, тому треба ретельно аналізувати, за яке законодавство він голосує. Людина не має підкорятися законам, які за суттю є етично неприпустимими, зокрема законові, який дозволяє аборт.


Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 26; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты