Альтернатива контрацепції – природні методи розпізнавання днів плідності

Альтернативою контрацепції у плануванні сім’ї з вагомих причин є природні методи розпізнавання днів плідності жінки. В Україні мало хто знає про ці методи. У гінекологічних клініках, як і в кабінетах планування сім’ї пацієнток, які хочуть навчитися використовувати природний метод розпізнавання днів плідності, переконують в неефективності цього методу. Майже в усіх кабінетах жіночих консультацій і гінекологічних відділеннях замість возвеличення Божого Дару передавати життя рекламуються засоби контрацепції!

Потрібно підвищувати мораль. Для оздоровлення нашого суспільства потрібна не пропозиція дітовбивчих засобів або припинення дітонародження, а реалізація Божих заповідей "Не вбий", "Не чужолож", "Не пожадай жінки ближнього твого", які заповідав Господь своєму улюбленому творінню – людині.

У Європі 20 % сімей користуються природними методами розпізнавання днів плідності. Польща взяла ці методи за офіційну сімейну програму і підготувала десятки спеціалістів на єдиному в Європі університетському факультеті “Сім’я”. Згідно з дослідженнями польських експертів, ефективність методів розпізнавання днів плідності при плануванні вагітності дуже висока – 99,4 %. Його називають найбільш екологічним сімейним методом, бо завдяки йому організм жінки не зазнає ніяких побічних наслідків. Він не вимагає жодних додаткових засобів, окрім знання свого фізіологічного ритму, і тому не залежить від фармацевтичних фірм та їхньої продукції, також не породжує етичних проблем, бо не порушує природи подружнього статевого акту.

Бог – досконалий Творець. Усе, що створив Господь, – досконале, а людина – вінець Його творіння, і в її організмі Богом закладені чудові природні можливості для планування сім'ї, коли для цього є вагома причина. Господь дав людині розум пізнати ці особливості і використовувати Його заповіді задля блага людини.

Основа природних методів розпізнавання днів плідності – дослідження жінкою свого організму, свого біологічного ритму.

Розрізняють такі природні методи розпізнавання днів плідності (рис. 5):

1) календарний, або ритмічний (метод Огіно–Кнауса);

2) температурний (вимірювання базальної температури);

3) овуляційний, або метод Білінгса, (спостереження за виділенням цервікального слизу);

4) симптотермальний (спостереження за кількома ознаками – базальною температурою, змінами цервікального слизу, положенням шийки матки, чутливістю молочних залоз і т. ін.).

Рис.5. Природні методи розпізнавання днів плідності

Календарний метод дає змогу визначати дні можливої фертильності за допомогою підрахунків, аналізуючи останні 6-12 менструальних циклів. У менструальному циклі розрізняють три фази (періоди): ранню інфертильну (фазу відносної неплідності), що починається одночасно з менструацією; фертильну, у яку входять день овуляції і дні безпосередньо перед овуляцією і після неї, протягом яких статеві зносини можуть спричинити вагітність; постовуляторну, або пізню інфертильну (фазу абсолютної неплідності), яка починається після завершення фертильної фази і триває до початку менструації. Перший день періоду потенційної плідності визначають, віднімаючи число 18 від тривалості найкоротшого циклу, останній день — віднімаючи число 11 від тривалості найдовшого циклу. Підраховуючи, беруть до уваги те, що овуляція відбувається за 14 днів перед менструальною кровотечею (при 28-денному циклі), тривалість життя яйцеклітини становить 12-24 год, запліднювальна здатність сперматозоїдів після еякуляції зберігається упродовж 24-120 год. Отже, виходячи з цього, визначають період, сприятливий для зачаття, долучаючи 4–5 днів перед прогнозованим днем овуляції та після нього. Для того, щоб уникнути вагітності, жінка має утримуватись від статевих зносин у фертильний період [24, 216].

Температурний метод (вимірювання температури тіла вранці натще відразу після пробудження) грунтується на зміні температури тіла невдовзі після овуляції, що пов'язана з дією гормону прогестерону, який продукується жовтим тілом яєчника. Діючи на гіпоталамус, прогестерон спричиняє підвищення базальної температури (у спокої) принаймні на 0,2 ºС. Після овуляції підвищений рівень температури тіла зберігається до наступної менструації. Постовуляторна (пізня інфертильна) фаза у циклі жінки настає на третій день після зміни температури. У перший день менструальної кровотечі розпочинається наступний цикл.

Овуляційний метод (метод Біллінгса) запропонувало у 60-х роках в Австралії подружжя Біллінгсів, які вперше визначили період плідності за станом цервікального слизу, що дає змогу визначати час дозрівання яйцеклітини жінки. Метод передбачає розпізнавання жінкою циклічних змін у слизових виділеннях з шийки матки. У перші дні після менструації більшість жінок відчуває сухість у піхві (це рання інфертильна фаза), шийка матки закрита густим, клейким та мутним слизом. Це так званий неплідний період. Зростання вмісту естрогенів в організмі (фолікулінова фаза менструального циклу) призводить до посилення шийкової секреції: якщо на 7-8-й день циклу шийкові залози виділяють 60-70 мг слизу на добу, то на початок овуляції – 700 мг. Саме тоді, коли з'являється рідкий слиз, починається фертильна фаза циклу. Цервікальні виділення стають рідкими, прозорими, тягучими і слизькими та нагадують сирий яєчний білок (плідний слиз). Жінка відчуває, що присінок піхви наче "змащений" — це день найбільшого виділення слизу, коли здатність до запліднення найвища. У лютеїнову фазу яєчникового циклу (утворення і секреторна активність жовтого тіла) під впливом прогестерону виділення слизу істотно зменшується, слиз стає густішим або цілком зникає. Секреція слизу знову знижується до 50-60 мг на добу. Постовуляторна, або пізня інфертильна, фаза циклу починається на 4-й день після дня піку виділення слизу і триває до першого дня чергової менструації.

Жінка може зачати лише у "вологі" дні, які називаються днями потенційної плідності. Достатньо лише уважно спостерігати і занотувати, якого дня з’явився слиз і як змінюється його характер. Незалежно від регулярності циклу, а також незалежно від ситуації, у якій перебуває жінка (наприклад, під час годування грудьми чи в перехідний період), наявність і зміна консистенції слизу інформує про період потенційної плідності.

В організмі жінки протягом трьох днів після дня піку ще є умови для запліднення. У разі, якщо наприклад, сім’я приймає рішення відкласти вагітність у даному місяці, вона свідомо утримується від статевих зносин упродовж 4-5 днів. Це стиль життя, що вимагає певних обмежень, але одночасно поглиблює взаємну любов.

Важливо наголосити, що описані вище характерні ознаки слизу і зміни його впродовж циклу індивідуальні для кожної жінки, і тому для правильної оцінки потрібно ретельно вести свої спостереження.

Симтотермальний метод визначення періоду плідності передбачає комплексне спостереження впродовж менструального циклу за змінами базальної температури, цервікального слизу, положення шийки матки, чутливості молочних залоз. Утримуватись від статевих зносин потрібно від дня появи рідкого слизу, доти, доки не мине три дні після підвищення температури тіла.

Отже, природні методи розпізнавання днів плідності передбачають подружній акт, що хоч і не дає початок новому життю, але залишається відкритим для життя [49, 16].

Подружня пара може застосовувати ці методи не лише для того, щоб при вагомій причині уникнути вагітності, а й для того, щоб сприяти її настанню. Вони вимагають певної жертовності, але водночас поглиблюють взаємну любов чоловіка і жінки, сприяють формуванню відповідального ставлення обох партнерів до дітородіння, забезпечують чеснотливе подружнє життя з істинним баченням людської особистості, забезпеченням її цілісності та захисту гідності.

"Саме така пошана – у дусі служіння відповідальному батьківству – дає право застосувати природні методи розпізнавання днів плідності. Вони постійно уточнювалися за допомогою науки і створюють конкретні можливості для прийняття рішення у згоді з моральними цінностями" [45, 97].