Контрацепція та її альтернатива – природні методи розпізнавання днів плідності

План

1. Невідповідність методів контрацепції природі людської особи та її гідності.

2. Біоетична оцінка безпосередньої та опосередкованої стерилізації.

3. Альтернатива контрацепції – природні методи розпізнавання днів плідності.

4. Біоетичні основи утримання від дошлюбних і позашлюбних статевих стосунків.

Подружжя як єдність чоловіка та жінки, реалізується у дотриманні прокреативного виміру єднальної любові.

На перешкоді повної реалізації подружніх стосунків стоїть контрацепція як ознака кризи подружніх взаємин і відсутності внутрішньої єдності.

Сучасні довідники і брошури переконують, що контрацептивні засоби існували ще від початків людської цивілізації, що, проходячи крізь епохи, вони змінювались та вдосконалювались і що кожна сучасна жінка обов’язково повинна про них знати. Зацікавлення цією сферою зросло внаслідок "демографічного вибуху" у 60-х роках минулого століття. Саме тоді з’явилися перші гормональні засоби, які й досі гуманітарними вагонами їдуть у країни третього світу, до яких належить сьогодні, на жаль, і Україна. І хоча про контрацепцію в Україні багато говорять, ще більше не договорюють. Сьогодні варто на цьому наголосити.

Страшні слова сьогодні наповнили інформаційний простір: “профілактика вагітності”, “незапланована вагітність”, “безпечний секс”, “безпечне материнство”, “нехай одна дитина, але здорова і бажана”, “регулювання дітородної активності людини”. Сучасну жінку вже майже переконали, що вагітність – це хвороба, пологи – небезпечні для здоров’я, а “дитина... – хіба що контрацептивна невдача”. Це підміна понять. На державному рівні відбувається масове впровадження у життя “контрацептивного” способу мислення замість “абортивного”. А насправді це одне і те ж.

Причини використання засобів контрацепції – "демографічний вибух" та ідеологія “якості життя”. "Демографічний вибух" характеризується швидким збільшенням кількості населення на Землі. Помилка у трактуванні цього питання полягає у хибній інтерпретації чинника демографічного приросту, який враховує збільшення чисельності населення виключно за фактом народження дітей. Залишаються поза увагою нерівномірність заселення територій людьми (географія залюднення), що спричинена міграцією; збільшення показника смертності; розвиток людства та пов’язаний із цим середній рівень тривалості життя; зменшення засобів утримання або нецільове чи нераціональне використання коштів. Тільки беручи до уваги всі ці чинники, можемо побачити проблему цілісно та дати вичерпну оцінку явища, через яке різні політичні сили намагалися і намагаються досі впровадити у щоденне використання засоби контрацепції.

Розглянемо проблему на прикладі України. Територія України заселена нерівномірно. Узявши до уваги низький рівень народжуваності та високий показник смертності, можемо ствердити, що проблема "демографічного вибуху" неактуальна для України, а відтак, немає необхідності у "застосуванні контрацепції" (цього висновку доходимо на основі теорії прихильників такого способу вирішення проблеми). Найімовірніше ця проблема зумовлена певним стилем життя та способом мислення.

Застосування засобів контрацепції не є способом вирішення демографічних проблем. Так само не є воно методом боротьби з абортами, а має значно глибше коріння, яке полягає в існуванні кризи екзистенціальної єдності подружжя у їхньому сімейному житті.

Другою причиною застосування контрацепції є наявність ідеології “якості життя”, яка є противагою поняття дару у християнській культурі. Для неї особа є сукупністю органів, функцій та енергії, які можна використовувати для свого задоволення та у своїх інтересах. Нове життя є "продуктом", який з'являється лише згідно з планом батьків, а посередником у здійсненні цього плану є контрацепція, яка унеможливлює його появу поза бажанням батьків.

Отже, як бачимо, через неправильну інтерпретацію проблеми та відсутність цілісного погляду на неї ми приречені на підміну понять, а відтак не там шукаємо шляхи вирішення її і отримуємо небажаний для себе результат.

Сьогодні у світі триває невидима, але грандіозна за своїми розмірами і небезпекою “війна” проти ненародженої дитини, до якої причетні й міжнародні медичні установи та фармацевтичні індустрії. “Сильні світу цього” планують народжуваність методом фінансування відповідних програм у країнах третього світу, проводячи послідовну боротьбу за легалізацію і розповсюдження гормональних засобів і внутрішньоматкових спіралей. Ці засоби стають зброєю у боротьбі проти життя людини як особистості, знищуючи неімущі нації тільки заради однієї причини: “для чого плодити бідність?”

Статистичні дані, наведені у США Міжнародною федерацією планування сім’ї (МФПС), яка веде національний нагляд за ростом сімей, показали, що: у 90-х роках ХХ ст. 40% жінок у США використовували оральну контрацепцію (ОК), 24% - спіралі (ВМС) і лише 4% - природний метод розпізнавання днів плідності [33, 212-215].

Такі ж сумні дані відомі і стосовно нашої держави. За даними МОЗУ у 2004 р. велике число абортів в Україні було офіційно зареєстровано: у 2295000 жінок, які користувалися спіралями і у більш ніж 400 000 жінок, які вживали гормональні засоби контрацепції [14, 5]. У середньому із 1000 жінок фертильного віку протягом року 180 - користувалися спіралями, а 32 - гормональними засобами [14, 13-17]. А скільки жінок, що користувалися цими абортивними засобами, не зареєстровано офіційно? Ці факти підтверджують, що невинне людське життя у нашому молодому суспільстві є під страшною загрозою і вимагають осуду та суспільних зусиль у протистоянні їм. Контрацептиви діють абортивно, вони суперечать природі як чоловіка, так і жінки, а також їх глибокому єднанню, призводять до викиднів, вторинної неплідності, шкідливі для життя і здоров'я жінки та потомства.

Це бачимо із Національної програми планування сім’ї 1995–2000 рр. (від 13.09.1995 р. №736), Національної програми "Репродуктивне здоров’я 2001 - 2005" (від 26.03.01 р. № 203/2001), Державної програми "Репродуктивне здоров’я нації на 2006 - 2015 рр.", схвалена Кабінетом Міністрів України №244 від 27.04.06. р. та проекту "Разом до здоров’я" (від 17.07.2006 р.) для виконання державної програми "Репродуктивне здоров’я нації на 2006-2015 рр."

Невпорядковані статеві стосунки особливо поширилися за останнє десятиліття завдяки старанням МФПС, складовою якої є Українська асоціація планування сім'ї (УАПС). У різних регіонах України кількість захворювань, що передаються статевим шляхом, зросла в 4-10 разів. Вихід слід вбачати не в пошуку і поширенні чимраз ефективніших і безпечніших засобів контрацепції (навіть якщо б вони були справді протизаплідні, а не абортивні), а в обмеженні сексуальної свободи.

Українська “Програма планування сім’ї”, термін якої закінчився в 2000 р. насправді була частиною глобальної програми Міжнародної федерації планування сім’ї (МФПС). Перша назва МФПС була відвертіша – "Ліга контролю над народжуваністю", що заснована американкою М.Зінгер. Вона захоплювалася “євгенікою” для “покращення людської породи” за допомогою “керованого зниження народжуваності "неповноцінних”. У журналі “Огляд контролю народжуваності” М. Зінгер часто цитувала Гітлера, втілювала в життя політику расових програм щодо пропаганди абортів, гомосексуалізму, онанізму, а ще – стерилізацію, контрацепцію, безкоштовні аборти, відмову багатодітним сім’ям у матеріальній допомозі і навіть примусову стерилізацію людей у країнах третього світу.

Каїрська конференція з питань народонаселення 1994 р. для МФПС прийняла Програму дій регулювання народонаселення. Ця програма пропонувала сексуальну освіту, контрацепцію та антифертильну (тобто спрямовану на зменшення дітородних властивостей жінок) пропаганду, які спричинилися до істотного зменшення народжуваності.

В Америці до 1996 р., доки діяла шкільна програма “Навчання контрацепції”, статисти підрахували, що стрімко зросла кількість підліткових вагітностей і абортів. При такому формуванні контрацептивної ментальності МФПС поширювала, наприклад, у школах США, протизаплідні таблетки, презервативи та відповідні брошури, надавала “консультації” стосовно раннього статевого життя і пропагувала аборти не лише без згоди, а й без відома батьків.

Сьогодні американці в своїй країні провадять іншу політику. Конгрес США ухвалив закон PL 104-193 “Соціальна реформа”. Нова програма – абсолютна протилежність попередній. Вона навчає школярів утримання від дошлюбних і позашлюбних статевих зносин як еталону поведінки і як єдиного способу уникнути небажаної вагітності та хвороб, що передаються статевим шляхом.

Українська програма “Репродуктивне здоров’я 2001-2005 рр.”, Державна програма "Репродуктивне здоров’я нації на 2006-2015 рр." повернулися до основних засад МФПС – контрацепції та статевого виховання. Щобільше, ці програми більш наближені до українського законодавства.

Українська статистика не реєструє випадків шкідливої дії використованих контрацептивів на здоров’я жінок, хоча, за неофіційними свідченнями акушерів-гінекологів, таких випадків дуже багато. На рахунку контрацепції більше абортів, ніж хірургічно виконаних, вони невидимі, і перебігають під виглядом "фізіологічної" кровотечі. Офіційна статистика замовчує також справжні цифри абортів. Натомість говориться про ефективність боротьби державних програм з такими соціальними аномаліями, як аборти та підліткові вагітності.

Контрацептивна ментальність стала головним чинником демографічного занепаду Європи, зокрема України. І велику роль у формуванні такої ментальності відіграли центри планування сім'ї, стратегію і діяльність яких здебільшого годі назвати просімейними.

Методи контрацепції не відповідають природі людської істоти, створеної Богом. "Контрацепція є свідомою та цілеспрямованою діяльністю з метою позбавлення статевого акту властивої йому дітонароджувальної функції" [49, 14]. Контрацепція – це спосіб зняти з себе відповідальність за свою сексуальну поведінку і за долю майбутніх дітей.

Під сучасною контрацепцією розуміють:

- перерваний статевий акт;

- механічні методи контрацепції (презервативи, ковпачки, тампони);

- внутрішньоматкову контрацепцію (спіралі);

- гормональні контрацептивні засоби (комбіновані препарати, однофазні, двофазні, трифазні; мікродози гестагенів (міні-пілі); циклічні препарати; посткоїтальні препарати – застосовуються після статевих зносин; пролонговані препарати – ін'єкції один раз на 3–6 місяців; підшкірні імплантати —капсули, які підшивають у клітковину);

- хімічні методи контрацепції (вагінальні кульки, пасти, таблетки, тампони, аерозолі й губки);

- стерилізацію (примусову, терапевтичну (лікувальну), добровільну контрацептивну);

Перерваний статевий акт – протиприродна дія, що суперечить Божому задумові і є гріхом проти моральної чистоти.

Презерватив. Вважається, що він надійно запобігає зараженню хворобами, які передаються статевим шляхом, зокрема СНІДом, і рекомендується для раннього статевого життя та нетривалих зв’язків (!). У рекомендаціях не йде мова про мораль раннього статевого життя, так само як і про мораль дошлюбних та позашлюбних статевих зв’язків.

Дані американського Центру контролю над захворюваністю (CDC) свідчать, що насправді, “презервативний” секс не такий вже й безпечний. Презерватив із латексу неефективний в однієї із шести пар, що використовують їх для профілактики СНІДу. У 15,1 % випадків він розривається (індекс вагітності становить 20 із 100) і не захищає від жодної хвороби, що передається статевим шляхом. Згідно з даними ВООЗ, використання презервативу не оберігає від зараження вірусом імунодефіциту людини, бо навіть через одну мікропору презервативу може проходити близько 50 вірусів! Зараження багатьма венеричними хворобами може відбутися через незахищену презервативом шкіру. Професор Клонов-Коен з Медичної школи Чикаго доводить, що у жінок, які вживали бар’єрні контрацептивні засоби перш ніж завагітніли, схильність до викиднів у тричі більша, ніж у тих, які їх не використовували. Одне з ускладнень застосування презервативів – неплідність. Висновок Московського НДІ епідеміології та мікробіології ім. Г.Н. Габричевського однозначний: "Сьогодні немає жодного надійного способу захисту від хвороб, що передаються статевим шляхом, окрім утримання від дошлюбних і позашлюбних статевих зносин".

Ковпачки і тампони можуть викликати затримку сечі, біль, запальні захворювання жіночої сечостатевої системи (цистити, кольпіти), синдром токсичного шоку, алергію, порушують природу подружнього акту, неефективні.

Зараз в Україні пропаганда контрацепції зводиться до двох методів: у гінекологічних кабінетах жінкам вкладають спіралі, а "спеціалісти служб планування сім’ї" активно пропонують гормональні таблетки – “вершину досягнень фармацевтичної науки”, за якою крокує збут контрацептивів.

Насправді гормональні засоби, як і спіраль, не мають права називатись контрацепцією, тому що мають певний відсоток абортивної дії. Ефект пігулок зумовлений пригніченням овуляції, зменшенням рухливості сперматозоїдів та абортивним ефектом, який полягає у порушенні здатності внутрішньої стінки матки прийняти ембріон, що призводить до його загибелі.

Вчені застерігають, що при використанні гормональних контрацептивів побічні наслідки переважно приховані і виявляються через деякий час. Механізм дії гормональних таблеток полягає в тому, що в організм жінки посилається хибний сигнал про вагітність. Зрозуміло, що організм до цього не готовий, тому наслідком є удар по всіх життєво важливих органах.

Поняття "посткоїтальна контрацепція" – нонсенс: яка може бути протизаплідна дія після зачаття. "Посткоїтальна" – означає "після подружнього акту", а "контрацепція" – "проти зачаття". Отже, коли вже відбулося зачаття, яка може бути контрацепція? Це не контрацепція, це — аборт.

Більшість гормональних продуктів, що є в продажу, мають подвійний ефект: контрацептивно-абортивний. Наприклад, таблетки RU-486 (міфепристон) чи норплант-фіалка, яку вшивають під шкіру, здатні перешкодити укоріненню людської істоти у властивому місці матки (провокуючи аборт) упродовж 5 років при одному зашиванні. Щоб полегшити аборти, інвестуються чималі кошти. Інвестуються також пошуки методів і способів, які знизили б загрозу для здоров'я жінок, що вживають ці засоби. Трапляється, що жінкам вводять такі засоби без їх відома. У США спроба запровадити RU-486, викликала такий шалений протест громадськості, що цей препарат і досі є у списку заборонених препаратів. В Україні він зареєстрований. Препарат “Муфіпрістон” не лише прямоабортивний, а й небезпечний для здоров’я вагітної жінки. Відомі смертельні випадки після його використання.

Спіраль. Мідь, з якої виготовлена спіраль, викликає безбактеріальне запалення слизової оболонки матки, що перешкоджає імплантації зародка, внаслідок чого він гине. Тобто основна дія спіралі є абортивною. До того ж вона малоефективна як контрацептивний засіб, бо часто випадає, викликає запалення слизової оболонки матки, може спричинити перфорацію матки, що призводить до вторинної неплідності.

Багато американських підприємств, які продукували спіралі, вже притягнено до кримінальної відповідальності. Вони сплачують великі відшкодування жінкам, що потерпіли від наслідків використання спіралі.

За старою звичкою та через незнання українські жінки часто вдаються до застосування спіралі і погіршують своє репродуктивне здоров’я.

Хімічні методи контрацепції (вагінальні кульки, пасти, таблетки, тампони, аерозолі і губки) призводять до алергії, свербіжу у жінок, природжених вад розвитку плода, збільшують частоту викиднів у ранніх термінах вагітності, якщо зачаття відбулося, незважаючи на застосування контрацептивів.

Сьогодні, у ситуації "демографічного вибуху", контрацептивна стерилізація стала засобом контролю і причиною спаду народжуваності, а також наявністю ворожої життю ментальності, для якої “практика контрацепції, стерилізації, аборту і навіть евтаназії служить знаком прогресу і завоювання свободи...” [46, 89]

Примусова стерилізація завдає шкоди цілісності людської особистості та протирічить її свободі і праву – можливості народження дітей у шлюбі. Щодо стерилізації як кари за особливі сексуальні злочини, то про це залишились лише історичні згадки з минулого.

Терапевтична, або лікувальна, стерилізація не викликає особливих моральних проблем, бо виконується за наявності пухлин або інших патологічних процесів, що не піддаються жодному іншому лікуванню, окрім видалення уражених статевих органів. При цьому пацієнт повинен дати свою згоду, і обов’язковим є дотримання засади цілісності.

Добровільна контрацептивна стерилізація заради свободи поведінки призводить до порушення здатності продовження роду, спаду народжуваності, ушкодження цілісності людської особи і кваліфікується як моральний злочин.

У посібнику служби планування сім’ї зазначено, що “контрацепція в підлітковому віці має бути спрямована на профілактику абортів та зараження хворобами, які передаються статевим шляхом”. Для українських підлітків Постановою Кабінету Міністрів була регламентована безкоштовна роздача контрацептивів і окрема сексуально-освітня програма, поки що факультативного статусу. Валеологія виявилася морально неприйнятною і під тиском батьків ліквідована.

У межах аналогічних програм для дітей Міжнародна федерація планування сім’ї та інші організації знайшли вигідний ринок збуту контрацептивів і фактично експериментують, що спричиняє зміни психіки підлітків, їхніх життєвих цінностей (сексуальна домінанта тощо).

Багато українських фахівців не погоджується з державною програмою, "тихою" сексуальною революцією, яку нав’язують нам ззовні. Чимало сексологів неофіційно засуджують пропаганду контрацепції, називаючи її закликом дорослих до аморального розбещення молоді. Проте в нашій країні серйозної опозиції немає.

“Ми грубо втручаємося в природу людини, особливо в її репродуктивну сферу, але нічого не залишається без наслідків” [52, 10]. Порушуються всі норми моралі людських взаємин. Це деградація мислення в суспільстві, заміна норм моралі засобами запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, а також засобами запобігання вагітності, які масово пропагуються і насправді є засобами вбивства ненародженої дитини.