Об’єкти облікової політики щодо витрат

номенклатура статей витрат діяльності

клас (класи) рахунків для обліку витрат діяльності

база розподілу загальновиробничих витрат

перелік та склад змінних і постійних загальновиробничих витрат

нормальна потужність підприємства

Об’єкти облікової політики щодо доходів і фінансових результатів

номенклатура статей доходів діяльності

спосіб вивчення ступеня завершеності робіт, послуг, дохід від використання і надання яких визначається за ступенем завершеності

порядок розподілу чистого прибутку

Спільні об’єкти облікової політики

первинні документи з обліку витрат, доходів і фінансових результатів та графік їх документообігу

перелік субрахунків та аналітичних рахунків, необхідних для відображення в бухгалтерському обліку витрат, доходів і фінансових результатів

порядок віднесення доходів, витрат на фінансові результати (щомісяця, щоквартально)

Рис. 1.4. Об’єкти облікової політики щодо витрат, доходів і фінансових результатів

Вибираючи елементи облікової політики стосовно витрат діяльності, особливу увагу слід звернути на вибір класу рахунків для обліку витрат діяльності.

Методичні засади формування, оцінки та визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи, витрати й фінансові результати діяльності, а також порядок їх розкриття у фінансовій звітності визначають П(С)БО 15 "Дохід", П(С)БО 16 "Витрати" норми яких поширюються на підприємства (організації) та інших юридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних і банківських установ) [17, с. 33].

Особливістю документування операцій з витратами, доходами та фінансовими результатами підприємства є те, що для них безпосередньо не затверджено типових форм документів.

Документальне підтвердження здійснення витрат залежить від виду витрат. Так, використання матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших запасів підприємства для потреб адміністративного, загальновиробничого персоналу, працівників відділу збуту відображається в бухгалтерському обліку лише на підставі належно оформлених відповідних документів на списання матеріалів (накладних, вимог тощо). Витрати на оплату праці та соціального страхування оформлюються розрахунково–платіжними відомостями (або розрахунковими відомостями). Вартість наданих підприємству послуг зараховується до складу витрат діяльності на підставі рахунків, рахунків–фактур та актів виконаних робіт.

Первинними документами для відображення доходів від реалізації, інших операційних доходів є рахунки–фактури, товарно–транспортні нак–ладні, накладні, акти виконаних робіт, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо.

Первинними документами для обліку доходів від участі в капіталі є розрахунки та довідки бухгалтерії. Первинними документами для обліку інших фінансових доходів є розрахунки та довідки бухгалтерії, прибуткові касові ордери, виписки банку.

Відображення інших доходів у бухгалтерському обліку здійснюється на підставі договорів, актів приймання – передачі, прибуткових касових ордерів, актів ліквідації, виписок банку, актів оприбуткування матеріалів, довідок і розрахунків бухгалтерії.

Віднесення доходів і витрат на фінансові результати оформлюється розрахунком бухгалтерії. Довідки та розрахунки бухгалтерії слугують також для відображення накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та зарахування до складу нерозподіленого прибутку (збитку). Відображення інформаційних даних щодо використання прибутку в бухгалтерському обліку здійснюється на підставі розрахунків і довідок бухгалтерії [15, с. 93].

Рух зазначених документів здійснюється відповідно до графіка документообігу, затвердженого на підприємстві. Узагальнення інформації про доходи, витрати та фінансові результати відбувається у відповідних облікових регістрах з подальшим перенесенням даних до головної книги.

Організація аналітичного обліку витрат, доходів і фінансових резуль–татів здійснюється за кожним їх видом за рахунками.

Аналітичний облік загальновиробничих витрат може організовуватися за їх статтями, зокрема:

– витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо);

– відрахування на соціальні заходи та медичне страхування апарату управління цехами, дільницями;

– витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо;

– амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

– витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

– витрати на удосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати на матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати; оплата послуг сторонніх організацій тощо);

– витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

– витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

– витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону нав-колишнього природного середовища тощо.

Крім того, аналітичний облік загальновиробничих витрат може бути організований за місцями виникнення витрат [16, с. 178].

Аналітичний облік адміністративних витрат та витрат на збут орга–нізовується за статтями витрат та за економічними елементами. Організація аналітичного обліку адміністративних витрат та витрат на збут за економічними елементами передбачає такий розподіл витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування та інші витрати.

Управління прибутком передбачає розроблення та прийняття управ–лінських рішень за усіма аспектами його формування, розподілу та використання. Для забезпечення управління прибутком необхідна детальна інформація про доходи підприємства та прибуток, що можливо забезпечити організацією аналітичного обліку доходів і фінансових результатів [28, с. 55].

Аналітичний облік доходів від реалізації необхідно організовувати за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/ або іншими напрямами, визначеними підприємством. Розрізи аналітичного обліку інших операційних доходів, доходів від фінансової та інвестиційної діяльності визначаються залежно від видів доходів. Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямами, визначеними підприємством (Рис. 1.5).

Рис. 1.5. Наочне відображення формування фінансових результатів підприємства на рахунках бухгалтерського обліку

Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, відповідно до специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління і контролю.

Дослідження діяльності транспортних підприємств, зокрема в контексті ведення бухгалтерського обліку, підтверджує, що надання інформації для прийняття рішень щодо рівня витрат здійснюється неоперативно, це знижує достовірність і повноту відображення результатів формування собівартості автотранспортних послуг.

На транспортних підприємствах при формування облікової політики щодо питань доходів і витрат доцільно визначити, який підрозділ буде його здійснювати. А саме зазначити центри відповідальності, що надаватимуть необхідну інформацію; розробити графік документообігу первинних документів, визначити перелік реєстрів аналітичного та синтетичного обліків, форм фінансової звітності, що використовуватимуться при формуванні даних управлінського обліку; обґрунтувати методику обліку та розподілу витрат діяльності; встановити систему калькулювання собівартості послуг; визначитись з методикою оцінки доходів і визначення фінансових результатів; розробити систему бюджетів для прогнозування господарської діяльності підприємства; обґрунтувати методику аналізу бюджетних відхилень; розробити форми управлінської звітності та методику їх заповнення, затвердити термінами їх подання [23, с. 104].

На підприємствах транспортної галузі є усі умови для запровадження обліку на основі ведення бухгалтерського обліку за нормативно–позамовним методом. При цьому доцільно використовувати сучасні інформаційні технології. Зведення витрат і доходів рекомендується здійснювати у порядку, який забезпечує можливість визначення фінансового результату за центрами відповідальності та за конкретними замовленнями. Для цього необхідно розробити відповідні реєстри аналітичного обліку у формі відомостей витрат і доходів – водія, працівника ремонтного підрозділу, за замовленням, а також визначити їх місце в загальній схемі документообігу з обліку витрат і доходів автотранспортного підприємства.

З метою удосконалення процесу визначення собівартості транспортних послуг доцільно об’єктом калькулювання вважати конкретні замовлення транспортних підприємств; калькуляційною одиницею – один кілометр пробігу для визначення собівартості автотранспортних послуг на базі змінних витрат і одна година роботи автомобіля певної марки – на базі постійних витрат. А також складати нормативну калькуляцію однієї години автомобіля й одного кілометра виконаного ним пробігу. При порівнянні нормативних і фактичних витрат на виконання замовлення можна встановлювати відхилення безпосередньо під час виконання замовлення і, відповідно, своєчасно впливати на формування фактичної собівартості перевезень.

Систему управління доходами доцільно розглядати як одну з підсистем управління транспортним підприємством у цілому, що вимагає єдиного інформаційного забезпечення. Вона повинна розглядатися як інтегрована сукупність дій, що забезпечує прийняття взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких впливає на результативність формування і використання доходів. Підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування і розподілу доходів повинна враховувати альтернативні можливості управлінських рішень. Необхідна багатоваріантність програм дій і відповідна економічна, у тому числі облікова, інформація. Орієнтація системи управління доходами на стратегічний розвиток транспортного підприємства передбачає широке використання в управлінському обліку прогнозної інформації, необхідність виявлення та аналізу відхилень від прогнозних величин [24, с. 45].

Правильна організація і ведення обліку на транспортних підприємствах дає змогу одержувати оперативну інформацію про їхні витрати і доходи. Це зумовлює достовірне визначення собівартості наданих послуг і прийняття ефективних управлінських рішень щодо стратегічного розвитку господарюючого суб’єкта.