ОХОРОНА ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ

ВІДНЕСЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДО ДТ

Статтею 8 Закону передбачено заборону віднесення певних відомостей до ДТ, а також перелік відомостей, що не відносяться до ДТ.

Забороняється віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим будуть звужуватися зміст і обсяг конституційних прав та свобод людини і громадянина, завдаватиметься шкода здоров'ю та безпеці населення.

Не відноситься до державної таємниці інформація:

- про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;

- про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;

- про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

- про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;

- про незаконні дії державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

- інша інформація, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена.

Державні експерти з питань таємниць (стаття 9).

Рішення державного експерта з питань таємниць (ст. 11) є підставою для формування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, і внесення змін до зазначеного Зводу, до галузевих або відомчих розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю.

Зміст рішення включає:

- інформацію, яка має становити державну таємницю, та її відповідність категоріям і вимогам, передбаченим статтею 8 цього Закону;

- підстави для віднесення інформації до державної таємниці та обгрунтування шкоди національній безпеці України у разі її розголошення;

- ступінь секретності зазначеної інформації;

- строк, протягом якого діє рішення.

ОХОРОНА ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ

Основні організаційно-правові заходи щодо охорони державної таємниці (ст. 18).

З метою охорони державної таємниці впроваджуються:

- єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку МНСІ;

- дозвільний порядок провадження державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

- обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації;

- обмеження щодо перебування та діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, їх доступу до державної таємниці, а також розташування і переміщення об'єктів і технічних засобів, що їм належать;

- особливості здійснення державними органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов'язана з державною таємницею;

- режим секретності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею;

- спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці;

- технічний та криптографічний захисти секретної інформації.

КМУ встановлюються єдині вимоги до виготовлення, обліку, користування, зберігання, схоронності, передачі та транспортування МНСІ (ст.19).

Стаття 21 Закону визначає основні завдання РСО.

Основні завдання РСО(ст. 21):

а) недопущення необгрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації;

б) своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці;

в) запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї;

г) виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації;

д) забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов'язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин;

е) організація та ведення секретного діловодства;

є) здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об'єктах.

Допуск громадян до державної таємниці (ст. 22).

Надання допуску передбачає(ст. 22):

- визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією;

- перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці;

- взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена;

- одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці;

- ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

За передбачених цим законом умов Допуск до державної таємниці не надається, або у його наданні може бути відмовлено.

У зв'язку з допуском громадян до державної таємниці здійснюється їх перевірка органами Служби безпеки України у двомісячний строк у порядку, встановленому цим Законом і Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (ст. 24).

Також, за необхідності, може бути здійснене переоформлення допуску до державної таємниці, підвищення або зниження його форми та скасування (ст. 26).

Скасування раніше наданого допуску здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої або отриманої органами Служби безпеки України.

На прохання громадянина його допуск до державної таємниці скасовується протягом трьох днів з часу звернення з приводу скасування допуску.

Відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю (ст. 39)

Посадові особи та громадяни, винні у:

- розголошенні державної таємниці;

- втраті документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації;

- недодержанні встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;

- засекречуванні інформації, що не відноситься до державної таємниці, або щодо якої встановлено заборону за ст. 8 цього Закону;

- навмисному невіднесенні до державної таємниці інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам національної безпеки України, а також необгрунтованому заниженні ступеня секретності або необгрунтованому розсекречуванні секретної інформації;

- безпідставному засекречуванні інформації;

- наданні грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненаданні грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставному скасуванні чи зниженні грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації;

- порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці;

- порушенні встановленого законодавством режиму секретності та невиконанні обов'язків щодо збереження державної таємниці;

- невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці;

- провадженні діяльності, пов'язаної з державною таємницею, без одержання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщенні державних замовлень на виконання робіт, доведенні мобілізаційних завдань, пов'язаних з державною таємницею, в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на проводження діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

- недодержанні вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства і проведення роботи з ними;

- невиконанні норм і вимог технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочування її технічними каналами, -

несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.