Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Охорона об’єктів промислової власності




Поняття промислова власність застосовують не тільки щодо власне промисловості, а також до торгівлі, сільськогосподарського виробництва, видобувної промисловості.

Серед об’єктів промислової власності центральне місце належить винаходам.

Винахід – це нове рішення технічної задачі, що відзначається суттєвими відмінностями і дає позитивний ефект. Рішення визнається новим, якщо до дати пріоритету заявки сутність його не була розкрита настільки, щоб можна було його здійснити. Позитивний ефект – це не тільки економія, а й покращення експлуатаційних властивостей, підвищення безпеки праці.

Винаходом може бути лише конкретний продукт або спосіб. Не визнаються винаходами відкриття, наукові теорії, математичні методи, методи організації й управління господарством, плани, умовні позначення, розклади, правила, топології інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин тощо.

До основних видів продуктів, які можуть стати об’єктом винаходу, належать:

- пристрої – машина, механізм, прилад, які характеризуються наявністю конструктивних елементів та зв’язків між ними, їхнім взаємним розташуванням, формою виконання, параметрами елементів і матеріалів, з котрих їх виготовлено;

- речовини – індивідуальні хімічні сполуки, композиції, продукти ядерного перетворення, які характеризуються якісними і кількісними ознаками;

- штами мікроорганізмів, культури клітин рослин і тварин.

До способів належать процеси виконання дій над матеріальним об’єктом за допомогою інших матеріальних об’єктів. Спосіб характеризується наявністю дій або сукупністю дій, порядком їх виконання в часі.

Патентоспроможний винахід має відповідати таким критеріям:

1. Новизна винаходу передбачає, що він не є частиною рівня техніки, тобто при порівнянні відомостей, що стали загальнодоступними в світі до дня подання заявки, не виявлено способу з ознаками, ідентичними всім ознакам формули даного винаходу.

2. Наявність винахідницького рівня визнається, якщо для фахівця він не випливає сам собою з рівня техніки, тобто коли досі не було виявлено рішень, які мають ознаки, що збігаються з головними ознаками даного винаходу.

3. Промислова придатність винаходу визнається тоді, коли його можна використати (багаторазово відтворити) в промисловості або іншій сфері діяльності. При цьому винахід не обов’язково може бути використаний.

Згідно із законом, винахідником не може бути юридична особа. Закон розмежовує винахідника і тих осіб, які надавали йому технічну, організаційну, матеріальну, юридичну допомогу, а також допомогу в проведенні дослідницьких робіт та виготовлені технічної документації.

Якщо у створенні винаходу брали участь кілька фізичних осіб, усі вони визнаються винахідниками, а порядок використання їх прав визначається угодою між ними.

Винахід, створений за дорученням роботодавця або під час виконання винахідником своїх службових обов’язків, кваліфікується як службовий винахід. Роботодавець може скористатися правом подання заявки на нього протягом чотирьох місяців від дати отримання письмового повідомлення від винахідника про створення ним винаходу. Якщо цього не зроблено у визначений термін, право на отримання патенту переходить до винахідника.

Корисна модель – це нові на вигляд, за формою, розміщенням частин або побудовою технічні конструкції. Вони відрізняються від інших об’єктів промислової власності тим, що предметом технічного рішення є тільки конструкція виробу, його форма. За законом України корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою (не є частиною рівня техніки) і промислово придатною (тобто придатною до відтворення промисловими засобами).

Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини у сфері художнього конструювання, в якому досягнуто технічних й естетичних властивостей. Умовами патентоспроможності промислового зразка є новизна та промислова придатність. Виріб, що визначається як промисловий зразок, має легко піддаватися промисловому тиражуванню, за неможливості останнього, об’єкт кваліфікують як витвір мистецтва і він підпадає під охорону авторських прав. Новизна зразка означає, що сукупність його суттєвих ознак, які визначають естетичні та (або) ергономічні особливості виробу, не стала загальнодоступною у світі до дня фіксації його пріоритету.

Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки засвідчується патентами. Патентом називається виданий державним органом (патентним відомством) охоронний документ, який підтверджує право його власника на відповідний об’єкт промислової власності.

Патентовласники забезпечені такими правами:

- використовувати винахід (корисну модель, промисловий зразок) на власний розсуд;

- забороняти третім особам використовувати винахід (корисну модель, промисловий зразок) без дозволу власника;

- передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель, промисловий зразок) будь-якій особі, що стає правонаступницею власника патенту;

- давати дозвіл на використання винаходу (корисної моделі, промислового зразка) будь-якій особі на підставі ліцензійного договору.

Порушенням виключного права вважається несанкціоноване виготовлення, використання, пропозиція продажу, продаж або інше введення в господарський обіг товарів, створених за технічними рішеннями, на яке поширюється дія патенту. Виключне право, яке випливає з патенту, чинне лише на території тієї країни, що видала патент, і не може виходити за її кордони. Термін охорони, що надається патентом на винахід в Україні, становить 20 років, патентом на корисну модель – протягом 10 років, патентом на промисловий зразок – протягом 15 років від дня подання заявок на них у встановленому порядку.

Захист прав патентовласників здійснюється в арбітражних і третейських судах. Ці органи розглядають питання авторства на об’єкти промислової власності, визначення патентовласника, порушення виключних прав на використання об’єкта промислової власності, авторської винагороди та виплати компенсацій.

Правова охорона знаків для товарів та послуг, зазначення походження товару та фірмового найменування надається на підставі їх державної реєстрації. На зареєстрований знаки для товарів і послуг (зазначення походження товару, фірмове найменування) видається свідоцтво, що засвідчує його пріоритет.

Товарними знаками та знаками обслуговування (знаки для товарів і послуг) вважаються оригінальні позначення, з допомогою яких товар і послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб. Головне призначення товарного знака полягає в ідентифікації товару та його виробника на ринку. Товарний знак виконує дві функції – реклами товару та гарантії його якості.

Основними вимогами до знаків для товарів і послуг є такі:

- новизна, що розглядається стосовно сфери його використання, тобто переліку товарів, які він охороняє, часу його дії, тобто терміну чинності даного товарного знака;

- оригінальність (товарний знак має суттєво відрізнятися від уже зареєстрованих відомих позначень);

- охоронопридатність, тобто можливість їх офіційної реєстрації.

Зазначення походження товару являють собою будь-яке словесне чи зображальне (графічне) позначення, що вказує на країну, регіон чи конкретне місце, де вироблено продукт або послугу. Фізична або юридична особа, яка зареєструвала зазначення походження товару, дістає право на його використання в рекламних цілях через розміщення на відповідному виробі, його упаковці, проспекті та іншій товарно-супровідній документації.

Фірмове найменування – це стале позначення підприємства чи окремої особи, від імені якої здійснюється виробнича та інша діяльність. Фірмове найменування використовується для розпізнавання підприємств і виокремлення їх серед інших, та характеризує репутацію і становище підприємства в цілому.

Свідоцтво на знак для товарів та послуг та на фірмове найменування забезпечує його власникові:

- виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд;

- право забороняти іншим особам використовувати знак без дозволу власника;

- право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.

Правова охорона зазначення походження товару має значні відмінності, які полягають у тому, що власник такого свідоцтва не має виключного права на його використання і не може давати дозволу іншим особам на його використання. Такий дозвіл будь-якій іншій фізичній або юридичній особі, яка господарює на тій самій території і виробляє товари з тотожними властивостями, надає патентне відомство.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты