ЗАТВЕРДЖУЮ

І Вступна частина.

1. Прийняти доповідь чергового по взводу.

2. Перевірити наявність і зовнішній вигляд студентів.

3. Оголосити тему, ціль і навчальні питання заняття.

ІІ Основна частина.

Учбове питання № 1 Призначення, класифікація, елементи оптичних приладів, основні характеристики приладів.

Прилади призначаються:

1. Для ведення розвідки з наземних спостережних пунктів і спостереження за полем бою;

2. Для топогеодезичної прив'язки вогневих позицій, спостережливих пунктів, позицій підрозділів арт. розвідки;

3. Для балістичної, технічної і метеорологічної підготовки до стрільби;

4. Для визначення даних для цілевказівки, пристрілювання, стрільби на поразку і керування вогнем;

5. Для наводки гармат, мінометів, бойових машин і пускових установок.

Відповідно до призначення й устрою прилади підрозділяються:

1. На прилади для спостереження і виміру кутів та відстані;

2. На прилади для визначення даних стрільби і ведення пристрілювання;

3. На прилади для балістичної, технічної і метеорологічної підготовки;

4. На прилади для наведення гармат, мінометів, бойових машин, пускових установок.

Основними частинами всякого оптичного приладу є об'єктив і окуляр.

Об'єктивомназивається система оптичних стекол приладу, звернена убік аналізованого предмета, призначена для побудови зображення цього предмета в приладі.

Окуляром називається система оптичних стекол приладу, звернена до ока спостерігача, призначена для розгляду зображення, що дається об'єктивом.

Збільшення – основна властивість оптичних приладів.

Під збільшенням розуміють відношення розміру зображення предмета, видимого в прилад, до розміру зображення того ж предмета при спостереженні його неозброєним оком.

Збільшення характеризується кратністю. Оптичний прилад має дворазове збільшення, якщо зображення предмета видно в прилад у два рази більшим, ніж при спостереженні цього предмета неозброєним оком.

Збільшення або кратність приладу позначається цифрою (числом) із значком х. Позначення 4х, 6х, 10х виражають чотириразове, шестиразове і десятикратне збільшення.

Полем зоруназивається частина простору, видимого в прилад. Розмір поля зору характеризується кутом, під яким видно в приладі дві діаметрально протилежні крайні точки поля зору.

Розмір поля зору і збільшення приладу взаємно пов'язані: чим більше збільшення, тим менше поле зору.

Вхідною зіницею називається найменший отвір в об'єктиві приладу (або в оптичних деталях, що знаходяться перед об'єктивом), що обмежує надходження світлових променів у прилад.

Розміром вхідної зіниці визначається кількість світла, що надходить в оптичний прилад.

У багатьох оптичних приладів вхідною зіницею є оправа об'єктива. Діаметр вхідної зіниці вимірюється в міліметрах і позначається на приладах. Наприклад, шестиразовий бінокль із діаметром вхідної зіниці 30 мм позначається 6х30 (шість на тридцять).

Вихідною зіницею називається зображення вхідної зіниці, що дається всією оптичною системою приладу й одержуване в площині найменшого поперечного перетину пучка променів, що виходять з окуляра приладу.

Відстань від останньої лінзи окуляра до площини вихідної зіниці називається віддаленням вихідної зіниці.

Для повного використання поля зору приладу необхідно при спостереженні в прилад сполучати зіницю ока з площиною вихідної зіниці. При недотриманні цієї умови частина поля зору буде зрізатися. Для забезпечення правильного розташування ока окуляри приладів постачаються очними раковинами або гумовими наочниками, що дозволяють підвести око до приладу на найвигіднішу відстань.

Світлосила приладу характеризує освітленість зображення предмета на сітківці ока при спостереженні в прилад.

Світлосила залежить від розмірів поперечного перетину пучка променів, що проходить оптичну систему приладу і надходить в око спостерігача. Для порівняння світлосили різних приладів користуються умовним розміром, рівним квадрату діаметра вихідної зіниці. Так, наприклад, якщо діаметр вихідної зіниці дорівнює 5 мм, то світлосила цього приладу буде характеризуватися числом 25.

Світлосила приладу залежить також від прозорості оптичної системи, що залежить у свою чергу від числа лінз і призм, їх товщини і особливо від якості їх поверхні, тому що найбільші втрати минущого світла відбуваються унаслідок відбитка його від поверхні стекол.

Лінзи і призми сучасних оптичних приладів піддають спеціальному опрацюванню: на поверхню наносять особливу плівку, що зменшує відбиток світлових променів. Прилади з такими лінзами і призмами називаються приладами з “проясненою” оптикою.

Дозволяючою спроможністю оптичного приладу називається найменший кут між двома віддаленими точками предмета який спостерігається, зображення яких у зоровій трубі утворюються роздільними.

Чим більше збільшення і діаметр вхідної зіниці об'єктива приладу, тим вище його дозволяюча спроможність.

Пластичністю називається властивість приладу давати спостерігачу відчуття глибини і рельєфності аналізованого в прилад простору.

Пластичністю мають прилади бінокулярні, тобто призначені для спостереження двома очима одночасно.

Перископічністю називається конструктивна особливість приладу, що дозволяє спостерігати через укриття. Перископічність характеризується відстанню по вертикалі між центром вхідного отвору приладу й оптичною віссю окуляра.

1-об'єктив; 2-перша призма обертаючої системи; 3 - друга призма обертаючої системи; 4 - плоскопаралельна пластинка з кутомірною сіткою; 5, 6 і 7 - лінзи окуляра

Об'єктив бінокля складний, склеєний із двох лінз — двовипуклої і плоско-увігнутої (Мал. 2). Сорта скелець лінз різні, спеціально підібрані так, що промені світла, що проходять крізь об'єктив, не розкладаються на складені кольори спектра і не виходить унаслідок цього фарбування зображення.

Фокальна площина

Мал. 2. Зображення предмета, яке дається об'єктивом

Лінзи об'єктива склеєні бальзамом (чи замінником) і вставлені в металеву оправу, укріплену в отворі корпуса зорової труби бінокля.

У біноклях Б-8, Б-12 і Б-15 лінзи об'єктива склеєні бальзаміном, який більш стійкий до різкої зміни температури, у зв'язку з чим якість зображення не змінюється.

Оправа об'єктива обмежує пучок променів світла, що йде в бінокль, і тому діаметр її служить діаметром вхідної зіниці монокуляра.

Призмена обертаюча система. За законами оптики паралельні промені, що йдуть від віддаленого предмета, проходячи крізь об'єктив, перетинаються в його фокальній площині, утворюють зображення предмета. Як видно на Мал. 2, зображення предмета, отримане у фокальній площині, повернене на 180°. Таке зображення розглядати незручно. Для одержання у фокальній площині прямого зображення необхідне зображення, яке дається об'єктивом, повернути на 180°. Цю функцію виконує призмена обертаюча система. Вона складається з двох прямокутних призм, у яких поверхнями, в яких відбиваючи поверхнями є грані, які утворюють прямий кут. Перевага цієї системи в порівнянні з лінзовою обертаючою системою, полягає в тому, що вона дозволяє одержати бінокль коротше і з великою відстанню між центрами об'єктивів^[1] монокулярів. Обертаюча система міститься між об'єктивом і його фокальною площиною. Призми встановлені і закріплені в монокулярах так, що гипотенузні грані звернені одна до одної, а грані, які утворять прямий кут, взаємно перпендикулярні (Мал. 3).

На мал. 2 видно, що зображення, обернене об'єктивом 1 зверху вниз і праворуч ліворуч, потрапляючи на відбиваючу площину I першої призми 2 обертаючої системи, відбивається від її на відбиваючу площину II тієї ж призми.

Відбивши від площини II, зображення виходить з першої призми.

Після проходження променями першої призми зображення, що дається об'єктивом, буде повернено лише по висоті (верх — низ). Тільки після виходу променів із другої призми обертаючої системи зображення буде повернено також праворуч ліворуч.

Отже, промені світла, які пройшли через об'єктив, першу і другу призми обертаючої системи дають дійсне і пряме зображення, розташоване у фокальній площині об'єктива.

Зазначений на Мал. 3 кут 90° між призмами повинний бути витриманий з великою точністю, у противному випадку зображення буде похилим, що утруднить спостереження.

Кутомірна сітка. Кутомірна сітка нанесена на плоскопаралельній скляній пластинці, яка розміщена в правому монокулярі.

Ціна великого розподілу сітки (між довгими сусідніми чи штрихами між сусідніми хрестами) дорівнює 0-10; ціна малого розподілу сітки (між довгими і короткими чи штрихами між хрестом і коротким штрихом) дорівнює 0-05.

За допомогою кутомірної сітки можна вимірювати кути в горизонтальній і вертикальній площинах. Кутомірну сітку, мають усі біноклі; сітка біноклів Б-6 і Б-8 має кутову відстань між крайніми штрихами по горизонталі, рівну 1-00, бінокля Б-12 — 0-80, а бінокля Б-15 —0-60.

Окуляр. Щоб збільшити зображення предмета, отриманого у фокальній площині об'єктива, його розглядають в окуляр, як у лупу.

Бінокль Б-6, наприклад, має окуляр, що складається з трьох лінз: колективу й очної лінзи, склеєної з двох лінз. Призначення колективної — звузити пучок променів настільки, щоб при заданому діаметрі очної лінзи всі промені пучка потрапили в очну лінзу. У противному випадку поле зору окуляра буде зрізано, тобто по краях полю зору буде нерізке зображення предмета.

Збільшення бінокля прямо пропорційно відношенню фокусної відстані об'єктива до фокусної відстані окуляра, тобто

Г = f1/f2,

де Г — збільшення;

f1 — фокусна відстань об'єктива;

f2— фокусна відстань окуляра.

Будова бінокля Б-8

Бінокль Б-8 по своій внутрішній будові аналогічний біноклю Б-6 останнього випуску, у якого замість зовнішньої осі є чіп, відлитий як одним ціле з правимо корпусом.

Відмінність бінокля Б-8 від бінокля Б-6 по внутрішньому устрої складається в тому, що в ньому застосований інший окуляр, завдяки якому вдалося одержати 8х збільшення при тому ж полі зору, що й у бінокля Б-6, рівному 8 30'.

У біноклі Б-8 застосований складаний пятилинзовый окуляр. Система окуляра зібрана на підставі 7, що своєю нарізною частиною угвинчена в різьбовий отвір верхньої частини корпуса монокуляра. У верхню частину підстави 7 угвинчена обойма 9, у якому закріплені лінзи окуляра. Обойма 9 і підстава 7 мають многозаходную різьблення. Лінзи 4 і 6 окуляра укріплені в обоймі 9 за допомогою оправ 14 очної лінзи, що із загорненої в її очною лінзою 2 ввинчивается у верхню частину обойми окуляра і через проміжну каблучку 11 притискає лінзу 4 до каблучки 5, що притискає у свою чергу лінзу 6 до опорної площини в нижні частини обойми. У нижню частину підстави 7 вставлена оправа 8 із «сіткою». У лівий монокуляр заставлена діафрагма.

Муфта 10 на зовнішній поверхні має накатку, а на верхньому буртике по внутрішньому діаметрі має пази, який смердота надевается на штифти, запресовані у верхній частині обойми 9. Отже, муфта 10 фіксується на двох штифтах, а поверх скріплена з обоймою окуляра підтискною каблучкою 3, що, навинчиваясь на обойму окуляра, притискає до неї муфту. Підтискна каблучка 3 стопоритися на обоймі окуляра стопором 13.

Принцип роботи бінокля БИ8

Для виявлення в нічний час прожекторів, закритих інфрачервоними світлофільтрами, звичайні оптичні прилади не можуть бути застосовані. Для цієї мети можуть бути використані електронно-оптичні прилади нічного спостереження і прицілювання, а також прилади типу БИ8 з екранами, чуттєвими до інфрачервоного випромінювання.

При роботі з екраном промені від джерела світла, закритого інфрачервоними фільтрами, які проходять крізь об'єктив приладу і впливають на екран, що знаходиться у фокальній площині об'єктива приладу.

У місці дії інфрачервоних променів на екрані виникає світіння, що дає видиме зображення джерела у виді круглого з нерізкими краями плями, яка і розглядається в окуляр приладу.

Колір видимого зображення джерела залежить від хімічного складу екрана. Застосовувані звичайно чуттєві шари дають світіння зеленуватого відтінку.

Для підтримки чутливості екрана до інфрачервоного світла шар, який світитися вимагає попередньої зарядки світлом, який містить ультрафіолетові промені.

У процесі зарядки світний шар екрана запасається енергією і здобуває чутливість до інфрачервоних променів.

Екран являє собою тонку круглу пластинку спеціального хімічного складу, яка покладена між двома покривними стьоклами. Ці стекла по торці відповідним чином ущільнені, завдяки чому екран захищений від дії вологи і повітря.

Опис зовнішнього виду бінокля БИ8

По своєму зовнішньому виді бінокль БИ8 мало, чим відрізняється від штатного бінокля восьмикратного збільшення Б8.

На відміну від правого монокуляра лівий монокуляр бінокля БИ8 має пристрій, що забезпечує спостереження інфрачервоних прожекторів; крім того, у ньому немає сітки.

Пристрій для спостереження інфрачервоних прожекторів складається з екрана, рукоятки (рукоятки в біноклях останніх випусків), для установки екрана в робоче положення і підзарядку і світлофільтра крізь який проводиться зарядка екрана.

Унаслідок введення вказаного пристрою верхня кришка лівого монокуляра бінокля БИ8 на відміну від кришки штатного бінокля має іншу конфігурацію.

Верхня кришка правого монокуляра також змінена для збереження симетрії.

У бічній частині лівої верхньої кришки бінокля БИ8 мається паз, крізь який роблять заміну екрана. Паз закривається кришкою з трьома гвинтами.

На кришці маються два написи: «Выкл.» і «Вкл.». При повороті рукоятки переключення екрана убік напису «Выкл.» екран виключається з полю зору окуляра — розташовується під світлофільтром, тобто знаходиться в положенні для зарядки. При повороті рукоятки убік напису «Вкл.» екран включається в поле зору окуляра, отже, можна робити спостереження за інфрачервоними прожекторами.

Оптична схема бінокля БИ8

Оптичну схему монокулярів бінокля БИ8 складають об'єктив, призмена обертаюча система і окуляр, який складається з лінз.

Крім вказаних елементів у правому монокулярі мається плоскопаралельна пластинка з кутомірною сіткою, розміщена у фокальній площині об'єктива.

Оптична схема лівого монокуляра бінокля БИ8 така ж, як і правого монокуляра, але замість плоскопаралельній пластинки з кутомірною сіткою в лівому монокулярі встановлений екран, чуттєвий до інфрачервоного випромінювання.

Об'єктив. Як і у всіх інших оптичних приладах, об'єктив служить для одержання зображення оглянутих предметів.

Об'єктив бінокля складний: склеєний із двох лінз-двоопуклої і випукловогнутої. Сорту стекол лінз різні, вони спеціально підібрані так, щоб промені світла, які проходять крізь об'єктив, не розкладаються на складові кольори спектра, унаслідок чого не відбувається фарбування зображення.

Лінзи об'єктива склеєні бальзаміном і вставлені в металеву оправу, укріплену в отворі корпуса зорової труби бінокля.

Оправа об'єктива обмежує пучок променів світла, який йде в бінокль, і тому діаметр її є діаметром вхідної зіниці монокуляра.

Конструкція бінокля