Стратегії управління персоналом підприємства

Під управлінською стратегією розуміється загальна концепція того, як досягаються головні цілі підприємства, вирішуються проблеми, що стоять перед ним, і розподіляються необхідні для цього обмежені ресурси.

Будь-яка стратегія повинна бути внутрішньо цілісною, сумісною із серед­овищем, збалансованою по ресурсах, реальною, у міру ризикованою та органічно сполучати довгострокові і короткострокові цілі підприємства.

На практиці стратегія являє собою систему управлінських і органі­заційних рішень, спрямованих на реалізацію місії, цілей і задач підпри­ємства або пов'язаних з її розвитком, і містить у собі кілька елементів. Насамперед, до них відноситься система цілей, до якої входять місія, загальноорганізаційні і специфічні цілі.

Інший елемент стратегії – пріоритети, або ведучі принципи роз­поділу ресурсів (у даному випадку – людських). Їх можна, наприклад, у першу чергу направляти на рішення найбільш важливих для підпри­ємства проблем; виділяти пропорційно потребам; надавати усім під­розділам порівну, якщо вони близькі за розмірами і займаються поді­бними видами діяльності. Перший підхід у більшому ступені доціль­ний у переломні моменти діяльності підприємства, коли сили потрібно концентрувати на вирішальних напрямках, другий і третій – у період спокійного розвитку.

Елементом стратегії є також правила здійснення управлінських дій, зокрема, роботи з кадрами. Для розробки стратегії необхідна спільна ро­бота багатьох людей, тому у великих західних фірмах для цієї мети часто створюються спеціальні групи у 10–15 чоловік, що складаються з керів­ників основних підрозділів і фахівців вищої кваліфікації, представників колективу, зовнішніх консультантів. їхніми зусиллями розробляються ключові принципи стратегії, її альтернативні моделі і сценарії подій.

У більшості випадків підприємства мають не одну, а кілька стра­тегій, що визначають їхню діяльність у різних напрямках. Основною стратегією, що відображає способи досягнення місії підприємства, є ге­неральна стратегія. Відповідно до генеральної стратегії розробляються функціональні стратегії, які відображають шляхи досягнення специфіч­них цілей підприємства, що стоять перед його окремими функціональ­ними підрозділами. Так, в умовах ринку однією з найважливіших функціональних стра­тегій є кадрова стратегія.

Кадрова стратегія (стратегія управління персоналом) – це специ­фічний набір основних принципів, правил і цілей роботи з персоналом, конкретизованих з урахуванням типів організаційної стратегії, організа­ційного і кадрового потенціалу, а також типу кадрової політики. Слід зазначити, що існує два типи кадрових стратегій:

· по-перше, це стратегії організацій, головним продуктом діяльності яких є самі кадри, наприклад навчальні заклади або фірми щодо лізингу персоналу (у дано­му випадку кадрові стратегії мають самостійне значення і є генеральними для організацій);

· по-друге, це організації, у яких персонал є одним з фак­торів їхньої діяльності (у даному випадку кадрова стратегія належить до групи функціональних, тобто підлеглих задачі реалізації головної страте­гії. Тому вона залежить від останньої, розвиває і деталізує її).

У залежності від масштабів, специфіки діяльності, ринків, на яких функціонує підприємство, кадрова стратегія може виступати в двох фор­мах – концентрованій і диверсифікованій: так, диверсифіковану стратегію варто використовувати великим підприємствам, що здійснюють різні напрямки діяльності, підрозділи яких функціонують у різних природнокліматичних зонах, з різною демо­графічною ситуацією, станом ринку праці, культурними традиціями і т. п. При цьому основною задачею даної стратегії є забезпечення незалежного розвитку об'єктів на основі взаємної підтримки і взаємодопомоги.

У невеликих підприємствах, які функціону­ють на одному ринку, які мають однорідний склад персоналу, доцільно використовувати концентровану кадрову стратегію.

Основні види кадрових стратегій, що виступають у підприємстві в ролі функціональних, тобто розвиваючих генеральні, наведені в табл. 2. Кожній із зазначених маркетингових стратегій відповідає певний вид кадрової стратегії підприємства. При цьому реалізація тієї або іншої стратегії управлін­ня персоналом вимагає менеджерів зі специфічним набором якостей.

Таблиця 2