Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Світова економічна криза 1929 – 1933 рр.




По­чалася вона в США восени 1929 р., далі в Латинській Америці, Західній Європі, інших країнах Азії та Африки.

Першою ознакою економічної кризи прийнято вважати різке падіння цін на акції Нью-Йоркської біржі 24 жовтня 1929 р. Якщо до 1 жовтня їх вартість станов-ила майже 90 млрд дол., то в березні 1933 р. — лише 19 млрд дол., знизившись у 5 разів. Криза охопила насамперед важку індустрію. Випуск автомобілів, виплавлення чавуну і сталі скоротилися на 80%. Все промислове виробництво, національний доход, роздрібна торгівля знизилися вдвічі, імпорт і експорт — на 75%. За роки Великої депресії збанкрутували 130 тис. фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Внаслідок цього мільйони громадян, втративши своє майно, робочі місця, залишились без збережень, стали безро­бітними, жебраками. Таких у 1933 р. налічувалося понад 17 млн. Промис­ловість- США була відкинута назад на 17 років до рівня 1911 р.

Що стосується зовнішньої сторони депресії, то вона виявилася у пере­виробництві товарів. Щоб стримати падіння ціп, скоротити запаси товарів по всій країні, було вжито заходи щодо фізичного знищення їх. Спалювали пшеницю, каву, бавовну, молоко виливали в річки. Внутрішня причина кри­зи — відсутність будь-якого контролю державою за промисловим і сільсько­господарським виробництвом.

Сільське господарство США в 1929 — 1933 рр. зазнало тяжких вірах. Близько 1 мли фермерів збанкрутували. З того часу вони ставали орендарями па чужій землі або поповнювали ряди міських промислових робітників. Ката­строфа в аграрному секторі США полягала в тому, що ціни на пшеницю, кукурудзу, бавовну знизилися більше ніж в 3 рази.

Економічна криза в США поглиблювалася й невпевненими діями уря­ду. Президент Г. К. Гувер, його адміністрація, керуючись старими догмами, вперто відмовлялися від будь-якого втручання в справи економіки, приват­ного бізнесу. Гувер виявився рішучим противником введення державної допомо­ги безробітним. Свої міркування він обґрунтовував тим, що такий крок принизить "стійкість американського характеру".

Соціальне та економічне становище країни стало критичним. Правлячі кола США нарешті зрозуміли, що потрібна термінова ефективна аптикризо-ва програма, її здійснив новообраний у 1932 р. президент Ф. Д. Рузвельт. Вже в ході виборчої кампанії він пообіцяв вивести США з економічної кризи. Його "повий курс" на оздоровлення країни був підтриманий всіма верствами населення. У плані Рузвельта основна увага була приділена сфері торгівлі та кредиту. Для того щоб вирішити проблему реалізації товарів, президент постановив скоротити надмірне їх виробництво. Одночасно підви­щили ціни па виготовлену промислову і сільськогосподарську продукцію. "Новий курс" передбачав ліквідувати безробіття за рахунок "повної зай­нятості працездатного населення".

Адміністрація Рузвельта вирішила важливу соціальну програму. По­ступово 17 мільйонів безробітних отримали роботу: па будівництві авто­страд, мостів, інших державних споруд. Була введена мінімальна заробітна плата, безробітним почали видавати регулярну (стабільну) фінансову до­помогу . Отже, вперше в мирних умовах держава почала.відігравати важли­ву роль регулятора і координатора господарського життя країни. Все це й допомогло США вже в 1934 р. подолати наслідки Великої депресії.

У Великобританіїекономічна криза почалася наприкінці 1929 р. Впер­ше з'явилися труднощі в одержанні кредитів, все важче проходив процес реалізації промислової та сільськогосподарської продукції. Як наслідок — па рийках нагромаджувалися иепродаиі товари, ціпа на які різко знизилася. Зупинилися тисячі підприємств, зростало безробіття. Хоч у Великобританії Велика депресія не була такою катастрофічною, як в США чи інших краї­нах, однак її удар все ж був дуже відчутний. Занепад господарського життя Великобританії тривав до 1933 р.

Англійський уряд вчасно вжив заходів, спрямованих па ліквідацію наслідків економічної кризи. Він всіляко підтримував процес концентрації виробництва, встановлення галузевих єдиних ціп па товари.

Проводячи оздоровлення економіки, уряд відмовився від пекоптрольо-ваиої політики заохочення іноземних інвестицій. У вересні 1931 р. ліквіду­вав золіотий стандарт фунта стерлінгів. Курс девуальованої національної валюти знизився па 1/3 по відношенню до інших іноземних валют. Цей захід автоматично підвищив конкурентоспроможність англійських товарів як па світових, так і па місцевих ринках.

У 1931 р. змінилася зовнішньоекономічна позиція Великобританії у зв'язку з створенням "стерлінгового блоку" 25 держав, до якого входили англійські колонії, домініони (крім Канади), країни Скандинавії, Португа­лія, Голландія, Бразилія, Аргентина та іп. Саме вони допомогли Велико­британії прискорити вихід з економічної кризи.

У 1929 р. Франція уникнула руйнівної дії світової економічної кризи. Однак наступного 1930 р. країна відчула на собі симптоми великої депресії. Спочатку її стримували значні державні субсидії, що витрачалися па відбу­дову зруйнованих війною департаментів. Безробіття не було таким масовим, як у США, Великобританії чи Німеч­чині, не перевищувало 1 мли безробітних. У багатьох галузях криза затягну­лася до 1936 р.

З великими труднощами уряд Франції ліквідував наслідки затяжної депресії. Йому довелося встановити контроль над Французьким банком, націоналізувати ряд галузей промисловості, в тому числі воєнну.

Для Німеччини, як і для США, економічна криза 1929 - 1933 рр. була катастрофічною. Досягнувши за допомогою плану Дауеса в промисловому виробництві довоєнного рівня, країна знову опинилася в глибокій госпо­дарській розрусі. Вже в 1932 р. виробництво скоротилося па 50%. Банкрута­ми стали понад ЗО тис. дрібних виробників. Половина невеликих підприємств не працювала. Лише на 25% були завантажені автомобільна, машинобудівна, на 20% — будівельна, металургійна галузі. Одночасно криза руйнувала сіль­ське господарство. Розорялися малі та великі ферми, їхні доходи не досягали й 30% від рівня 1929 р. В 1928 -1932 рр. було продано з торгів 560 тис. га селянської землі. У країні налічувалося майже 8 мли безробітних. Назрівав соціальний вибух. Німеччина не мала змоги сплачувати репарації.

План Дауеса у цих умовах виявився неефективним. Стурбовані економіч­ним і політичним становищем Німеччини, уряди США, Великобританії, Франції та інших країн вирішили падати їй допомогу. Під керівництвом американського банкіра Юнга був вироблений повий репараційний план для Німеччини. Його було затверджено на Гаазькій конференції в січні 1930 р. Згідно з "планом Юнга" передбачалось зниження розмірів щоріч­них репарацій та платежів, скасування всіх форм і видів контролю над економікою і фінансами Німеччини. План дав змогу достроково припини­ти окупацію Рейнського регіону в 1930 р. Розмір щорічних репараційних платежів з Німеччини зменшувався порівняно з планом Дауеса па 20% і встановлювався на найближчі 37 років у сумі 2 млрд марок. У 1931 р. Німеччина, підтримана американським президентом Г. К. Гувером, посилаю­чись на труднощі, пов'язані з великою депресією 1929—1933 рр., відмовила­ся від сплати воєнних репарацій, 3 того часу "план Юнга" практично при­пинив своє існування, а в 1932 р. його було остаточно скасовано на Лозап-ській конференції. Господарська розруха тривала. Лише наприкінці 1933 — па початку 1934 р. почалася помітна стабілізація економіки Німеччини.

Японія в середині 1929 р. опинилася в епіцентрі світової економічної кризи. Найрозвиненіша галузь господарства країни - торгівля — зазнала найтяжчого удару. Експорт товарів скоротився більше ніж у 2 рази. На 50 % знизилось виробництво сільськогосподарської, на 32 % — промислової продукції. У тяжкому становищі опинились суднобудівна, текстильна, мета­лургійна, машинобудівна галузі. Виробництво шовкових тканин зменшило­ся в 4 рази. У роки економічної кризи налічувалося до 10 мли безробітних. У середині 30-х років в Японії виплавляли сталі менше, ніж у Бельгії, чавуну дещо більше, ніж у Люксембургу.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 66; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты