Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.).

1. Розвиток господарства розвинутих країн у 20-ті рр. ХХ ст.

2. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр.

3. Становлення і розвиток Кейнсіанства. Теоретична система Дж.М.Кейнса.

4. Неокейнсіанські моделі економічного зростання Харрода-Домара.

5. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму. (Неолібералізм у Німеччині).

1/ США раніше від інших високорозвинутих країн вступили у період стабілізації, а у 1922—1929 рр. економіка США була на піднесенні. На кінець 20-х років І тут виробляли майже прловину промислової продукції світу, Важливим поштовхом до зростання виробництва стало поширення конвеєрного методу масового виробництва, заміна традиційних видів палива (вугілля) електрикою і нафто­продуктами. Виняткове значення мали стандартизація та уніфікація. Високого, рівня досягла механізація виробництва та побуту американців.

У І922-—1929 рр. автомобільні заводи США ви­готовили (у готовому і незібраному вигляді) понад 39 млн автомашин. Посилена автомобілізація сприя­ла бурхливому розвитку ряду галузей: будівництва доріг, сфери послуг, туризму та ін.

Інтенсивно розвивалися також машинобудівна, | електротехнічна, хімічна, авіаційна та деякі інші га-тузі. Значно зріс експорт товарів, який у 20-х роках переважав імпорт.

Економічне піднесення 20-х «років у США спра­ведливо називають роками "проспериті" — процвітан­ня. Однак у цей же період в економіці почали про­являтися .явища, які згодом вилилися у найбільшу в історії СІНА кризу.

Економіка Англії на відміну від СІЛА розвивалася повільніше. Лише в кінці 20-х років було досягнуто передвоєнного рівня розвитку. Ряд галузей промисли* вості (металургійна, вугледобувна, суднобудівна, тек­стильна) переживали спад. Держава вкладала значні інвестиції в авіаційну, автомобільну, електротехнічну та деякі інші галузі, завдяки чому вони успішно роз­вивалися. Нові галузі давшій; однак, всього 10% обсягу промислового виробництва країни. Спостерігалося технічне відставання ряду галузей, що призвело до збільшення собівартості та зниження конкуренто­спроможності англійських товарів на світовому рин­ку. Великобританія залежала від імпорту сільськогос­подарської продукції та промислової сировини, що та­кож негативно позначалося на економіці країни.

Франція вступила в період економічного підне­сення у 1924 р. Промислове виробництво перевищи­ло довоєнне, а його річний приріст до 1930 р. стано­вив у середньому 5 відсотків. Швидкому економіч­ному зростанню сприяли: повернення Ельзасу і Лотарінгії з їхніми металургійними і текстильними підприємствами; окупація Саару; величезне будів­ництво у розорених районах; репарації з Німеччини (8 млрд золотих марок).

Успішно розвивалися нові галузі виробництва: ав­томобільна, авіаційна, електротехнічна, радіотехні­чна, хімічна. Франція перетворилась на індустріаль­но-аграрну країну.. Темпи зрос­тання промислового виробництва у Франції були найвищими серед розвинутих країн.

Німеччина на початку 20-х років переживала полі­тичну та економічну дестабілізацію* Вона втратила зовнішні ринки, занепало промислове і сільськогос­подарське виробництво, зазнала краху кредитно-фінансова система. Однак реалізація плану Дауеса вже незабаром дала відчутні результати.

Було оновлено основний капітал важкої І промисловості, в яку вкладалося найбільше капіталів. Поступово Німеччина стала випереджати Ан-I глію з експорту машин та індустріального обладнан­ня. Прискореними темпами розвивалися хімічна та І електротехнічна галузі промисловості.

Японіявийшла із повоєнної економічної кризи у 1924 р. Успішно переведено економіку на мирні рей-і! ки. Поступово нарощувалося промислове виробниц­тво. Виплавка чавуну та сталі до кінця 20-х років :

Текстильна галузь, продукція якої складала 40% [промислового виробництва, також успішно розвивалася, а японські текстильні вироби не поступалися знаменитим англійським.