ВТОРИННІ КРОВОТЕЧІ

Вторинні кровотечі можуть бути ранніми (в перші 3 доби) і пізніми – через великий проміжок часу після поранення (від 3 до декількох днів, тижнів). Розподіл на ранні і пізні визначається причинами виникнення вторинних кровотеч (як правило, вони розрізняються і за часом прояву). Причиною ранніх вторинних кровотеч є порушення правил остаточної зупинки кровотечі: недостатній контроль гемостаза при операції або хірургічній обробці рани, слабо зав'язані лігатури на судинах. До кровотечі можуть привести підвищення АТ після операцій (якщо хворий або поранений оперований при зниженому тиску), шок, геморагічна анемія, керована гіпотензія, коли можливі виштовхування тромбів з крупних або дрібних судин, зісковзування лігатур.

Основними причинами вторинних кровотеч є гнійно-запальні ускладнення в рані, розвиток некрозу, що може привести до розплавлення тромбів. Причиною пізніх кровотеч можуть бути також пролежні судин при тиску на них кісткових або металевих осколків, дренажів. Некроз стінки судини, що утворився, може привести до його розриву і виникнення кровотечі.

Вторинні кровотечі, як і первинні, можуть бути артеріальними, венозними, капілярними, паренхіматозними, а також зовнішніми і внутрішніми.

Тяжкість стану хворого визначається об'ємом крововтрати, залежить від калібру і характеру пошкодження судини. Вторинні кровотечі по дії на організм більш важкі, ніж первинні, оскільки виникають на тлі раніше минулої крововтрати унаслідок первинної кровотечі або оперативною втручання. Тому при вторинній кровотечі тяжкість стану хворих не відповідає об'єму крововтрати.

Клінічна картина вторинних кровотеч складається із загальних і місцевих симптомів, як і при первинній кровотечі.

Принципи зупинки вторинної кровотечі такі ж, як і первинної.

Профілактикою вторинних кровотеч слугують наступні основні моменти.

Ретельна остаточна зупинка первинної кровотечі при пошкодженні судин і під час будь-якого оперативного втручання. Перед ушиванням рани зону оперативного втручання необхідно ретельно оглянути (перевірка гемостаза). Операцію закінчують ушиванням рани при упевненості в повній зупинці кровотечі.

Ретельне проведення первинної хірургічної обробки ран, видалення чужорідних тел.

Попередження гнійних ускладнень з боку рани: дотримання правил асептики і антисептики під час операції, антибактеріальна терапія.

Установка дренажу (при необхідності дренування ран, порожнин) з урахуванням топографії судин, щоб попередити утворення пролежнів стінки судини, його арозії.

Дослідження перед кожною плановою операцією стану згортальної і протизгортальної системи крові хворого. У разі порушень в стані згортальної системи крові контроль за станом гемокоагуляції у хворих, у яких є загроза в плані вторинної кровотечі, здійснюється систематично в післяопераційному періоді.

Ретельне спостереження хворих, що перенесли операцію, з метою своєчасного виявлення вторинної кровотечі. Медичний персонал повинен знати клінічні ознаки вторинної кровотечі і його небезпеку для життя хворого. Персонал, що доглядає, повинен володіти способами тимчасової зупинки кровотечі.