Ме, як видно із способів її підрахунку, не залежить від двох крайніх значень ряду.

Якщо крайні значення ряду надмірно великі або малі, тобто нетипові, або ряд містить відкриті інтервали, то Ме може дати більш точне уявлення про середню, ніж середня арифметична, оскільки на неї не вплинуть ці нетипові значення ознаки.

Крім того, медіана на відміну від середньої не є абстрактною величиною. Вона знаходиться точно в середині ранжируваного ряду і є реальним значенням ознаки, особливо в разі непарного числа одиниць сукупності.

Як самостійна величина Ме використовується звичайно при розв’язанні деяких задач, пов'язаних з визначенням оптимального варіанту.

НАПРИКЛАД: оптимальне розташування водопровідної колонки на вулиці, щоб загальна відстань для жителів була мінімальною. Або школу будують так, щоб учням було зручно добиратися. Цукровий завод розміщують для оптимальної поставки буряку.

Разом з тим, не поменшуючи значення Ме в аналізі слід зазначити, що вона є все-таки не основною, а додатковою характеристикою сукупності.

Мода

Поняття «Мода» в статистику ввів К. Пірсон.

Мода(Мо) – значення варіюючої ознаки, яке найчастіше зустрічається серед одиниць даної сукупності.

Тобто, мода– це найтиповіше, характерне для даної сукупності значення ознаки (варіанта). Так, у варіаційному ряді розподілу міст по числу заводів, який ми наводили як приклад вище, мода дорівнює 3. Саме таке число заводів має найбільше розповсюдження серед міст даного ряду. Таких міст найбільше число – 4.

Таким чином, для дискретного ряду, мода – це значення варіанти, якому відповідає найбільша частота. Визначення її проводиться без жодних обчислень, шляхом простого перегляду стовпчика частот. Дивлячись на цей стовпчик, слід лише знайти найбільше число в ньому. Йому і відповідає значення варіанта (ознаки), яке і є модою.

У випадку ж з інтервальним рядом, визначення моди вимагає обчислень і здійснюється у такій послідовності:

1) За найбільшою частотою визначають модальний інтервал, тобто частота якого найбільша. При цьому у рядах з неоднаковими інтервалами модальний інтервал визначається за найбільшою щільністю розподілу. Тобто, в цьому випадку необхідно розрахувати ще стовпчик щільності розподілу.

Щільність розподілу, як нам вже відомо, розраховується шляхом ділення частоти на величину відповідного інтервалу, тобто .

2) За формулою визначається мода

,

де – нижня межа модального інтервалу;

– величина модального інтервалу;

– частота передмодального інтервалу;

– частота модального інтервалу;

– частота післямодального інтервалу.

ПРИКЛАД: визначимо моду розглянутого вище інтервального ряду розподілу сіл району за кількістю населення.

1 Проглянувши стовпчик частот бачимо, що Мо знаходиться в інтервалі
300 – 400, йому відповідає найбільша частота.

2 За формулою (чол).

Висновок: У більшості сіл Сумського району проживає близько 314 чол., або найтиповішим селом в районі є село з кількістю жителів 314 чоловік.

Мо як і Ме є описовою характеристикою сукупностей з кількісно варіюючими ознаками і не може замінити середню узагальнюючу величину. Вона, як і середня, теж типова величина, але, на відміну від середньої характеризує величину ознаки, властиву хоча і значній частині сукупності, але не всій сукупності в цілому.

Мо, перш за все, відповідає на питання про те, яке значення ознаки, що вивчається, найбільш вірогідне.

Якщо в якомусь розподілі 2 варіанти виділяються відносно великими (однаковими) частотами, то такий розподіл має дві моди і називається двомодальним.

При розв’язанні практичних задач Мо використовується, наприклад, при плануванні обсягу виробництва того або іншого товару (облік попиту).