Недоліки в організації перевірки заяв про заволодіння житлом

Вивчення слідчої практики та матеріалів дізнання свідчить, що суттєвим недоліком в організації роботи є несвоєчасне порушення кримінальних справ. Злочинці встигають кілька разів продати квартиру, перейти на нелегальне становище, роздобути необхідні документи тощо.

При скоєнні вбивства одиноких громадян не завжди здійснюється перевірка майнового стану потерпілого, чи мав він житло та кошти в Ощадбанку. Аналогічно і у випадках безвісного зникнення престарілих громадян, особливо одиноких власників квартир чи будинків, неповнолітніх сиріт, що мають опікунів, осіб, що Зловживають спиртними напоями.

Значна кількість звернень громадян про заволодіння їх житлом перевіряється формально. Матеріали (як правило) збираються для відмови в порушенні кримінальної справи, тому документи та інші докази, що сприяють викриттю злочинців, залишаються поза увагою.

При проведенні службових розслідувань за фактами незаконних відмов у порушенні кримінальних справ до керівників підрозділів і служб, начальників ОВС та їх заступників дійових заходів реагування не вживається. Це призводить до безконтрольності за ходом розкриття злочинів, накопичення сумнівних матеріалів та неадекватного реагування на порушення, допущені з боку виконавців під час перевірки заяв про заволодіння житлом.

Становище, що склалося з шахрайствами на ринку нерухомості, підриває авторитет міліції та довіру до неї з боку населення. Тільки до Департаменту карного розшуку МВС України за минулий рік надійшло більш як 400 скарг громадян на неналежне реагування міліції на їх звернення щодо шахрайств з житлом, неповноту розслідування та незаконну відмову в порушенні кримінальних справ за такими фактами.

На ефективність розгляду заяв про шахрайства з житлом також негативно впливає низький рівень підготовки працівників міліції, їх морально-ділових якостей і недосконалість законодавства.

Виникає ситуація, коли доручення на право продажу майна нотаріально засвідчується, наприклад, у Полтаві, квартира знаходиться в Деснянському районі м. Києва, а гроші за продаж житла передаються в іншому районі міста чи за його межами. Така схема дозволяє працівникам міліції на „законній" підставі пересилати матеріали з одного району в інший:

- за місцем заволодіння правам _на майно;

- за місцем знаходження квартири;

- за місцем передачі коштів.

У цьому випадку шахрай, що придбав за сумнівними документами майно, виявляється потерпілим, а між власником житла та особами, що підробили документи, „складаються" цивільно-правові відносини. Нерідко при розгляді заяв потерпілих щодо заволодіння їх житлом виникають колізії: щоб призначити експертизу підроблених документів необхідно порушити кримінальну справу, а для порушення кримінальної справи потрібно мати висновок експертизи.

Протиріччя в законодавстві і низька результативність дій міліції надають можливість аферистам повторно продати житло і в більшості випадків виграти справи в суді.