Фольклор як дієвий засіб музичного виховання

Народна музика несе в собі елементи народного виховання, формує здатність сприймати прекрасне і творити його. Народна пісня завжди стверджувала високу духовність народу, красу і гармонійнісгь світу. Вона віками вбирала в себе життєвий досвід, колективу мудрість людей і передавала їх наступним поколінням, активно пропагуючи високі моральні норми і естетичні ідеали Живе звучання рідної пісні з усією її інтонаційною характерністю містить в собі чарівність національної самобутності. Саме народне мистецтво раніше, ніж якесь інше робить зрозумілим для дитини моральні поняття та проблеми, відкриває їх не як збірку правил повелінні, а у всій їх складності, повнокровності та життєвій переконливості.

Художньо-творче виховання займає в процесі формування особистості особливе місце саме тому, що естетичне, будучи сконцентрованим у мистецтві, є провідником суспільних ідей національного відродження, каналом, через який здійснюється сильний емоційний вплив. Більш того, можна стверджувати, що немає такої сторони розвитку дитини в яку б художньо-творче виховання не вносило б тих чи інших позитивних змін

Сучасна програма грунтується на ідеї формування музичної культури на основі національних традицій з опорою на українську вокально-хорову культу. В співі - коріння української музики. Адже визначальною особливістю національно-музичної культури є глибоко вокальна, співацька природа Неоціненним підручником житті є український фольклор, зокрема пісні, що стали конденсатором багатовікового життєвого досвіду, взаємин людей. Усна народна творчість складалася протягом віків, відбиваючи суспільно-економічні умови певного часу, висловлюючи поради різного характеру. Все у комплексі сприяє вихованню у школярів пошани до рідної мови, розвиткові розумових здібностей, увага, пам’ятк.

Завдяки образності, афористичності, глибокому народознавчому змісту перлин фольклору, вони з давніх-давен були улюбленими педагогічними заходами у народі, передавались з покоління в покоління як неписаний моральний кодекс, як принципи народної педагогіки, як самобутність самого життя.

МОЛОДШІ КЛАСИ В основу програм з музики покладено методологічну, культурологічну та соціологічну концепції, що грунтуються на таких вихідних положеннях: українська музична куль­тура, що склалася історично, і маїс самобутні національні особливості; сучасна музична культура, що включає різні види (народна, академічна, масова популярна музика то­що); культурні та регіональні традиції, що мають своє середовище побутування.

Завдання музичного виховання в загальноосвітній школі:

формувати в учнів повноцінне сприймання музики (на­родної, класичної, сучасної);

всі учні (відповідно до віку) повинні оволодіти правиль­ним, емоційним, виразним співом пісень;

розвивати музичні здібності при комплексному викори­станні різних видів мистецтва;

виховувати бажаний грати на музичних інструментах, співати, займатись музичною творчістю;

сприяти розвитку і збагаченню культури почуттів учнів, розвитку їх музичного смаку, потреби берегти, продовжувати і примножувати музичні традиції свого народу;

створювати і систематизувати уявлення учнів про музи­ку, її виразні Засоби, основні елементи музичної мови.

Уроки музики мають забезпечити формування духовної культури особистості в тісному зв'язку з культурою її народу. Вони повніші готувати дітей до життя і творчості в умовах певних традицій, що склалися історично (співа­цької, вокально-хорової культури України), виховувати не тільки знавців і шанувальників, а и активних творців фольклорних і професійно-академічних, загальнонаціональ­них і регіональних музичних традицій.

Враховуючи те, що фольклор є важливою сферою ду­ховної культури кожного народу, автори побудували ре­пертуар програм на його основі.

Автори вважають, що на початковому етапі музично-естетичного виховання змішувати народну музику з різни­ми іншими видами музики, а також епохами, стилями не слід, бо різні музично-естетичні системи потребують щораз іншого характеру сприймання, наявності різних слухових навичок. А це може сформувати невибагливі смаки, розви­нути музичне споживацтво.

Фольклор — інтонаційне джерело класичної музики, фундамент для створення високохудожньої сучасної масо­вої популярної музики. Без нього музика втрачає зв'язок з життям і широким слухачем.

Народна пісня через свою інтонаційну виразність допо­може ефективно аналізувати, співставляти різні й схожі за характером музичні образи в тісному зв'язку з виражаль­ними засобами і жанрами. Завдання музично-естетичного виховання неможливо вирішувати відірвано від національ­ного музичного і художнього мислення.

Програми побудовані4 за тематичним принципом. Кожна основна тема пов'язана з попередньою і наступною. Взаємо­пов'язані також всі теми навчальних чвертей. Це дає мож­ливість розвивати та поглиблювати їх, створювати послі­довну систему музичних знань, досягати цілісності уроку, розвивати музичне мислення, творчі здібності і музичний смак школярів. Важливо підкреслити, що в основу тема­тичних програм: року, чверті, уроку покладено не різні види діяльності, а різні грані взаємозв'язку музики і життя.

Принципами добору репертуару є високохудожність і різноманітність музики, народність, доступність змісту. Не­обхідно, також врахувати, що музичний матеріал повинен нести комплексне педагогічне навантаження, тобто забез­печувати використання одних і тих же творів для вихован­ня соціально значимих якостей особистості, усвідомлення понять та вироблення різноманітних умінь і павичок під час співу, гри, руху під музику. Ці види діяльності завдяки тематизму програм органічно поєднуються. Вони не замкну­ті і залежно від теми уроку переходять з одного виду в інший.

Зважаючи на вікові особливості молодших школярів, що відзначаються підвищеною емоційністю, потребою в русі, в навчальний матеріал введено багато дидактичних ігор, розрахованих на осмислення музичних понять, на розвиток музичних здібностей учнів, різноманітні ритмічні вправи і танцювальні рухи," пов'язані з виконанням пісень та слу­ханням музики, хороводи, гра па дитячих музичних інстру­ментах, творчі завдання.