Система Золтана Кодая

Вихідною позицією музично-виховної концепції видатного угорського композитора, фольклориста і педагога Золтана Кодая (1882-1967) є переконання в тому, що основою музичної освіти і культури нації є народна музика, особливо народна пісня. Саме тому головним видом музичних занять за системою Кодая повинно бути хоровий спів.Система музичного виховання З. Кодая передбачає безліч різноманітних музично-методичних прийомів щодо організації творчої діяльності дітей, зокрема, імпровізації, відтворення та сприйняття музики. Її головна мета закласти основи музичної освіченості дітей, розвинути у них чутливість до рідної мови, озброїти, необхідними для хорового співу знаннями і навичками, викликати інтерес до домашнього музикування. Головними особливостями даної методики є поєднання співочої діяльності дитини з різноманітними рухами, плесканням в долоні, ритмічним акомпанементом, іграми.Як уже зазначалося, вихідною позицією концепції З. Кодая стало переконання в тому, що основою музичної культури нації, а отже, і музичного виховання, має стати народна музика. Виховання лише тоді буде грунтовним, коли воно проростати з рідної національної культури. Тому основну увагу в музичному вихованні дитини автор приділяє ознайомленню зі скарбами народної пісні. Народну пісню педагог розглядає як рідний музичну мову дитини, яким, як і рідним словесним мовою, слід оволодіти якомога раніше.Педагог вважав, що до освоєння істинної музичною культурою можна прийти тільки шляхом активних занять музикою. Практика музикування може стати основою музичного виховання дитини і здатна призвести до справжнього переживання і розуміння музики. Саме спів може розвинути ладовий слух, що є фундаментом музикальності. Тому Кодай вважав недоцільним використання на початковому етапі навчання інструментальної музики. Вона вводиться ним лише в 3-4-му класі загальноосвітньої школи, коли учні знайомляться з піснями інших народів.

Щоб забезпечити успішне оволодіння народними піснями і навичками хорового співу, 3. Кодай головними завданнями навчання дітей музиці ставив виховання вміння співати по нотах і на слух записувати мелодію. Щоб полегшити та прискорити процес розвитку музичного слуху і техніки читання нот, педагог на всіх щаблях навчання рекомендував використання методу відносної (ладової) сольмізації і ручних знаків. Ручні знаки є ефективним інструментом музичного навчання, так як вони візуально і кінестетичний підсилюють відчуття високих / низьких звуків та інтервальних співвідношень між заспівати звуками. Ручні знаки дозволяють поліпшити інтонацію дитині, особливо на ранніх етапах навчання, а також є надзвичайно корисними при створенні гармонійних послідовностей.

Таким чином, для педагогічної концепції 3. Кодая характерні орієнтація на масове музичне виховання, розвиток вокально-хорових традицій європейської музичної педагогіки, прагнення до розширення музичної грамотності дітей та опора на національний фольклор.

45 Столбиця У Болгарії проведення уроків музики здійснюється з першого по десятий клас, де особлива увага надається хоровому співу. Відомі музиканти-педагоги цієї країни Б. Бочев, К. Стойков, Б. Трічков зорієнтовують на важливість хорового співу як активного засобу музичного та морально-естетичного виховання підростаючої юні, вважаючи, що участь у вокально-хоровій діяльності значним чином розвиває не тільки їх вокально-інтонаційні здібності, але й сприяє становленню гуманістичних позицій у свідомості дітей. Педагогічна діяльність видатного болгарського музиканта, педагога Б. Трічкова внесла значний доробок у розвиток дитячої вокальної культури, забезпечивши нові підходи впровадження в практику музичного виховання саме хорове мистецтво, що має значні потенційні можливості впливу на розвиток емоційної, інтелектуальної, творчої сфер особистості дитини.

Широко відомий сьогодні метод Б. Трічкова, – так звана болгарська "столбіца", – що являє собою графічне зображення ладової системи, за допомогою якої діти легко опановують особливості ладових тяжінь, навіть без вивчення нотної грамоти. Цей метод теж спирається на традиції болгарсько народного хорового співу. В основу методу покладено принцип систематичності й послідовності, єдності аналізу й синтезу, що також визначає ключові положення Б. Трічкова стосовно музичного виховання дітей молодшого шкільного віку, заснованих на національних вокально-хорових традиціях, притаманних болгарському етносу.