КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Розкрийте зміст технології залучення людських ресурсів до волонтерської діяльності.Волонтерство — діяльність, спрямована на допомогу іншим, яка здійснюється не заради грошової компенсації, матеріальної користі й не ґрунтується на примусі. Волонтер — це людина, яка добровільно, не маючи корисливих цілей, займається діяльністю на користь суспільства, не отримуючи за це грошової винагороди. Відповідно віку, соціальної ролі та соціального статусу можна виокремити такі групи добровільних помічників: Діти та підлітки. Волонтери, які приходять за власним бажанням. Спеціалісти. Чиновники. Клієнти. Члени організації. Студенти. Батьки. Спонсори. Волонтери можуть допомогти в різних соціальних інститутах, які мають свої особливості: психологічні служби; соціальні служби;культура; екологічна сфера; правозахисні програми організації. Різні види соціальної роботи за участі волонтерів можуть бути реалізовані шляхом використання різноманітних форм роботи: · організація і проведення тематичних семінарів, конференцій; · поширення інформації з юридичних питань серед молоді; · публікації інформаційних матеріалів з правових відносин; · участь у виїзних акціях; · проведення КВК та вікторин з правових питань; · організація курсів за різноманітною тематикою (усвідомлене зачаття, здорова вагітність — м'які пологи, заняття з немовлятами, родинна педагогіка); · участь в Новорічному святі, підготовка та показ малятам лялькової вистави; · проведення «Свят сім'ї»; · проведення різноманітних конкурсів для сімейних пар; · проведення семінару «Інтернаціональна програма розвитку дітей від народження до 3 років»; · тренінг для молодих сімей; · систематична психологічна та психокорекційна робота з молодими інвалідами за місцем проживання; · ознайомлення молодих інвалідів та членів їх сімей з нормативними документами, які гарантують соціальний захист цієї категорії молодих людей; · допомога дітям-інвалідам через пункти обміну речей і мед техніки; · підготовка матеріалів для молодіжної передачі на радіо, присвяченій проблемам молодих інвалідів. Найбільш розповсюджений варіант пошуку волонтерів — залучення студентів відповідних спеціальностей (соціальних робітників, психологів, юристів, медиків) до соціальної роботи через волонтерські групи. Існує три основні способи набору волонтерів: 1. Безпосередній набір — використовуються особисті контакти і взаємини для набору потенційних добровольців. Це може здійснюватися в ситуації один-на-один, з другом, знайомим, іншою людиною, що дає можливість спільного розгляду ідей і сумнівів, або в груповий ситуації. 2. Непрямий набір — використовує всі засоби однобічного зв'язку — газети, радіо, плакати і т.д. 3. Цільовий набір — коли робота по набору виконується різними групами і організаціями, орієнтованими на надання послуг у Добровольчество, наприклад добровольчими центрами, допоміжними службами, релігійними групами або клубами обслуговування. Процес підготовки волонтерів складається з кількох етапів: 1. Проведення агітації, залучення громадян до волонтерської роботи (рекретування). 2. Проведення співбесіди, інтерв'ю з кандидатом. 3. Підготовка до волонтерської роботи. 4. Організація волонтерських груп, реалізація волонтерської роботи. 5. У разі припинення роботи волонтерської програми — припинення участі волонтерів у добровільній допомозі чи їх переведення в інші програми. Волонтерське інтерв'ю — це складний процес вивчення особи, з якою проводять інтерв'ю, намагання з'ясувати ситуацію стосовно роботи, яка 6 задовольнила і волонтера й організацію. Провідною метою інтерв'ювання є визначення придатності кандидата для організації, його стилю та місії. «Придатність» — це визначення збігу інтересів та потреб волонтера з інтересами та потребами організації.
|