Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Розкрийте зміст соціальної реабілітації.




Реабілітаціясистема медичних, професійних, соціальних заходів, спрямованих на надання особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, допомоги у відновленні ними порушених функцій організму, компенсації обмежень життєдіяльності та підтриманні оптимального фізичного, інтелектуального, психічного, соціального рівнів та якості для досягнення соціальної і матеріальної незалежності, соціально-професійної адаптації та інтеграції в суспільство.

Соціальна реабілітаціяце відновлення здатності людини до життєдіяльності в соціальному середовищі, а також відновлення самого соціального середовища і умов життєдіяльності особистості, які були об­межені або порушені з яких-небудь причин.

Напрямки реабілітаційної діяльності: соціальна реабілітацію інвалідів і дітей з обмеженими можливостями; людей похилого віку; військовослужбовців, що брали участь у війнах і військових конфліктах; реабілітацію осіб, що відбули покарання в місцях позбавлення волі, ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи; постраждалих від стихійних лих та ін.

Важливе значення для життя людей похилого віку набуває соціальна й, насамперед, медико-соціальна реабілітація. У геронтологічних центрах звичайно використовуються медикаментозні, немедикаментозні й організаційні способи медико-соціальної реабілітації людей похилого віку. Реабілітація осіб літнього віку, що знаходяться в будинках-інтернатах, має свої особливості. Упровадження реабілітації обумовлене, насамперед, необхідністю збереження соціальних зв'язків проживаючих тут людей похилого віку.

Спеціальної реабілітації потребують військовослужбовціветерани воєн, військових конфліктів та їх родини. Система реабілітації таких військовослужбовців реалізується по трьох основних напрямках: соціальна, психологічна й медична. Забезпечення соціалізації особистості й відновлення її колишнього рівня стають метою соціальної реабілітації. Основними завданнями соціальної реабілітації військовослужбовців — учасників військових конфліктів є: забезпечення їхніх соціальних гарантій, контроль над реалізацією соціальних пільг, правовий захист, формування позитивної суспільної думки й залучення військовослужбовців до системи соціальних відносин.

Особливим напрямком реабілітаційної діяльності є відновлення правового й соціального стану осіб, що відбули покарання в місцях позбавлення волі. У сучасних умовах, коли спостерігається реальний ріст безробіття, екс-в’язням самим все складніше вирішити проблему працевлаштування. Розуміючи це, деякі керівники, переважно з сільської місцевості, створюють трудові бригади (своєрідні комуни) з колишніх ув'язнених.

Можна визначити категорію дітей, які потребують соціальної підтримки і реабілітації.

Перша категоріяце діти, котрі мають фізіологічні, психічні недоліки (порушення слуху, мови, зору, опорно-рухової системи, складні фізичні не­доліки, затримка фізичного розвитку, розумова відсталість та ін.).

Друга групатак звані «соціальні сироти». Це в основному діти, які за­лишилися без опіки батьків (діти, від яких відмовилися, батьки яких позбав­лені волі). До них можна віднести і підлітків, які проживають у сім'ї алко­голіків, без постійного місця проживання, психічно хворих тощо.

Третя групаце підлітки, які тривалий час перебували в «сенсорній депривації» (психологічно недостатнє середовище розвитку). Це може бути наслідком інвалідності чи постійного впливу негативного фактора розвитку.

Четверта групаце підлітки з відхиленнями у структурі ігрової і на­вчальної діяльності. Це призводить до відхилень в емоційних контактах, у самоствердженні, професійному самовизначенні.

Основними видами реабілітації інвалідів є: медична, соціально-середовищна, професійно-трудова й психолого-педагогічна.

Індивідуальна програма реабілітації інваліда містить у собі комплекс оптимальних для нього реабілітаційних заходів.

Соціальна політика, адресована інвалідам, була заснована на наступних принципах: ізоляції й компенсації, принципі рівних соціальних прав і можливостей індивідів, принципі активної участі самих інвалідів в організації роботи служб допомоги для них, принципі незалежного життя осіб з обмеженими можливостями, принципі зв'язку індивіда й соціального середовища, принципі вивчення й збереження сімейних і соціальних зв'язків інваліда, принципі комплексності й послідовності реабілітаційних заходів, принципі державних соціальних гарантій для інвалідів, принципі пріоритету прав і законних інтересів осіб з обмеженими можливостями в ході реабілітації й у випадку конфлікту інтересів.

Медична реабілітаціяінвалідів містить у собі комплекс медичних заходів, спрямованих на відновлення чи компенсацію порушених або втрачених функцій організму, що привели до інвалідності.

Психологічна реабілітація є самостійним напрямком реабілітаційної діяльності, спрямованим на подолання страху перед дійсністю, виживання соціально-психологічного комплексу "каліки", зміцнення активної, діяльної особистісної позиції.

Педагогічна реабілітація містить у собі, у першу чергу, заходи виховного й навчального характеру відносно неповнолітніх інвалідів, спрямовані на те, щоб хвора дитина опанувала по можливості знаннями, уміннями й навичками самоконтролю й усвідомленої поведінки, самообслуговування, одержав необхідний рівень загальної або додаткової шкільної освіти.

Соціально-середовищна реабілітація інвалідівце комплекс заходів, спрямованих на створення оптимального середовища їх життєдіяльності, забезпечення умов для відновлення соціального статусу та втрачених суспільних зв'язків.

Соціально-трудова адаптація інвалідів містить у собі також спрямований до єдиної мети комплекс заходів: пристосування виробничого середовища до потреб інваліда, адаптацію інваліда до вимог виробництва.

Під професійно-трудовою реабілітацією інвалідів розуміється система гарантованих державою заходів щодо професійної орієнтації, професійного навчання та трудового влаштування інвалідів відповідно до їх здоров'я, кваліфікації й особистих схильностей. Профорієнтація й професійне навчання інвалідів будується на основі поглибленої професійної діагностики їх у процесі дорослішання (для дітей-інвалідів) або після завершення медичної реабілітації (для дорослих інвалідів).

"Комунікативна реабілітація" напрямок діяльності, що націлений на відновлення безпосередніх соціальних взаємодій інваліда, зміцнення його соціальної мережі.


 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 161; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты