КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Розкрийте сутність соціального супроводу.Соціальний супровід — це вид діяльності соціального працівника чи групи фахівців, що передбачає надання конкретній особі/сім’ї впродовж певного (як правило, тривалого) терміну комплексу соціальних послуг (правових, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних, інформаційних та ін.), спрямованих на поліпшення життєвої ситуації, вирішення існуючих проблем та попередження нових. Теоретичною основою соціального супроводу клієнтів чи сімей є метод «ведення випадку» (care management) — комплекс заходів, що здійснюється командою фахівців різних дисциплін у тісній взаємодії для досягнення загальних цілей з метою поліпшення якості життя клієнта. Мета соціального супроводу — надання більшої самостійності і підвищення якості життя клієнтів. Складовою соціального супроводу є соціальне інспектування (вид соціальної роботи, спрямований на здійснення аналізу, експертизи, нагляду та контролю за умовами життєдіяльності клієнтів соціальної роботи, з метою забезпечення їх прав і свобод, задоволення інтересів та потреб). Основні види діяльності, організовані в рамках програм із соціального супроводу, включають в себе: · надання інформації про служби допомоги, проведення оцінки потреб та внутрішніх ресурсів клієнта; · організацію адвокативної діяльності; · підготовку комплексного індивідуального плану супроводу та координацію діяльності фахівців, залучених до його реалізації; · втілення плану в життя та здійснення моніторингу його ефективності; · внесення в план необхідних змін. Програма соціального супроводу — алгоритм, послідовність і зміст етапів процесу соціального супроводу. Низькопорогові програми — це програми, некритичні до інтенсивності і спрямованості мотивації учасників. Моделі соціального супроводу. Модель брокера — сфокусована на тому, щоб допомогти клієнту встановити контакт з необхідними йому ресурсними центрами, які зазвичай знаходяться за межами агентства, що надає послуги соціального супроводу. Реабілітаційна модель — фахівець із соціального супроводу намагається подолати бар'єри, які заважають клієнтові самостійно функціонувати в співтоваристві. Модель повної підтримки — будується на фундаментальних принципах реабілітаційної моделі з використанням інтегрованої мультидисциплінарної команди надавачів послуг. Модель сильних сторін — будується на виявленні сильних сторін клієнта. Сучасні дослідники виділяють шість етапів циклу соціального супроводу: · первинний контакт і включення клієнта в програму; · проведення оцінки потреб; · складання сервісного плану; · спрямування в служби допомоги відповідно до першочергових потреб; координація роботи з іншими медичними та соціальними службами, послідовне виконання сервісного плану; · проведення моніторингу та оцінка процесу супроводу; · завершення програми і планування подальших самостійних дій клієнта. Приклади цільової аудиторії програми соціального супроводу: люди, які живуть з ВІЛ; люди, які звільнилися з місць позбавлення волі; споживачі наркотиків; секс-працівники. Клієнти можуть потрапити в програму соціального супроводу за допомогою: аутріч-програми; служби телефону довіри або спеціалізованого соціального телефону; направлення спеціалістів з інших медико-соціальних служб; направлення з установ виконання покарання; прямої реклами (друкованої, візуальної та ін.) Потенційними джерелами інформації про програму соціального супроводу можуть служити: медичні установи — спеціалізовані лікарні (інфекційні, шкірно-венерологічні, урологічні, онкологічні); програми зменшення шкоди; місця для проведення консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію з використанням аутріч-працівників; громадські організації; релігійні організації; притулки, місця позбавлення волі; програми лікування алкоголізму і наркоманії. Всі запити клієнтів діляться на три основні групи: Бажання отримати підтримку. Необхідність отримання конкретної допомоги або вирішення конкретної ситуації. Прагнення змінити життєву ситуацію. Сам зміст слова «супровід» передбачає, що фахівець з супроводу допомагає клієнту, а не нав'язує йому ті чи інші рішення та правила. Цей підхід сформульований у так званій «теорії черепахи». Відповідно до цієї теорії: фахівець працює з клієнтом на його рівні і «просувається» з його швидкістю; спеціаліст дозволяє клієнту лідирувати в «повільній прогулянці», щоб тим самим допомогти йому задовольнити свої потреби. Супровід клієнта включає роботу консультанта з психологічної підтримки та консультування. Підтримуюче консультування є основним механізмом соціального супроводу. Завдання підтримуючого консультування полягають в оцінці ситуації клієнта на момент контакту, виявлення проблеми, що вимагає негайного втручання, надання клієнту рекомендацій та корисної інформації, а також у наданні йому психологічної підтримки. Планування виходу з програми проводиться з метою: забезпечити плавний вихід з програми для клієнта, який більше не потребує послуг щодо соціального супроводу або не бажає їх отримувати; надати фахівцям із супроводу можливість інтенсивно працювати з тими клієнтами, які активні і звертаються за послугами; допомогти установам, що надають послуги, планувати і прогнозувати обсяг роботи з клієнтами. Вихід клієнта з програми — це планомірний процес, в ході якого клієнту надається можливість поступово перейти до самостійного життя і повністю взяти на себе відповідальність за своє здоров'я і благополуччя. Необхідно виключити клієнта з програми соціального супроводу в наступних випадках: прохання клієнта; зміни в потребах клієнта, пов'язані з необхідністю переходу до іншої установи соціального супроводу; дії клієнта, які піддали ризику установу, фахівця із соціального супроводу або інших клієнтів (перелік таких дій повинен бути обумовлений в правилах участі в програмі); переїзд клієнта в інший район обслуговування; невдалі спроби зв'язатися з клієнтом кілька разів протягом шести місяців; смерть клієнта.
|