Проаналізуйте технології медико-соціальної роботи.

Соціальна робота в системі охорони здоров'я — система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку оптимальної працездатності та соціальної активності людей з інвалідністю, сприяння здоровому способу життя громадян.

Медико-соціальна робота — вид мультидисциплінарної професійної діяльності медичного, психолого-педагогічного і соціально-правового характеру, яка спрямована на відновлення, збереження і зміцнення здоров'я.

Метою медико-соціальної роботи є досягнення оптимально можливого рівня здоров'я, функціонування та адаптації осіб з фізичною і психічною патологією, а також соціальним неблагополуччям.

Об'єкти медико-соціальної роботи — різні контингенти осіб, що мають виражені медичні і соціальні проблеми (особи, які тривало і часто хворіють, соціально дезадаптовані особи, інваліди, самотні люди похилого віку, діти-сироти, багатодітні сім'ї, особи, потерпілі від стихійних лих, хворі на СНІД та ін.), вирішення яких є складним в рамках односторонніх професійних заходів.

Медико-соціальна робота поділяється на два основні блоки: медико-соціальна робота саногенетичної (профілактичної) спрямованості і медико-соціальна робота патогенетичної спрямованості.

Медико-соціальна робота використовує форми і методи, що склалися в системі охорони здоров'я — профілактичні, реабілітаційні, психотерапевтичні та ін.; в системі соціального захисту населення — соціальне консультування, соціальні допомоги, соціальне обслуговування вдома, соціальне обслуговування в стаціонарних установах, організація денного перебування в установах соціального обслуговування, надання тимчасового притулку та ін.

Медико-соціальна робота в онкології має свої особливості.Профілактична робота проводиться з особами, які страждають передпухлинними захворюваннями; особами, родичі яких мають онкологічні захворювання; особами, які працюють на шкідливих виробництвах; особами, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях. Фахівець із соціальної роботи можебрати участь в розробці і реалізації цільових профілактичних програм, проведенні соціально-гігієнічного моніторингу, визначенні чинників ризику, інформувати населення про стан середовища проживання та ін.

Найважливіше місце в медико-соціальній роботі з онкологічними хворими займає робота з членами сім'ї пацієнта і його найближчим оточенням.

Соціальна робота з даними групами хворих передбачає організацію спеціалізованої медичної допомоги і догляду за хворими, що знаходяться на різних стадіях онкологічного захворювання, надання їм соціальної підтримки і психологічної допомоги.

Термінальна психотерапія — це психотерапія пацієнтів, які вмирають від невиліковної хвороби чи від старості.

Основна мішень термінальної психотерапії — страх пацієнта перед стрімким і невідворотним завершенням життя. Біля ліжку умираючого не слід вести бесіди (навіть пошепки), зміст яких не завжди в достатній мірі зрозумілий, що може підсилювати його тривогу і непевність у благополучному результаті захворювання. Типова помилка в спілкуванні з помираючими чи невиліковно хворими — свідоме чи неусвідомлене прагнення оточуючих уникати з ними зайвих контактів. Важливим елементом термінальної психотерапії є повідомлення діагнозу. Щирість у бесідах із хворим — основний закон термінальної психотерапії. Одночасно з повідомленням діагнозу варто сформувати у свідомості пацієнта лікувальну перспективу, зробити по можливості терапевтичну пропозицію або підкреслити в розмові з ним підбадьорюючі дані обстеження.

Паліативна допомога передбачає полегшення стану таких хворих, тобто зниження ступеня вираженості симптомів, в першу чергу болі, задишки, розладу сну, нудоти і блювоти, кишкової непрохідності, сечостатевих порушень, хвилювання, тривоги, депресії та ін.

До заходів паліативної допомоги відноситься і організація хоспісів.