Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Организационные мероприятия, которыми в деятельности объединений граждан выступают самоуправление и саморегулирование;

Читайте также:
  1. A) Продукт интеллектуальной деятельности квалифицированных специалистов различных профессиональных групп
  2. Gt; 89. Предмет и функции СО как научной дисциплины и практической области деятельности. (не до
  3. II. Доходы от обычных видов деятельности
  4. III. Государство и муниципальные образования как субъект гражданского права
  5. PR в выставочной деятельности.
  6. PR-кампания как особый вид коммуникационной деятельности. Признаки PR-кампании.
  7. PR-тексты в деятельности пресс-службы
  8. V1: Основы гражданского права Российской Федерации
  9. А) постоянно и самостоятельно представительствующее от имени предпринимателей при заключении ими договоров в сфере предпринимательской деятельности
  10. А)гражданин-предприниматель;

Отсутствие у объединений граждан вследствие их природы государственно-властных полномочий (за исключением случаев, если государство делегирует отдельные полномочия такого рода и закрепляет их законодательно, например, закрепление за общественными инспекторами охраны природы права составлять протоколы об административных правонарушениях).

Отдельными специфическими признака-м и, характерными для отдельных объединений граждан, являются:

Членство в объединении и отношения членства, которые вытекают отсюда;

Обязательность участия членов объединения граждан в его работе и создании материальной базы объединения путем внесения членских взносов;

Наличие устава объединений граждан. Как правило, в деятельности объединений граждан отсутствуют коммерческие цели или получение прибыли. Исключение составляет лишь деятельность кооперативных организаций. Кроме того, допускается хозяйственная или другая коммерческая деятельность объединений граждан для выполнения их уставных задач и целей.

37. Правовий статус релігійних організацій.

Правовий статус релігійних організацій визначається законом «Про свободу совісті та релігійні організації».
Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави.
Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.
Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.
Релігійні організації не виконують державних функцій.
Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації.
Релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів. Священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами.
Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань. Релігійна організація зобов'язана дотримуватись вимог чинного законодавства і правопорядку.
Релігійні організації в Україні створюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (міси), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представлені своїми центрами (управліннями). Релігійна громада е місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим.
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим. Релігійні організації мають право засновувати і утримувати вільно доступні місця богослужінь або релігійних зібрань, а також місця, шановані в тій чи іншій релігії (місця паломництва).
Богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії безперешкодно проводяться в культових будівлях і на прилеглій території, у місцях паломництва, установах релігійних організацій, на кладовищах, в місцях окремих поховань і крематоріях, квартирах і будинках громадян, а також в установах, організаціях і на підприємствах за ініціативою їх трудових колективів і згодою адміністрації.
Командування військових частин надає можливість військовослужбовцям брати участь у богослужіннях і виконанні релігійних обрядів. Богослужіння та релігійні обряди в лікарнях, госпіталях, будинках для престарілих та інвалідів, місцях попереднього ув'язнення і відбування покарання проводяться на прохання громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних організацій. Адміністрація зазначених установ сприяє цьому, бере участь у визначенні часу та інших умов проведення богослужіння, обряду або церемонії.
У інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Рад народних депутатів. Клопотання про видання зазначеного дозволу подається не пізніш як за десять днів до призначеного строку проведення богослужіння, обряду, церемонії чи процесії, крім випадків, які не терплять зволікання.
Релігійні організації мають право виготовляти, експортувати, імпортувати і розповсюджувати предмети релігійного призначення, релігійну літературу та інші інформаційні матеріали релігійного змісту.
Релігійні організації мають право здійснювати добродійну діяльність і милосердя як самостійно, так і через громадські фонди. Суми витрат на цю мету оподаткуванню не підлягають. При релігійних організаціях можуть утворюватися товариства, братства, асоціації, інші об'єднання громадян для здійснення добродійництва, вивчення та розповсюдження релігійної літератури та іншої культурно-освітньої діяльності.






38. Поняття держави як суб’єкта цивільного права


Украинское государство как субъект гражданского права, имеет обособленное от других субъектов имущество, несет также самостоятельную ответственность по своим обязательствам. Государство не отвечает по обязательствам государственных организаций, являющихся юридическими лицами, а эти организации не отвечают по обязательствам государства (ст. 33 ГК Украины).
Государство как субъект гражданского права имеет праводиездатнисть. Но в отличие от правоспособности юридических лиц правосубъектность государства имеет универсальный характер. Но это еще не означает, что правосубъектность государства имеет безграничный характер. Государство может иметь лишь такие права и обязанности, которые позволяет закон. Так, например, она не имеет права пользоваться товарным знаком.
Государство реализует правосубъектность через систему своих органов, так как вне их деятельностью она действовать не может. От имени государства - независимой Украины - в отношениях, регулируемых гражданским законодательством, участвуют органы управления государственным имуществом, финансовые и другие специально уполномоченные государством органы. Названные учреждения, хотя и являются юридическими лицами, действуют в имущественном обороте во многих случаях от имени государства.
Государство также выступает субъектом гражданского права и в случае если ее организации принимают участие в правоотношениях, но сами не являются юридическими лицами (например, Правительство Украины).

39. Загальні принципи участі держави, АРК, територіальних громад у цивільних правовідносинах.

Як зазначено у ч. 2 ст. 2 ЦК учасниками цивільних відносин можуть бути як суб'єкти приватного так і суб'єкти публічного права.
До суб'єктів публічного права, зокрема, належать держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші соціально-публічні утворення.
Оскільки держава та інші соціально-публічні утворення є складними організаціями, що виконують різні функції (як у галузі публічного, так і у галузі приватного права), а держава є носієм політичної влади і суверенітету, у цивільному праві України вони традиційно не визнаються юридичними особами, а кваліфікуються як особливий вид суб'єктів цивільного права.
У правових системах деяких країн держава, територіальні громади, інші соціально-публічні утворення визнаються юридичними особами публічного права і відносяться до так званих особливих суб'єктів. Такі ідеї були позначені і національним українським цивільним законодавством. Наприклад, ст. З Закону України від 16 квітня 1991 р. "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачає, що Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи. Аналогічний підхід пропонувався у деяких "проміжних" проектах ЦК, але переважили традиційні погляди.
Як і всі суб'єкти цивільного права, держава та інші соціально- публічні утворення мають цивільну правосуб'єктність, котра охоплює їхню цивільну правоздатність та цивільну дієздатність.
Разом з тим, правосуб'єктність суб'єктів публічного права нерідко має прояви, не властиві правоздатності фізичних і юри- пічних осіб. Наприклад, держава може успадковувати майно на підставі заповіту.

Отже вона, начебто, має тестаментну здатність, l'a юм з тим, держава не може передавати своє майно у спадщину ні безпосередньо, ні опосередковано, тобто, не виступає як повноцінний учасник спадкових правовідносин.
Особливості цивільної правоздатності держави пов'язані з тим, що вона є головним суб'єктом публічного права, носієм публічної влади. Вона сама регулює різні, у тому числі й цивільні, відносини, встановлюючи загальнообов'язкові правила поведінки суб'єктів та порядок розгляду спорів за їх участю, визначає і власну цивільну правосуб'єктність, її зміст і межі. Разом з тим, беручи участь у цивільних відносинах, держава має дотримуватися нею ж встановлених правил. Вона не має права використовувати свої владні повноваження для довільної зміни цивільно-правових норм в своїх інтересах або нав'язувати свою волю контрагентам у конкретних цивільних відносинах.
Відповідно до ст. 5 Конституції носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Отже, Верховна Рада України, приймаючи цей нормативно-пра- вовий акт, передбачає існування ряду органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наділяючи їх відповідною право- суб'єктністю, яка у цивільних правовідносинах визначається як правосуб'єктність юридичної особи публічного права.
Як суб'єкти цивільного права, держава та інші соціально-публічні утворення мають такий самий правовий статус, що й інші учасники цивільних правовідносин, і так само відповідають за порушення або невиконання своїх зобов'язань, як і інші суб'єкти цивільного права. Тобто, вони діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ст.ст. 167—169 ЦК).
Цивільна правосуб'єктність держави та інших соціально-публічних утворень зумовлена наявністю у них відповідних властивостей, що забезпечують реалізацію цивільної правосуб'єктності.

Зокрема, держава має своє відокремлене майно, що складається з тієї частини державного майна, яка не закріплена за окремими юридичними особами публічного права. Насамперед, це майно державного казначейства, що входить до складу державного бюджету. Майно казначейства є матеріальною базою самостійної участі держави у цивільних правовідносинах.
Крім того, держава самостійно виступає в цивільному обігу через свої органи. Причому, ці органи або взагалі не мають прав юридичної особи, або, будучи такими, в цих правовідносинах не користуються правами юридичної особи. Дії цих органів вважаються діями самої держави. Наприклад, таким чином держава діє через Кабінет Міністрів України. Бюджетними коштами розпоряджаються фінансові органи, тому саме вони частіше за все виступають як особи, уповноважені для участі у цивільних правовідносинах від імені держави, зокрема, при випуску державних позик, наданні кредитів тощо.
Держава бере участь у цивільних правовідносинах не як єдине ціле, а як сукупність суб'єктів різних рівнів. Всі вони незалежні один від одного і виступають як самостійні учасники цивільно- правових відносин. У цивільно-правових відносинах як "держава" беруть участь дві категорії суб'єктів:
держава Україна,
— Автономна Республіка Крим.
Що стосується територіальних громад, то у цивільних відносинах вони виступають не від імені держави, а як об'єднання громадян за місцем проживання, що є соціальними утвореннями публічно- правового характеру.

40. Причини правосуб’єктності держави Україні. Державний імунітет ?внутрішній та зовнішній).

Суверенное государство является основным субъектом международного права. В международно-правовой литературе издавна используется понятие государства, представляет единство трех элементов - суверенной власти, населения, территории. Государство - необходимая форма организации населения для участия в международном сообществе, для представительства и защиты его интересов.
Нормы, определяющие статус государства, реализуются, в первую очередь, в Его правосубъектности. Таким путем определяются положение государства в международном сообществе, его потенциальные возможности.
Основные права и обязанности - категория, отражающая условия, необходимые для жизни государства в рамках международного сообщества. Поэтому они относятся к категории так называемых неотъемлемых прав, которые в нормальных условиях не могут быть ограничены.
Каждое государство вправе требовать разрешения споров мирными средствами и обязано уважать соответствующее право других государств. Каждое государство вправе самостоятельно решать свои внутренние дела и обязано не вмешиваться в соответствующие дела других государств. Государство имеет право на сотрудничество с другими государствами на основе демократических принципов, закрепленных Уставом ООН, и несет обязанность сотрудничать. Государство имеет право свободно выбирать свою социально-политическую систему и обязано уважать соответствующее право других государств, а также равноправие и самоопределение народов.
Для реализации суверенных прав государства существенное значение имеет понятие юрисдикции. Последняя является проявлением суверенитета и означает государственную власть, ее объем и сферу действия. По объему различают юрисдикцию полную и ограниченную, по сфере действия - территориальную и экстратерриториальный, по характеру власти - законодательную, исполнительную, судебную.
Полная юрисдикция означает власть государства приказывать поведение и обеспечивать реализацию своих предписаний всеми имеющимися в его распоряжении законными средствами. Ограниченная означает, что государство может предписывать поведение, однако она в большей или меньшей степени ограничено в использовании средств, обеспечивающих выполнение предписаний.
В силу территориального верховенства государство осуществляет полную юрисдикцию в пределах своей территории. В силу личного верховенства - ограниченную юрисдикцию в отношении своих граждан за рубежом.
Юрисдикция должна осуществляться с соблюдением иммунитетов, признанных международным правом. Иммунитет вытекает из принципа суверенного равенства. Ранее иммунитет был абсолютным, распространялся на любую деятельность иностранного государства и его собственность. В конце прошлого века появилась, а в наше время нашла широкое признание концепция ограниченного иммунитета. Согласно этой концепции, иммунитет ограничивается лишь теми отношениями, в которых государство выступает как носитель суверенной власти, действиями, которые осуществляются в силу государственной власти.
Существенное значение имеет содержание понятия "государство" в плане иммунитета, от чего зависит круг органов и лиц, пользующихся иммунитетом. В проекте статей Комиссии международного права ООН это понятие определено как означающее: государство и его различные органы управления; политические подразделения государства, имеющие право осуществлять прерогативы государственной власти; учреждения или институты государства при условии, что они имеют право предпринимать действия в осуществлении прерогатив государственной власти, представители государства, действующие в этом качестве.


Государственный иммунитет
Иммунитет - слово латинского происхождения и в переводе на украинский язык означает освобождение от чего-либо. В международном праве иммунитет государства рассматривается как принцип, согласно которому государству или его органам не может быть предъявлен иск в суде иностранного государства.

Рассматривая вопрос об иммунитете государства, не следует делать вывод о том, что всякого рода спорные вопросы, возникающие, не могут вообще рассматриваться. Соответствующие иски к государству, не должным образом выполняет свои обязательства, могут быть предметом рассмотрения в судах этой самой страны или, по его согласию, в судах другой страны. Так, при заключении соглашений в рамках международной торговли, как правило, предусматривается внесение в их содержания вопроса о том, кто может быть арбитром в случаях, когда возникнут какие-либо споры.

Наличие иммунитета у государства не означает, что им наделены и соответствующие хозяйственные организации, например государственные, которые выступают как юридические лица. В данном случае речь идет о внешнеторговые объединения, морские пароходства, в оперативном управлении которых находятся государственные торговые суда. Существование принципа раздельной имущественной ответственности между государством и его юридическими лицами означает, что за невыполнение обязательств перед иностранными контрагентами (фирмами) имущественную ответственность несут юридические лица самостоятельно. Это положение, например, четко указано в ст. 32 Закона Украины «О внешнеэкономической деятельности», в которой записано, что Украина как государство не несет ответственности за действия субъектов внешнеэкономической деятельности, как и они не несут такой ответственности за действия Украины как государства.

 

 

41. Форми участі держави в цивільних правовідносинах

 

Статья 167. Правовые формы участия государства в гражданских отношениях
1. Государство действует в гражданских отношениях на равных правах с другими участниками этих отношений.
2. Государство может создавать юридические лица публичного права (государственные предприятия, учебные заведения и т.п.) в случаях и в порядке, установленных Конституцией Украины и законом.
3. Государство может создавать юридические лица частного права (предпринимательские общества и т.п.), участвовать в их деятельности на общих основаниях, если иное не установлено законом.

 


42. Види цивільних правовідносин


Государство Украина может выступать субъектом публичного права и субъектом гражданского права, что свидетельствует о двойной, дуалистический статус государства как субъекта права, однако не свидетельствует о применении своего двойного статуса во всех видах отношений с участием государства. Государство в публичных отношениях является субъектом публичного права, а в частных отношениях - субъектом гражданского права. Как субъект публичного права государство наделено властными полномочиями, которые она призвана использовать для достижения публичных интересов всего народа. Как субъект гражданского права государство Украина является участником гражданских отношений, в которых она имеет равный статус и принимает участие в тех же формах, что и другие участники - субъекты гражданских отношений (физические и юридические лица), не наделенных властными полномочиями. В этом случае государство выступает как частное лицо, отказываясь от применения суверенитета, иммунитета, других элементов публичного статуса государства, если это приводит к нарушению равенства субъектов гражданских отношений.


43. АРК як субєкт цивільних правовідносин


Еще одним довольно Специфическим субъектом гражданско-правовых отношений являются Автономная Республика Крым, правовой статус которого определяется разделом Х Конституции и друг законам Украины, а также Конституцией АРК. Так, в частности определяется, что АРК является Неотъемлемой составной частью Украины и в пределах полномочий, определенных Конституцией Украины, решает вопросы, отнесенные к ее ведению. Как и государство и территориальные общины АРК также действует в гражданских отношениях на равных правах с другими участниками ЭТИХ отношений.

Государство, АРК и территориальные общины могут участвовать в гражданско-правовых отношениях непосредственно, то есть через Свои органы, а могут и опосредованно – через Созданные ими юридические лица.

Когда государство, АРК и территориальные общины участвуют в гражданских правоотношениях через Свои органы, то данные субъекты осуществляют Участие в гражданских правоотношениях Исключительно в пределах их компетенции, определяемой законом (ст.ст.170-172 ГК Украины). Однако, в случаях и в порядке, установленных законом, иными правовыми актами, вот имени государства и территориальных общин по специальным поручениям могут выступать физические и юридические лица, органы Государственное власти и органы местного самоуправления (ст.173 ГК Украины).

Да, вот имени государства могут действовать органы исполнительной, законодательной и судебной власти, а также другие государственные органы. Что же касается АРК и территориальных общин, то они могут напрямую реализовать свою гражданскую Правосубъектность также по ряду Своих органов к которыми относятся, сельские, поселковые, городские советы и их исполнительные органы, а также через Районные и областные советы, Верховная Рада АРК, которы представляют общие интересы территориальных общин сел, поселков, городов, области и АРК. При этом, определенные полномочия могут возлагаться также и на отдельных должностных лиц, которы наделены соответствующе компетенцией для Вступление в гражданско-правовые отношения, например, городской голова. Иногда основанием участия непосредственной государства, АРК и территориальных общин является НЕ решение, действия и бездействие должностных лиц, а волеизъявление народа Украины, членов АРК или территориальной общины, которое выражено в надлежаще форме, например, референдум.

 

44. Правове становище теріторіальної громади в цивільних правовідносинах

Статья 169. Правовые формы участия территориальных общин в гражданских отношениях
1. Территориальные общины действуют в гражданских отношениях на равных правах с другими участниками этих отношений.
2. Территориальные общины могут создавать юридические лица публичного права (коммунальные предприятия, учебные заведения и т.п.) в случаях и в порядке, установленных Конституцией Украины и законом.
3. Территориальные общины могут создавать юридические лица частного права (предпринимательские общества и т.п.), участвовать в их деятельности на общих основаниях, если иное не установлено законом.

 

45 Ответственность обобязательствах государства, Автономной Республики Крым, территориальных общин

Статья 174. Ответственность по обязательствам государства
1. Государство отвечает по своим обязательствам своим имуществом, кроме имущества, на которое согласно закону не может быть обращено взыскание.
Статья 175. Ответственность по обязательствам территориальных общин
1. Территориальные общины отвечают по своим обязательствам своим имуществом, кроме имущества, на которое согласно закону не может быть обращено взыскание.
Статья 176. Разграничение ответственности по обязательствам государства, Автономной Республики Крым, территориальных общин и созданных ими юридических лиц
1. Государство, Автономная Республика Крым, территориальные общины не отвечают по обязательствам созданных ими юридических лиц, кроме случаев, установленных законом.
2. Юридические лица, созданные государством, Автономной Республикой Крым, территориальными общинами, не отвечают по обязательствам соответственно государства, Автономной Республики Крым, территориальных общин.
3. Государство не отвечает по обязательствам Автономной Республики Крым и территориальных общин.
4. Автономная Республика Крым не отвечает по обязательствам государства и территориальных общин.
5. Территориальная община не отвечает по обязательствам государства, Автономной Республики Крым и других территориальных общин.

 

46. Поняття обєктів цивільних прав (правовідносин). Загальні положення про обєкти цивільних прав.

 

Под объектом гражданских прав понимают материальные и нематериальные блага, по поводу которых возникают гражданские правовидносини1. Объекты гражданских прав и объекты гражданских правоотношений - понятия тождественные. Гражданские правоотношения складываются между лицами относительно материального или нематериального блага для удовлетворения своих потребностей. Поэтому объектом гражданских прав (правоотношений) может быть то, ради чего субъекты вступают в правоотношения и на что направлены их субъективные права и обязанности с целью осуществления своих законных правах и интересив2.

По критерию их оборотоспособности объекты гражданских прав можно разделить на три вида:

1) объекты, которые вращаются свободно;

2) объекты, ограниченные в обороте;

3) объекты, изъятые из оборота.

Согласно ст. 4 Закона Украины "О собственности" собственник вправе совершать в отношении своего имущества любые действия, не противоречащие закону. То есть можно сделать вывод, что на территории Украины действует презумпция: объекты гражданских прав могут свободно вращаться, если они не изъяты из оборота или не ограничены в обороте. При этом виды объектов гражданских прав, изъятых из оборота, и объектов гражданских прав, ограниченных в обороте, должны быть прямо указаны в законе или определены в порядке, установленном законом.

Эти положения отражены в ст. 162 проекта ГК Украины, которая называется "Оборотоспособность объектов гражданских прав". Оборотоспособность объектов гражданских прав означает совершение сделок и иных не запрещенных законодательством действий по таким объектам, направленных на передачу последних в пределах гражданского оборота. То есть, обращение не следует сужать исключительно к переходу права собственности.


47. Поняття та класифікація речей


Статья 179. Понятие вещи
1. Вещью является предмет материального мира, относительно которого могут возникать гражданские права и обязанности.
Статья 180. Животные
1. Животные являются особым объектом гражданских прав. На них распространяется правовой режим вещи, кроме случаев, установленных законом.
2. Правила обращения с животными устанавливаются законом.
3. Животные, занесенные в Красную книгу Украины, могут быть предметом гражданского оборота лишь в случаях и порядке, установленных законом.
Статья 181. Недвижимое и движимое имущество
1. К недвижимым вещам (недвижимое имущество, недвижимость) относятся земельные участки, а также объекты, расположенные на земельном участке, перемещение которых невозможно без их обесценивания и изменения их назначения.
Режим недвижимой вещи может быть распространен законом на воздушные и морские суда, суда внутреннего плавания, космические объекты, а также другие вещи, права на которые подлежат государственной регистрации.
2. Движимыми вещами являются вещи, которые можно свободно перемещать в пространстве.

Статья 420. Объекты права интеллектуальной собственности
1. К объектам права интеллектуальной собственности, в частности, относятся:
литературные и художественные произведения;
компьютерные программы;
компиляции данных (базы данных);
исполнения;
фонограммы, видеограммы, передачи (программы) организаций вещания;
научные открытия;
изобретения, полезные модели, промышленные образцы;
компоновки (топографии) интегральных микросхем;
рационализаторские предложения;
сорта растений, породы животных;

 


48. Деньги и ценные бумаги как объекты гражданских прав


Деньги и ценные бумаги встали особым объектом гражданского права, что обусловлено их функциями, способами обеспечения, сферы правового регулирования. Поэтому они заслуживают особого рассмотрения.
Глава 13 ГК Украины одной из разновидностей объектов гражданских прав предполагает деньги, и ч. 1 ст. 192 ГК в качестве законного платежного средства, обязательного к приему на всей территории Украины признает гривну как денежную единицу Украины. Для обеспечения организации наличного денежного обращения установление номиналов, систем защиты, дизайна денежных знаков, создание, изготовление и хранение банкнот и монет осуществляется Национальным Банком Украины, который также осуществляет эмиссию национальной валюты и устанавливает официальный курс гривны к иностранным валютам (ст. 33 ЗУ "О Национальный Банк Украины "). Кроме этого, обеспечение стабильности гривны является основной функцией НБУ.
Правда, не исключается возможность использования в нашем государстве валют других государств, но в определенных случаях и порядке, что обусловлено необходимостью обеспечения экономической безопасности как составляющей национальной безопасности Украины.
Рассмотрение этих объектов следует осуществлять с учетом достижений экономической науки, поскольку сущность, функции, значение и порядок обращения денег подпадают под объект изучения этой науки, а право закрепляет, регулирует и охраняет товарно-денежные общественные отношения.
Экономика сущность денег сводит к тому, что деньги - это специфический товарный вид, с натуральной формой которого связывается общественная функция всеобщего эквивалента и эту сущность можно свести к единству трех свойств:
всеобщей непосредственной обминюваности;
кристаллизации меновой стоимости;
материализации всеобщего рабочего времени
В соответствии с ч. 1 ст. 194 ГК ценной бумагой является документ установленной формы с соответствующими реквизитами, удостоверяющий денежное или иное имущественное обязательство и определяет взаимоотношения между лицом, его выпустило (выдал) и собственником и предусматривает выполнение обязательств согласно условиям его выпуска, а также возможность передачи прав, вытекающих из этого документа, другим лицам.
Согласно приведенного определения можно выделить ряд признаков ценных бумаг.
Публичная достоверность будучи важным признаком ценной бумаги заключается в том, что против держателя ценной бумаги не могут быть выдвинуты возражения, основанные на отношениях с его предшественниками. Участники правоотношений с ценными бумагами полностью сохраняют свои права, независимо от того, принимали они участие во всех отношениях с ценной бумагой которые имели место. Наличие всех предусмотренных законом реквизитов достаточным основанием того, что держатель ценной бумаги может предъявить его к исполнению, поскольку гарантом этому является Закон.

 

49. Дії та результати дії як обєкт цивільних прав.

Об'єктом цивільних прав є дії (послуги) та результати дій або ж результати робіт (ст.177 ЦК).

Послуга є різновидом правомірних дій і трактується як діяльність, здійснювана з метою виконання цивільного обов'язку і не пов'язана зі створенням матеріального блага.

Послуги, що надаються один одному учасниками цивільного обігу, різноманітні, послуги фактичного характеру (перевезення), послуги юридичного характеру (діяльність повіреного), послуги, Що містять елементи фактичного і юридичного порядку (діяльність експедитора).

Об'єктом правовідносин може бути також результат дій (результат робіт). У цьому разі під роботами слід вважати дії, спрямовані на досягнення матеріального результату, що може полягати в створенні речі, її переробці чи обробці тощо. Результат роботи заздалегідь визначений у договорі сторін і визначається насамперед особою, що замовила виконання роботи. Що ж стосується способу виконання роботи, то він за загальним правилом визначається виконавцем.

Іноді ототожнюють послуги і результати дій (робіт), зазначаючи, що послуга — це дія, внаслідок якої створюється матеріальний предмет1.

Проте такий підхід видається неправильним. Результат дій (роботи) є самостійним об'єктом цивільних правовідносин. Це має місце в тих випадках, коли кредитора цікавить саме кінцевий результат. Об'єктом тут може бути як матеріальний, так і нематеріальний результат. Власне, розмежування дій (послуг) і результатів дій знайшло відображення і у переліку об'єктів цивільних прав, запропонованому в ст.177 ЦК.

Послуга, на відміну від роботи, являє собою дії чи діяльність, здійснювані за замовленням, що не мають матеріального результату (наприклад, діяльність зберігача, комісіонера, перевізника тощо). Слід мати на увазі, що деякі послуги можуть мати матеріальний результат, але цей результат невіддільний від самої дії чи діяльності.

Варто також звернути увагу на таку специфіку дії — об'єкта цивільних прав, як те, що уповноважена особа може вимагати певної поведінки також від іншої конкретної особи або осіб. Дія є об'єктом лише зобов'язального права. Водночас у деяких випадках його об'єктом може бути і бездіяльність. Тому можна говорити про поведінку особи як об'єкт цивільних правовідносин.

У договорах може йтися також про комплексний предмет, який стосується і речей, І дій. Наприклад, укладено договір найму квартири, — об'єктом цього правовідношення є житло (річ). Але в процесі користування житлом наймачеві надаються різні послуги (скажімо, провадиться ремонт жилого приміщення). В цьому випадку об'єктом відповідних правовідносин необхідно визнати також дії (послуги), здійснення яких наймач може вимагати від наймодавця

 

50. Продукти творчої діяльності

Продуктами творческой деятельности являются произведения науки, искусства, литературы, независимо от формы назначения, ценности, а также способа воспроизводства. Они становятся объектами гражданских прав только при воплощении в определенные вещи (рукопись, картина, фонограмма т.п.). Продуктами творческой деятельности является также открытия, изобретения, рационализаторские предложения, промышленные образцы. Эти продукты становятся объектами гражданских прав с момента признания их таковыми и гражданского оформления (регистрации в Госпатенте).

51. Поняття та зміст особистих немайнових прав як обєкти цивільних правовідносин


К личным неимущественным правам относятся здоровье, личная неприкосновенность, честь и достоинство гражданина, авторские права, не связанные с имущественными правами, деловая репутация.
Юридические лица имеют следующие неимущественные права: наименование юридического лица (защита имени), деловая репутация, товарный знак, права авторства. В отличие от личных неимущественных прав физических лиц такие права юридических лиц могут прекращаться и отчуждаться.

 

СМ. 53 55 57

 


Дата добавления: 2015-04-21; просмотров: 6; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Право граждан на свободу объединения предусмотрено во Всеобщей декларации прав человека и гарантировано Конституцией и законодательством Украины. | Сделками признаются действия граждан и юридических лиц,
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.028 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты