Жанрові класифікації PR-текстів.

В. В. Тулупов пише взагалі про жанрах СО (не PR-текстах) і серед них вказує такі: «прес-реліз, інформаційний лист, доповідь, сценарій прес-конференції, розробка ПР-кампанії та ін». Цілком очевидно, що набір пропонованих жанрів СО (хоча і це спірна проблема), а не PR-текстів, відрізняється, по-перше, відсутністю певних критеріїв виділення, а по-друге, явною неповнотою.

І. В. Альошина перераховує серед матеріалів для преси наступні: бекграундер, ньюс-або прес-реліз, медіа-кіт, цікава стаття, кейс-історія, іменна, або авторська, стаття, оглядова стаття, факт-лист, форма «питання- відповідь », біографія, малюнок, заяву. Серед «засобів внутрішньоорганізаційних комунікацій» зазначаються листки новин, управлінські публікації, щорічні звіти для зайнятих.

І. М. Синяева практично дослівно повторює «набір» жанрів, представлений І. В. Альошина, говорячи також про матеріали для ЗМІ, який складають «у формі прес-або ньюс-релізу, бекграундер, медіа-кита, кейс-історії, іменний, або авторською, статті, оглядової статті, факт-листа та ін ».

А. Н. Чумиков виділяє, з одного боку, прес-реліз, бекграундер, біографію, заява, медіа-кіт (матеріали для розповсюдження в процесі організації та проведення новинних подій) і цікаву статтю, кейс-історію, іменну статтю, оглядову статтю, інтерв'ю (матеріали для безпосередньої публікації в ЗМІ).

Найбільш повна класифікація зі спробою виділення жанрів і жанрових об'єднань у текстах політичного PR наводиться в роботі О. П. Кудінова. Дослідник пропонує наступні «категорії політичних текстів»:

інформативні (оголошення про зустрічі, інформування про позицію кандидата з певного питання, біографічні дані);

роз'яснюють (роз'яснення позиції кандидата з обговорюваних в процесі виборчої кампанії питань: програма і виборча платформа кандидата, а також агітаційні матеріали, поширювані через ЗМІ, методом прямої розсилки, тексти публічних виступів, прес-релізи, заяви з приводу і т. п.);

порівняльні (тексти, спрямовані на створення контрасту кандидата з іншими претендентами: матеріали в ЗМІ, спеціальні звернення до виборців, контрпропагандистських матеріали);

нагадують тексти (тобто ті, що нагадують про кандидата, його програмі чи позиції: гасла, окремі витримки цитат із програм і промов кандидата);
спонукають (що містять заклик до вчинення будь-яких дій - голосувати за певного кандидата, прийти в день виборів на виборчу дільницю, відвідати громадську приймальню кандидата).
Отже, відсутність комплексного опису та всебічної наукової рефлексії письмових форм, що функціонують в PR-комунікаціях, породжує численність класифікацій

Однією з найбільш прийнятних в пострадянських дослідженнях паблік рілейшенз визнано жанрову класифікацію О.Д. Кривоносова. За основу побудови типологічної моделі жанрової системи корпусу PR-текстів О.Д.Кривоносов узяв класифікацію журналістикознавця Л.В.Кройчика, поділивши первинні прості жанри текстів PR на: оперативно-новинні (прес-реліз, запрошення); дослідницько-новинні (бекграундер, аркуш запитань-відповідей, інтерв’ю), фактологічні (факт-лист, біографія, некролог), дослідницькі (заява для ЗМІ), образно-новинні (байлайнер, привітання, лист).

Пам’ятаючи, що розвиток жанрових форм письмових PR-комунікацій відбувається у двох напрямах: асиміляції жанрів журналістських творів і потім у власному структурному розвиткові, О.Д.Кривоносов враховує це і в запропонованій ним жанровій типології текстів PR: тексти паблік рілейшенз поділяються дослідником на базисні та суміжні, а базисні за ознакою первинності – на первинні і вторинні (або опосередковані, медіа-тексти). Принципи журналістської класифікації Л.В.Кройчика могли бути і були застосовані О.Д.Кривоносовим лише по відношенню до одної з чотирьох груп текстів PR – первинних. В окремі групи були виділено: комбіновані тексти, що визначаються як сукупність зібраних разом механічно або поліграфічно простих первинних текстів, в тому числі журналістських і рекламних (прес-кіт, буклет, проспект, брошура, н’юслеттер, листівка); медіатексти, що поширюються через ЗМІ (іміджева стаття, імеджеве інтерв’ю, кейс-сторі); суміжні, які мають недостатньо виражені ознаки PR-тексту (слоган, резюме, прес-рев’ю).