КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Охарактеризуйте подвійний запис, його суть і контрольне значення. Бухгалтерські проводки. Порядок записів на рахунках, поняття сальдо та оборотів.Подвійний запис – метод відображення господарських операцій за дебітом в рах. та за кредитом іншого рахунку на одну і ту ж суму. Подвійний запис основний технічний прийом БО, важливий контрольний прийом. Якщо господарська операція відображена на рахунках, то подвійний запис на тих рахунках називається простим або простою бух. проводкою або проста кореспонденція рахунку. Залежно від кількості кореспонд рах розрізн прості і склад бух проводки. Простою назив таку бух провод за якою один рах Д-ся а другий К-ся на одну і ту ж суму, тобто коли кореспондують між собою тільки 2 рах. Складною назив таку бух пров, за якою 1 рах Д-ся, декілька К-ся на загальну суму або навпаки. У склад бух пров не порушується принцип подвійн запису, оскільки зберіг взаємоповяз відображ госп опер за Д і К різних рахунків на одну ж і ту суму. Бух записи є хронологічними і систематичними. Хронологічний запис (хронолог облік) – запис опер-й у хронолог (календарній)послідовності їх виникнення. Він здійсн у спеціальних журналах. Систематичний облік передбачає перенесення інформації з бух проводки на вказані у проводці рах для накопич і узагальнення. Рахунки – це один з елементів методу БО. Вони призначені для поточного реєструв змін у наявності та стані активів, капіт та зобов’яз і виникають у процесі вир–господ діял п-в. За побудовою рахунки – це таблиці ліву частину таблиці називають Д-т (лат. Debet – він винен), а праву – К-т (лат. Credit – він вірить). По кожному відкритому рах.неодмінно показують розмір об’єктів обліку станом на початок звітного періоду (місяця, року). Цей залишок називають початковим сальдо(італ. Saldo – розрахунок, залишок). Періодично на рахунках підсумовують обсяги здійснених протягом місяця операцій. Ці підсумки називають оборотами. Розрізн Д-т оборот і К-т оборот. У кінці місяця визнач новий залишок з урахуван здійсн за місяць операцій. Цей залишок назив кінцевим сальдо. Активні рахунки відображ ресурси п-ва за їх складом і розміщ. Їх сальдо записують в активі бух балансу. Початкове і кінцеве сальдо на активних рахунках записують у Д-ті. Пасивні рахунки характериз ВК та зобов’яз. Їх сальдо відображ у пасиві бух балансу. Початкове і кінцеве сальдо на пасивних рахунках записують у К-ті. На активно – пасивних рахунках сальдо відображають розгорнуто, тобто окремими сумами по Д-ту і по К-ту рахунку. На активно – пасивних рахунках збільшення (зменшення) об’єкта обліку можна відображати або в Д-ті, або у К-ті рахунку. Об»єкт БО хар-ся певним станом, тобто наявністю на певний момент часу засобів, коштів і джерел, які перш за все на рах фіксують цей стан, що називається початк залишком або почат сальдо. Накопичена інформація про рух обєкта обліку відображ за Д і К назив оборотом. Протягом звітного періоду суми по госп. Операціях бух. відображає на рахунках відповідно до бух проводки і в кінці залишки на рахунках за такими формулами: А=Зк=Зп+оборот дебітовий – оборот кредитовий П=Зк=Зп+оборот кредитовий-оборот дебітовий Сума всіх дебетових зал (сальдо) активних рах відображ заг вартість господ засобів і = підсумку активу балансу. Сума всіх К-х пасив рах відображ заг обсяг джерел засобів і = підсумку пасиву балансу.На активно – пасивних рахунках збільшення (зменшення) об’єкта обліку можна відображати або в Д-ті, або у К-ті рахунку. Охарактеризуйте поняття балансу, його значення і використання в управлінні. Побудова балансу. Актив і пасив. Статті балансу, їх групування та оцінка відповідно до П(С)БО–1. Зміни в балансі зумовлені господарськими операціями. П(С)БО 1 баланс - це звiт про фін. стан під-ва, який відображу. на певну дату його активи, зобов’яз. i ВК.Баланс – одна iз форм фін. звiтностi, метою складання якої є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої iнф. про фін. стан під-ва на певну дату. Це стат. табл., яку скл. на певну дату. У між нар. практицi датою балансу є дата закiнчення фiнансового року. Згiдно з ЗУ “Про БО та фін. звiтнiсть в Укр..i”, календарний рiк залиш. звiтним перiодом для склад. фін. звiтностi i передбач. скл. балансу під-ва станом на кiнець останнього дня звітного періоду. Змiст i форма балансу, а також загал. вимоги до визнання i розкриття його статей визнач. П(с)бо 2 “Баланс”. Для малих під-в може передбачатися скорочена форма балансу.Особливостi складання консолiдованого балансу визнач. П(С)БО 20 “Консолiдована фін. звiтнiсть”. Як i iншi форми фін. звiтностi, баланс включає заголовок, роздiли та статтi. У заголовку подаються: назва під-ва, його органiз.-правова форма та мiсцезнаходження; назва звiту; дата, станом на яку складено звiт; валюта, в якiй складено звiт, та рiвень ii точностi; коди, передбач. чинним законодавством. Ресурси (активи) забезпечуються зобов’язаннями та капiталом власникiв: Активи = Зобов’яз. + ВК,звiдки:ВК = Активи – Зобов’яз. ВК – це частка власникiв в активах пiдприємства, що залиш. пiсля вирахування його зобов’язань. Фін. стан під-ва характериз. структурою та якiстю його активiв, власного капiталу та зобов’язань, а також здатнiстю вiдповiдати за своїми зобов’язаннями Зміст статей активу. Активи класифiкують як оборотні та необоротні. Оборотні активи – гр. кошти та їх еквiваленти, що необмеженi у викор., а також iншi активи, призначенi для реалiзацiї чи споживання протягом операцiйного циклу.Усi iншi активи класифiкують як необоротнi. У статті нематерiальні активи відображу. вартість iдентифiкованих нематеріальних активів без фiзичної субстанцiї. У БО визначено склад нематерiальних активiв:права на викор. майна, природних ресурсiв; права промислової власностi; права інтелект. власностi; дiлова репутацiя (гудвіл). Методологія основи обліку нематеріальних активів визнання, оцінка, амортизація визначені П(С)БО 8 "Немат. активи". У статтi “Незавершене будiвництво” вiдображають суму iнвестицiй у незавершене будiвництво, що здiйснюється для власних потреб під-ва. Методологiчнi основи облiку основних засобiв (визнання, оцінка, амортизація тощо) викладено у П(С)БО 7 "Основні засоби". У статтi “Довго строк. фiн. iнвестицiї” згiдно з П(С)БО 12 Фiн. iнвестицiї – це активи, якi утримуються пiдприємством з метою збiльшення прибутку за рахунок вiдсоткiв, дивiдендiв тощо, зростання вартостi капiталу або отримання iнших вигод для iнвестора. У статтi “Довгострокова дебiторська заборгованiсть” вiдображаєт заборгованiсть фiзичних та юридичних осiб, яка буде погашена пiсля 12 мiсяцiв з дати балансу. У статтi “Вiдстрочені податковi активи” вiдображається сума податку на прибуток. Згідно з П(С)БО 9 запаси – це активи, якi :зберiгаються для продажу за умов звичайної господарської дiяльностi; або перебувають у процесi виробництва для такого продажу. Дебiторська заборгов виникає в результ продажу товарiв та надання послуг у К-т. Чиста реалiзацiйна вартiсть дебiторської заборгованостi – це сума дебiторської заборгованостi пiсля вирахування резерву сумнiвних боргiв. Поточна фiнансова iнвестицiя – це iнвестицiя, що легко реалiзується та призначається для утримання протягом строку, що не перевищує один рiк. У статтi «Гр. кошти та їх еквiваленти» відображу. суми гр, що на дату балансу перебувають:в касi; на банк рахунках;в дорозi;формi гр. док. та виставлен а К-тивiв. Роздiл балансу “Витрати майбутнiх перiодiв” мiстить витрати, оплаченi у звiтному перiодi, якi вiдносять до наступного облiкового перiоду. Зміст статей пасиву. ВК є основою для початку i продовж господ дiял будь-якого під-ва. У момент створ. під-ва його стартовий кап. втiлюється в активах, iнвестованих засновниками i оцiнюється за вартiстю майна під-ва. Стат. капiтал – зафiксована в установчих док. загал. вартiст. активiв, якi є внеском власникiв до капіталу п-ва. За формою ВК подiляється на категорiї: iнвестований капiтал;дарчий кап;нерозподiле прибуток.За рiвнем вiдповiдал ВК подiл на: статутн капiтал; додатков кап. Згiдно П(С)БО 1 зобов’язання – це заборгованiсть під-ва, яка виникла внаслiдок минулих подiй i погашення якої, як очiкується, приведе до зменшення ресурсiв підприємства. До поточних зобов’язань належать: поточна частина довгострок зобов’яз; заборгов з розрахунків з бюджетом по податках та iнших платежах; заборгов з оплати працi; заборгов зi страхування; тощо.Усi довгостроковi зобов’яз вiдображ у балансi п-ва за тепер вартiстю. Вiдстроченi податковi зобов’яз. – суми податкiв на прибуток, що пiдлягають сплатi в майбутнiх перiодах внаслiдок тимчасової рiзницi мiж облiковою та податковою базами оцiнки. Короткострок. К-ти банкiв - це сума поточних зобов’язань пiдприємства перед банками за отриманими вiд них позиками. Поточна заборгованiсть за довго строк. зобов’яз. – сума довгострокових зобов’язань, яка пiдлягає погашенню протягом 12 мiсяцiв з дати балансу. К-торська заборгованiсть – сума заборгованостi постачальникам i пiдрядчикам за матерiальнi цiнностi, виконанi роботи та отриманi послуги. Поточнi зобов’яз. за розрахунками – суми поточних зобов'яз. за отриманими авансами, по нарахованих сумах платежiв до бюджету та позабюджетних фондів,тощо. “Доходи майбутнiх перiодiв” – це отриманi під-вом у поточному звiтному перiодi доходи, що формують прибуток майбутнього звітного періоду. 41. Охарактеризуйте поняття про форми бухгалтерського обліку, що використовуються в Україні: спрощена, меморіально-ордена, журнально-ордена, автоматизована, принципи їх використання. Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку, його технічної оснащеності.Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів.Основними відміними ознаками, що визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд і будова облікових регістрів, взаємозв'язок регістрів синтетичного й аналітичного обліку, послідовність і техніка облікової реєстрації.Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях України, є: меморіально-ордерна (контрольно-шахова), Журнал-головна, журнально-ордерна, автоматизована (комп'ютерна), спрощена форма обліку.Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток — для аналітичного. Меморіальні ордери складають на окремих бланках або на самому документі, якщо на ньому відтворена (друкарським або іншим способом) форма ордера. Меморіальні ордери реєструють у хронологічному регістрі синтетичного обліку — Реєстраційному журналі. Нумерацію меморіальних ордерів щомісячно починають з першого номера. Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна є спрощеним варіантом меморіально-ордерної форми і застосовується на невеликих за обсягом діяльності підприємствах і в організаціях. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку грунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів — журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.Записи в журнали-ордери (основні регістри) здійснюються безпосередньо на підставі виправдних документів в міру їх надходження і опрацювання (без складання меморіальних ордерів). За зовнішнім виглядом журнали-ордери являють собою окремі аркуші-регістри багатографної форми, призначені для кредитових записів того балансового рахунка, операції по жому облічуються в даному журналі-ордері. В окремих графах журналу-ордера вказані рахунки, які кореспондують з кредитом даного рахунка. Формат цих регістрів, розміщених граф і порядок записів залежать від особливостей облічуваних операцій. В усіх регістрах завчасно надрукована типова кореспонденція рахунків. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер.Діалогово-автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку грунтується на комплексному використанні швидкодіючих ЕОМ, які забезпечують автоматизований процес збирання, реєстрації й опрацювання облікової інформації, необхідної для контролю й управління. Порядок опрацювання первинної документації на ЕОМ визначається системою програмного забезпечення, яка керує цим процесом.Спрощена форма бухгалтерського обліку на малих підприємствах. Організація бухгалтерського обліку господарських операцій на малих підприємствах грунтується на єдиних методологічних засадах, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".Малі підприємства можуть самостійно обирати форму бухгалтерського обліку залежно від потреб свого виробництва, його складності та чисельності працівників. Так, для підприємств, які функціонують у матеріальній сфері виробництва, рекомендується використовувати регістри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку. 42. Охарактеризуйте порядок прийняття, перевірки і обробки документів. Усі первинні бухг документи з місць їх оформл у встан терміни передають у бухгалтерію. Кожен первинний документ у бухгалтерії підлягає: Перевіркупервинних документів здійснюють за суттю (чи відповідає господарська операція чинному законодавству), формою (правильність і повнота заповнення усіх реквізитів, цифрових і текстових записів, дотримання термінів оформлення і подання документів у бухгалтерію) та арифметичним підрахунком (перевірка цифр, підсумків). Обробленняпервинних бухг документів полягає у їх кодуванні, таксуванні і групуванні. Суть кодування полягає у тому, що всі показники первинного документа позначають чинною на підприємстві системою кодів. Таксування — це визначення грошової оцінки операції, яка виражена в первинному документі в натуральних або трудових вимірниках. Групування документів - це об'єднання їх у групи за однорідними ознаками (касові, розрахункові тощо) за певний звітний період. Групування робиться для скорочення облікових записів. Отримані внаслідок групування первинних документів підсумкові дані відображають у нагромаджувальних відомостях, журналах. Закінчується оброблення первинних документів їх погашенням. Бухгалтерські документи підлягають оперативному й обліковому погашенню. Оперативному погашенню підлягають усі документи, ордери, а також документи, які стали підставою для нарахування заробітної платні та інших подібних виплат. На них штампом або ручкою ставлять записи „Одержано" або „Сплачено" із зазначенням дати (числа, місяця, року). При обліковому погашенні первинних бухгалтерських документів на них ручкою або штампом проставляють номери кореспондуючих рахунків (відповідно до змісту документа), номер реєстру, в який заносять дані з первинного документа, дату й підписи виконавців, які обробили документ. Погашені первинні документи передають на збереження до поточного архіву, в якому вони зберігаються у спеціальних шафах під замком протягом звітного періоду (до кінця року).Після закінч звітн періоду всі документи передають під розписку на збереж до постійного архіву. За організацію збереж документів відповідає гол бухгалтер. Видають документи з архіву для користув іншими підрозділами під-тва тільки за дозволом гол бухгалтера. Первинні документи з архіву видають за постановою органів прокуратури, слідчих органів, контрольно-ревізійної служби, державної податкової адміністрації та спеціальним запитом і з дозволу керівника підприємства. Вилучення оформляють актом. Після закінчення терміну зберігання та за умови проведення ревізії документів їх знищують, та складають акт на знищення документів, які не підлягають збереженню. 43. Охарактеризуйте порядок складання фінансової звітності і подання її за призначенням. Склад і форми фінансової звітності відповідно до П(С)БО. Загальні вимоги до фінансової звітності: - На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. - Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. - Для суб'єктів малого підприємництва національними положеннями встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. - Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України. - Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються НБУ.
|