Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Б) продукція, призначена для використовування у різних видах економічної діяльності продукція для державних закупівель та широкого вжитку




Читайте также:
  1. Алгоритм діяльності командира і його заступника з виховної роботи в ході підготовки і ведення бойових дій
  2. Аналіз групи методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
  3. Аналіз діяльності конкурентів
  4. Аналіз доходів, витрат та ефективності діяльності торгових підприємств
  5. АНАЛІЗ ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
  6. Аналіз маркетингової діяльності підприємства
  7. Аналіз ринкових можливостей і загроз, а також сильних і слабких сторін діяльності підприємства
  8. Архітектура, чи зодчество (від грець. architekton -- будівельник), мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей.
  9. БАЗИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

в) системи та господарські об'єкти, які мають важливе значення та їхні складники, зокрема транспорт, зв'язок, енергосистема, використовування природних ресурсів тощо;

г) вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ергономіки, технічної естетики, природного довкілля;

д)будівельні матеріали, процеси, типові деталі та будинки, системи функційного забезпечення будинків, складні будівельні споруди та методи контролювання у будівництві;

Е) потреби оборони, мобілізаційної готовності та державної безпеки.

Національні стандарти розробляють на об'єкти міжгалузевого засто­сування, які необхідні для єдності і взаємозв'язку в різних галузях нау­ки і техніки, виробництва, відпочинку, охорони довкілля, сировини: організація проведення робіт з стандартизації; термінологічні системи різних галузей знань та діяльності; класифікація та керування техніко-економічної та соціальної інформації; системи і методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробувань; вимоги техніки безпеки, гігієни праці, охорона навколишнього приро­дного середовища, вимоги до використання природних ресурсів, обо­рона країни тощо; об'єкти державних соціально-економічних та дер­жавних науково-технічних програм. Об'єктами галузевої стандартиза­ції можуть бути прилади, вироби, окремі види продукції, тобто вироби обмеженого використання. Існують також стандарти окремих підпри­ємств, наприклад, нормативні документи у галузі організації і управ­ління виробництвом та якості продукції.

Такий розподіл об'єктів державної стандартизації дозво­ляє чітко сформувати вимоги, що пред'являються до стандарту.

Запитання для самоперевірки

1. Який документ визначає перелік об'єктів, що підля­гають державній стандартизації?

на групи?

2. Чому всі об'єкти державної стандартизації поділяють

Тема 1.2. Законодавчо - нормативне регулювання стандартизації, метрології

Питання1. Обов'язкові та рекомендовані вимоги, що містять ДСТУ

Література:2, с. 29, ЗО; 3, с. 61, 62.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Національні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги. Необхідно засвоїти що, до обов'язкових належать:

• вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя, здоров'я, майна громадян, її сумісність і взаємоза­мінність, охорону навколишнього середовища та вимоги методів випробувань цих показників;



• вимоги безпеки та гігієни праці з посиланням на відповідні норми і правила;

• метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

- положення, що забезпечують технічну єдність під час розробки, виготовлення, експлуатації продукції.

Обов'язкові вимоги ДСТУ підлягають безумовному вико­нанню органами державної виконавчої влади, всіма підпри­ємствами та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Рекомендовані вимоги ДСТУ є обов'язковими для вико­нання, якщо:

• це передбачено чинними актами законодавства(якщо на стандарти є посилання в технічних регламентах)

• ці вимоги включено до договорів на розробку, виго­товлення та постачання продукції;

• виробник чи постачальник продукції склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

 

Запитання для самоперевірки

1)Які вимоги національних стандартів є обов’язковими?



2)У яких випадках рекомендовані вимоги ДСТУ є обов’язковими до виконання?

Питання 2. Стандарти науково-технічних та інже­нерних товариств України (СТУ)

Література:1

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Необхідно уяснити, що згідно ДСТУ 1.0: 2003 стандарти науково-технічних та інженерних товариств (спілок) України (СТУ) розробляють якщо є потреба поширити резуль­тати фундаментального та прикладного дослідження чи практичного досвіду одержаних у певних галузях науки чи сферах професійних інтересів. Вимоги СТУ не повинні суперечити обов'язковим вимогам ДСТУ та ГСТУ.

Стандарти науково технічних та інженерних товариств може застосовувати будь-який суб’єкт господарювання за умови отримання згоди на їхне застосування від власника зазначених НД на договірних чи інших засадах.

Запитання для самоперевірки

1.В якому випадку розробляють стандарти науково-технічних та інженерних товариств (спілок) України (СТУ)

2. Хто може застосовувати СТУ і за якої умови ?

Тема 1.4. Міжгалузеві системи стандартизації. Міжнародна стандартизація

Питання 1. Значення міжгалузевих систем стан­дартизації. Види міжгалузевих систем стандартизації

Література: 2,с. 45 - 49;3,с. 75 - 82.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що стандартизація міжгалузевих систем - це комплекс взаємопов'язаних стандартів, які охоплюють основні питання практичної діяльності щодо конкретного об'єкта стандартизації в масштабах країни на усіх рівнях управління. Мета цього виду стандартизації - створення систем взаємопов'язаних стандартів, які забезпечують ефективність проведення важливих робіт загальнодержавного значення.



Стандартизація міжгалузевих систем - це своєрідна форма комплексної стандартизації, що отримала широке впро­вадження у практику народного господарства країни. Вико­ристання міжгалузевих систем сприяє розвитку народного господарства країни за рахунок зменшення витрат часу на розробку і впровадження виробів у виробництво, створення єдиної інформаційної бази, єдиної мови та єдиних форм документів тощо. Зараз діє понад 40 таких міжгалузевих систем, які забезпечують організацію виробництва високоякісної продукції.

До числа таких міжгалузевих систем входять Єдина система конструкторської документації (ЄСКД), Єдина система технологічної документації (ЄСТД), Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ), Система стандартів безпеки праці (ССБП), Єдина система технологічної підготовки

виробництва (ЄСТПВ), Система розробки і впровадження виробів у виробництво, Система стандартів у галузі охорони природи і покращання використання природних ресурсів.

Єдина система конструкторської документації (ЄСКД). Стандартами ЄСКД встановлені загальні положення системи, види виробів, позначення виробів та конструкторських доку­ментів, формати документів, правила креслень, вимоги до експлуатаційних та ремонтних документів, інші вимоги, пра­вила, норми. Розробка стандартів ЄСКД базується на певних положеннях.

Стандарти системи ЄСКД поділяються на дев'ять груп.

Єдина система технологічної документації (ЄСТД) передбачає використання тилових технологічних процесів, скорочення обсягу документації, що розробляється, спрощення і підвищення продуктивності праці технологів. Скорочення часу на проектування технології та обсягу документації досягається застосуванням без текстових форм. У системі ЄСТД розрізняють дев'ять груп стандартів.

Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ) включає основні положення, загальні вимоги і правила з метрології та вимірювальної техніки, державні випробування засобів вимірювання, державні еталони одиниць фізичних величин, методики виконання вимірювань, методи і засоби перевірки засобів вимірювань, вимірювальні прилади.

Державні еталони є основою всіх вимірювань, що проводяться в Україні.

Система стандартів безпеки праці (ССБП) орієнтована на забезпечення зменшення впливу шкідливих виробничих факторів на працюючих. У стандартах розміщені вимоги до забезпечення безпеки виробничих процесів і обладнання, а також на створення ефективних засобів захисту працюючих.

Реалізація вимог безпеки в нормативній документації на продукцію і виробничі процеси передбачена Державною системою стандартизації.

Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ) базується на принципах комплексної стандартизації, уніфікації та автоматизації виробництва. Впровадження системи забезпечує високий рівень технологічності виробів на стадії проектування, розробку технологічних процесів на підприємстві, типових рішень, підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів.

Система розробки і впровадження виробів у вироб­ництво передбачає забезпечення високої якості продукції, що розробляється й освоюється промисловістю на всіх етапах проектування і виробництва.

Стандартами системи встановлені основні положення, порядок проведення науково-дослідних робіт і патентних досліджень, авторський нагляд за виробництвом продукції, а також порядок розробки, експертизи, узгодження та затверд­ження технічної документації на вироби.

Система стандартів у галузі охорони природи і покращання використання природних ресурсів. До системи входять дев'ять основних комплексів стандартів, згідно з якими і проводиться робота: охорона й раціональне використання вод­них ресурсів, захист атмосфери, раціональне використання біологічних ресурсів, охорона й використання ґрунтів, покра­щання використання земель, охорона флори і фауни, охорона і перетворення ландшафтів, раціональне використання й охорона надр, організаційно-методичні стандарти.

Система класифікації і кодування техніко-економічної інформації передбачає впровадження в усі галузі народного господарства автоматизованих систем управління.

У процесі кодування техніко-економічної інформації вирішується завдання щодо позначення кожного об'єкта, що готується, а також отримання інформації про його властивості.

Запитання для самоперевірки

1. Яке значення міжгалузевих систем стандартизації?

2. У чому полягає суть єдиної системи технологічної документації?

3. Що включає державна система забезпечення єдності вимірювань?

4. Що передбачає система класифікації і кодування техніко-економічної інформації?

Питання 2. Порядок і правила розробки міжнародних стандартів

Література: 2, с. 73 - 76. 3.с. 105-110.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що міжнародна стандартизація є нормативною основою фор­мування міжнародного співробітництва в усіх видах економічної діяльності, включаючи науково-технічну.

Для розробки міжнародних стандартів (МС) за основу беруть один із національних стандартів провідних промислово розвинених країн світу. МС розробляють не на всі види продукції, а тільки на ті, які є об'єктом зовнішньої торгівлі між країнами. Проекти МС роз­робляються робочими групами відповідних ТК, в яких беруть участь спеціалісти провідних країн, і погоджуються комітетами - членами ISO чи інших міжнародних організацій. Після по­годження проект розсилається всім комітетам - членам ISO на голосування. Стандарт приймається як міжнародний, коли отримано не менше 75 % голосів комітетів - членів ISO, що брали участь у голосуванні, та затверджується більшістю голосів чле­нів Ради. Затверджені стандарти видаються робочими мовами ISO.

У МС передбачається рівень технічних вимог, методів вимірювань і випробувань тощо як і в національних стандартах. Обов'язковим у МС є вимоги до об'єктів стандартизації сто­совно їх безпеки для життя і здоров'я людей, охорони навко­лишнього середовища, взаємозамінності та технічної сумісності.

МС акумулюють новітні досягнення науки і техніки провідних країн світу, відображають інтереси більшості країн і тому беруться за основу при розробці національних та ре­гіональних стандартів. Стандартизація, яка на міжнародному рівні не тільки сприяє швидкому впровадженню наукових до­сягнень у практику, а й допомагає визначити найбільш еко­номічні та перспективні напрями розвитку науково-технічного прогресу - це інструмент управління науково-технічним і еко­номічним розвитком країн. МС для багатьох країн є випе­реджаючими.

Слід зауважити що з 1985 р. в діяльності міжнародних організацій в галузі розробки МС, відзначається перехід від розробки фундаментальних стандартів(терміни та визначення випробувань правила проведення тощо ) до стандартів, які встановлюють вимоги до окремих видів продукції. Нині стандарти на конкретні види продукції складають майже 50% технічної програми ISO.

МС широко використовуються в усьому світі, особливо промислово розвиненими країнами. За масштабами використан­ня МС можна визначити розвиток економіки країни. Варто відзначити, що останнім часом значну увагу до стандартизації приділяють транснаціональні корпорації. Вони прагнуть до гло­бальної стандартизації, тому що таким чином легше проникнути на національні ринки різних країн.

МС в Україні почали використовувати з 1989 р., але тільки в 1995 р. підійшли до цього питання серйозно. Спів­робітництво України з міжнародними та регіональними органі­заціями із стандартизації включає безпосередню участь у роботі цих організацій та їх ТК. Україна бере участь у розробці МС, забезпечує використання їх у народному господарстві країни, здійснює роботу з гармонізації національних стандартів з МС та національними стандартами країн-партнерів.

Гармонізовані стандарти- це стандарти до одного і то­го самого об'єкта стандартизації, які затверджені різними орга­нами. Ці стандарти можуть бути різними за змістом і формою

подання матеріалу. Гармонізовані стандарти, які ідентичні за змістом і формою подання матеріалу, називають ідентичними стандартами.

Останнім часом поширюється практика прямого засто­сування в народному господарстві країн міжнародних та регіональних стандартів як державних. Передбачається також застосовувати прямо за погодженням з партнерами національні стандарти провідних держав. У практику розвитку стандарти­зації України повинен увійти принцип пріоритетного викорис­тання тих НД, які посідають провідні позиції на світовому ринку. Впровадження міжнародних стандартів дозволяє вироб­никові не тільки підвищувати якість своїх товарів до рівня міжнародних вимог, а й забезпечує перебудову виробництва: організацію, технологію, систему управління якістю до рівня розвинених країн світу, і наявність сертифіката відповідності для продукції, яка виробляється відповідно до МС, забезпечить доступ для українського виробника на міжнародний ринок.

Нині підприємства мають право самі застосовувати МС на різні види продукції, але при цьому повинні дотримуватися того, що норми та вимоги МС вкладаються в технологію вироб­ництва, а вимоги до продукції - відповідають вимогам як МС, так і національним НД.

Участь України у розробці міжнародних і міждержавних стандартів вирішує такі основні завдання: узгодження націо­нальної технічної політики з технічною політикою, яку впрова­джують її торгові партнери: врахування інтересів при розробці МС з метою подолання технічних бар'єрів у торгівлі; викорис­тання МС для підвищення технічного рівня національної економіки України; підвищення якості та конкурентоспромож­ності української продукції; захист прав споживачів.

Запитання для самоперевірки

1. Який існує порядок розробки міжнародних стандартів?

2. Вкажіть особливості розробки міжнародних стан­дартів?

3.На які види продукції розробляють міжнародні стандарти?

 

Питання 3. Участь України в міжнародних організаціях зі стандартизації

Література:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Участь України в міжнародній і європейській діяльності із стандартизації та сертифікації сприяє, насамперед, формуванню та розвитку ринкової економіки, розширенню зовнішньої торгівлі, зміцненню науково-технічних, економічних та промислових зв'язків України з міжнародним загалом, поліпшенню якості вітчизняної продукції та її конкурентоспроможності на світовому ринку.

Держспоживстандарт України як національний орган із стандартизації представляє Україну в таких організаціях:

ISO- Міжнародній організації із стандартизації, а також комітетах ISO: САSС0, INFСО, ISONET СОРОLСО, DEVСО, RЕМСО;

IЕС — Міжнародній електротехнічній комісії, а такох бере участь у міжнародних схемах стандартизації IЕСЕЕ, IЕСQ;

ОIМL— Міжнародній організації законодавчої метрології;

СООМЕТ— Організації державних метрологічних установ Центральної та Східної Європи;

CEN — Європейському комітеті із стандартизації;

ЕАSС — Євро-Азійській Раді із стандартизації, метрології та сертифікації;

МДР — Міждержавній Раді із стандартизації, метрології та сертифікації у рамках СНД;

ЄЕК ООН — Робочій групі із стандартизації Європейської Економічної Комісії.

Слід зазначити, що Україна з 1993 року є повноправним членом ISOта IЕС.

З лютого 2001 року Держспоживстандарт перейшов на електронний режим отримання документів цих організацій.Українські ТК беруть участь у роботі ТК ISO та IЕС, але ця робота ще мало ефективна у відстоюванні інтересів України

Основними завданнями участі України в міжнародному співро­бітництві в сфері стандартизації є:

> вдосконалення фонду національних нормативних документів із стандартизації на основі застосування міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн і максимальне використання досягнень науково-технічного прогресу;

> участь у розробленні міжнародних та регіональних стандартів з урахуванням національних інтересів у галузі стандартизації та нові конкурентоспроможні продукція і технології, зокрема, створені внаслідок двостороннього чи багатостороннього співробітництва;

> нормативне забезпечення торгово-економічного та науково-технічного співробітництва України під час розроблення міжнародних і регіональних стандартів;

> забезпечення захисту інтересів України під час розроблення міжнародних і регіональних стандартів;

> забезпечення однаковості вимірів з іншими країнами.

Держспоживстандарт України в ІV кварталі 1996 року приєднався до Кодексу Доброчинної практики із стандартизації. Згідно з Кодексом технічні регламенти та стандарти не повинні створювати перешкод для міжнародної торгівлі, а національні регламенти та стандарти мають створюватись на базі відповідних міжнародних стандартів. При потребі створення національного стандарту, відмінного від міжнародного, цю необхідність треба обґрунтувати, довести до відома торгових партнерів та дати їм можливість ознайомитись з проектами таких НД до їхнього запровадження (для прийняття їх до уваги і підготовки коментарів).

1 березня 1998 року набула чинності угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом (ЄС), статті 51 і 56 якої передбачають зближення української технічної системи регулювання з європейською. Проголошення Україною наміру стати асоційованим членом ЄС означає готовність до прискореного впровадження в національне законодавство вимог директив ЄС, а також до впровадження не менше 80 відсотків чинних європейських стандартів.

Україна в 1997р. першою з пострадянських країн стала членом за листуванням СЕN, а з 2001 року отримала статус філії що приєдналася до Європейського комітету стандартизації у сфері електричних технологій СENELEС. У 2004 році Україна отримала статус Партнерського органу стандартизації СЕN, що дає можливість брати участь у роботі ТК СEN, а не лише отримувати прийняті європейські стандарти. Впровадження в нашій державі вимог директив ЄС та стандартів СEN/СENELEС сприятиме відродженню вітчизняного конкурентноздатного і високотехнологічного виробництва, дозволить зробити ще один крок до цивілізованої Європи, шо, зрештою, прискорить приєднання України до ЄС.

Дуже важливим для України є участь Держспоживстандарту в консульта­тивних комітетах ISO: як комітетів-членів SТАС0 (Комітет з принципів стандартизації), САSСО (Комітет з оцінки відповідності), INFСО (Комітет з інформації), ISONET (Комітет інформаційної мережі ISO) та як члена-кореспондента в DEVСО (Комітет з питань розвитку або допомоги країнам, що розвиваються), СОРОLСО (Комітет з політики у сфері споживання), RЕМСО (Комітет по стандартних зразках). Останнім часом активізувалась робота в комітетах СОРОLСО і DEVСО.

Україна також бере участь у роботі системи сертифікації електрон­них компонентів Міжнародної електротехнічної комісії (IЕСQ) та системи з випробувань електричного обладнання на відповідність до стандартів безпеки (IЕСЕЕ). Держстандарт України підтримує тісні зв'язки з міжнародними і європейськими організаціями з системи забезпечення якості.

 

Національні стандарти державної системи стандартизації України, якими встановлюються вимоги щодо організації робіт зі стандартизації, порядку розробки, узгодження, затвердження та впровадження стандартів і технічних умов, гармонізовані з вимогами ISO та ІЕС. Україна взяла на себе зобов'язання щодо гармонізації законодавства, норм правил та стандартів, а також процедур оцінки відповідності (сертифікації) у напрямі зближення з європейськими в рамках виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (статті 51, 56). Таке ж зобов'язання міститься в Меморандумі економічної політики уряду України, узгодженому з Міжнародним Валютним Фондом.

 

Удосконалення національної системи стандартизації та сертифікації з метою її зближення з міжнародною і європейською є головним напрямом розвитку, що в повній мірі відповідає принципам Угоди про технічні бар'єри в торгівлі Світової організації торгівлі СОТ.

Участь у роботі Міждержавної Ради з питань стандартизації, метрології та сертифікації (МДР) з 1992р. Держспоживстандарт України розглядає, як участь у регіональній організації міжнародної організації із стандартизації ISO—ЕАSС. ЕАSС визнана ISOяк регіональна організація зі стандартизації 12 країн СНД, які подали заяви щодо вступу до СОТ. За програмами міждержавної стандартизації з розробки стандартів, що діятимуть на території країн СНД, переважна більшість із них гармонізована з міжнародними.

Питання для самоперевірки:

1. У чому полягає міжнародне співробітництво України в галузі

стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів?

2. В яких міжнародних організаціях представляє нашу державу

Держспоживстандарт України?

3. Які зв'язки підтримує Держстандарт України з міжнародними

та європейськими організаціями з систем якості?

 


Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 33; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.023 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты