Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Тема 2.2. Оцінка рівня якості продукції, контроль якості продукції. Системи якості продукції та методи їх забезпечення




Читайте также:
  1. I. Методика диагностики объема восприятия.
  2. I. Организационно-методический раздел.
  3. II. 1. Методические указания к выполнению контрольных заданий
  4. II. Методика исследований
  5. II. Методические рекомендации.
  6. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  7. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  8. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  9. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  10. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ

Питання 1. Класи і групи промислової продукції при оцінці рівня її якості, методи визначення значень показників якості продукції

Література: 1, с. 158 - 172; 2, с. 271 - 278.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що вся промислова продукція з метою оцінки її рівня якості поділяється на два класи: ту, що витрачається при використанні, і ту, що витрачає (відпрацьовує) свій ресурс.

У першому класі продукції розрізняють три групи: сировина і природне паливо; матеріали і продукти; вироби, що витрачаються (знищуються).

Другий клас продукції поділяється на вироби, що не ремонтуються, та вироби, що ремонтуються (п'ять груп).

Перша група об'єднує сировину та різні види природного палива (рідке, тверде, газоподібне).

До другої групи належать матеріали і продукти (мастила, лісоматеріали, будівельні матеріали тощо).

Третю групу складають такі вироби, як балони з газом, дріт, парфумерно-косметичні товари тощо.

До четвертої групи належать вироби, що не ремонту­ються: конденсатори, шестерні, підшипники тощо.

П'яту групу складають вироби, що ремонтуються: вимі­рювальні прилади, відео-, аудіоапаратура, меблі тощо.

Рівень якості продукції оцінюється за її властивостями. Кожна властивість характеризується показниками, за якими й відбувається процес оцінки рівня якості продукції.

Оцінка рівня якості продукції є сукупністю операцій, що включають вибір номенклатури показників якості оцінюваної продукції, визначення значень цих показників і порівняння їх з базовими значеннями відповідних показників.

Вибір конкретних показників якості продукції в кожній із груп на базі нормативних документів (стандартів і методик) з урахуванням вимог споживачів, призначення та умов викорис­тання продукції.

Наступним кроком є визначення величин вибраних показ­ників. При цьому, залежно від способу отримання інформації про значення показників якості продукції, розрізняють вимірю­вальний, реєстраційний, розрахунковий, органолептичний методи.

Залежно від джерела інформації методи визначень зна­чень показників якості продукції поділяють на традиційний, експертний та соціологічний.

Значення показників якості продукції традиційним мето­дом визначаються посадовими особами спеціалізованих експе­риментальних та розрахункових підрозділів, установ або органі­зацій. До них належать лабораторії, полігони, дослідні станції тощо.



Визначення значень показників якості продукції експерт­ним методом здійснюється групою фахівців-експертів (товарознавців, дизайнерів, конструкторів та ін). Цей метод використовують при визначенні значень деяких ергономічних та есте­тичних показників.

Соціологічний метод базується на усному опитуванні споживачів продукції або з допомогою спеціальних анкет, а також шляхом організації виставок, аукціонів, конференцій тощо.

 

Запитаннядля самоперевірки

1. З допомогою яких показників може бути отримана
характеристика економічних показників?

2. Від чого залежить вибір показників якості продукції

3. Які є методи отримання інформації про значення показників якості за способом та джерелом їх отримання.

Питання 2. Застосування, розвиток і поширення системи якості продукції на території України. Мета створення систем якості продукції

Література: 2, с. 174; 3, с. 329 - 333.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що розробка систем забезпечення якості - найактуальніша проблема для українських підприємств. Як випливає з огляду вітчизняного та зарубіжного досвіду, системний підхід щодо якості зародився в Україні. Розробки міжнародних стандартів ISO серії 9000 запозичили багато корисного із досвіду розробки комплексних систем управління якістю нашої країни.



Актуальною також є проблема засвоєння промисловістю України всіх вимог міжнародних стандартів ISO серії 9000. Визнано, що ці стандарти є добрим інструментом для досяг­нення головної мети фірм у ринкових умовах - задоволення запитів споживачів. Завоювати споживача можна лише через якість - таким є кредо провідних фірм усього світу.

На жаль, впровадження систем якості в Україні відстає порівняно з іншими країнами, що не сприяє конкурентоспро­можності наших підприємств як на зовнішньому, так і внутрішньому ринках.

Принциповою відмінністю створених на підприємствах систем якості, заснованих на стандартах ISO серії 9000, є їх чітке спрямування на задоволення конкретних запитів споживача. Саме ця обставина визначає потребу впровадження систем якості як важливої умови успішної конкурентної боротьби, завоювання довіри споживачів і, в кінцевому підсумку, отри­мання прибутку. Досвід провідних країн світу показує, що якість продукції є головним фактором "виживання" та ключем до успіху на ринку в умовах жорсткої конкуренції.

На сучасному етапі розвитку економіки потреба в застосуванні міжнародних стандартів ISO серії 9000 продик­тована насамперед вимогами зовнішнього ринку. За оцінками західних спеціалістів уже сьогодні з переходом Європи до загального європейського ринку в 90 % контрактних відносин споживач потребує від підприємства-постачальника підтверд­ження про наявність системи забезпечення якості, яка відповідає стандартам ISO.



Наявність на підприємстві системи якості, відповідність якої стандартам ISO підтверджено сертифікатом, стає обов'яз­ковою умовою в проведенні міжнародних тендерів. їх почи­нають вимагати великі споживачі продукції від усіх своїх партнерів без винятку.

Починаючи з 1996 р., Держспоживстандарт веде послідовну роботу з укладання двосторонніх угод про співробітництво у галузі стандартизації та метрології, а також про взаємне визнання сертифікатів, виданих національними органами. Нині такі угоди вже укладені майже з 3О країнами - торговими партнерами України.

Послідовний розгляд вітчизняних систем якості засвід­чив, що на початку роботи з підвищення якості обмежувалися робочим місцем. Набули поширення системи бездефектної виробничої праці (БВП) і бездефектної праці (БП). Поява систем БВП, БП, система ЯНАРПів(якість, надійність, ресурс з перших виробів) та ін. відповідала такому розвиткові методів забез­печення якості, коли вся діяльність у даному напрямі концен­трувалася навколо виробничо-технологічного ядра підпри­ємства. Разом з тим, поширення вищезгаданих систем гальму­валося розширенням меж проблем якості, де висувалися наведені вище вимоги при експлуатації продукції. Це вимагало зосередження зусиль на завданнях стратегічного планування, середньо- та довгострокового прогнозування й аналізу змін у сфері споживання, вибору шляхів створення відповідного нау­ково-технічного, виробничого, економічного та кадрового по­тенціалу, організації зовнішніх зв'язків підприємства, тобто з'явилася необхідність перенести центр уваги з оперативних завдань виробничо-технологічного характеру на тактико-стратегічний рівень.

КС УЯП (Львівська система) врахувала всі попередньо вироблені форми й додала використання комплексу стандартів підприємства для чіткої організації робіт із забезпечення якості. Вона призначена для реалізації управління в єдиному процесі встановлення, формування, створення та підтримання якості продукції на всіх стадіях її життєвого циклу.

Прагнення до створення рівноправних передумов для конкурентної боротьби на світових ринках для країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, призвели до інтенсифікації зусиль підприємств і урядів цих країн щодо створення й впровадження систем якості, що відповідають визнаним міжнародним вимогам, вміщеним у стандартах ISO. Сертифікація (реєстрація) систем якості офіційно визнаним органом із сертифікації, який має національний або між­народний авторитет, є важливим впливовим важелем для перемоги в конкурентній боротьбі. Розвиток цієї діяльності в Європі стимулюється тим, що з 1996 р. за рішенням Європей­ського союзу реєстрація систем якості дає додаткові переваги в торгівлі, отриманні державних замовлень, а в деяких випадках замінює необхідність у сертифікатах відповідності продукції, що є особливо важливим для багатьох фірм.

Сучасна система якості продукції являє собою орга­нізаційну структуру, виробничі процедури, процеси з розпо­ділом відповідальності, залучення матеріальних та кадрових ресурсів, необхідних для здійснення загального керівництва якістю на підприємствах.

Метою створення системи якості є виконання завдань, визначених політикою підприємства (організації) у сфері якості шляхом розробки та впровадження системи (комплексу заходів) впливу і керування процесами розробки, виготовлення, збуту, експлуатації та споживання продукції, що забезпечило б якість виробленої продукції або надання послуг.

Пріоритетність різних елементів системи якості залежить від типу діяльності підприємства та виду її продукції, мас принципове значення для забезпечення максимальної ефек­тивності цієї діяльності та задоволення очікувань споживача. Правильно побудована система є надійним важелем оптимізації вимог якості та управління нею з точки зору збільшення прибутків підприємства, зниження витрат, втрат та ступеня ризику як самого підприємства, так і споживача.

Систему якості прийнято розглядати як таку, що складається із сукупності взаємопов'язаних функцій - процесів. Кожний процес має входи і виходи. Входи - це продукція, матеріальна чи нематеріальна, нижчої якості та вартості, порівняно з аналогічною на виході. Тобто сам по собі процес є перетворенням, при якому зростає деяка цінність або цінність сукупності вхідних компонентів. У кожному процесі тією чи іншою мірою задіяний персонал та (або) інші ресурси, що підвищують рівень якості вхідної продукції. Виходом у процесі може бути, наприклад комп'ютерна програма, блок приладу, прилад, банківська послуга чи кінцева або проміжна продукція будь-якої загальної категорії. Проводячи вимірювання на входах, у різних точках процесу, а також на виходах, можна оцінити якісний бік роботи даного процесу, знайти можливості впливу для забезпечення ефективної роботи, взаємо пов’язати низку процесів, чітко визначити пов'язані з процесами обов'яз­ки, повноваження, процедури та ресурси. Система якості може бути ефективною тільки за умови, коли процеси, які її скла­дають, є взаємопов'язаними і сумісними, а зв'язки між ними -визначеними.

Для оцінки системи якості керівництво підприємства зобов'язане провести аналіз системи, що роблять за резуль­татами перевірки, яку можуть проводити як довірені особи підприємства, так і споживачі та незалежні особи. Такі перевірки сприяють у різних потенційних споживачів зростанню впевненості щодо можливостей постачальника забезпечити вимоги до якості продукції.

Як правило, система якості стосується всіх видів діяльності підприємства, що пов'язані з якістю продукції, та взаємодії з ними. Вона охоплює всі стадії життєвого циклу продукції і процесів, починаючи з визначення потреб ринку і закінчуючи задоволенням вимог споживачів. Типовими стадіями є наступні:

• маркетинг і вивчення ринку;

• планування й розробка продукції;

• планування й розробка процесів;

• закупівля;

• виробництво або надання послуг;

• перевірка;

· пакування й складування;

• збут і продаж;

• монтаж і здавання в експлуатацію;

• технічна допомога й обслуговування;

• експлуатація;

• утилізація або вторинна переробка після закінчення терміну служби.

Життєздатність будь-якої системи якості залежить від дієвості її складових частин-елементів системи. До останніх належать документально оформлені вимоги ринку (або кон­кретних замовників чи споживачів), функції системи, її органі­заційна структура, документація , методи, правила та технологія виконання функцій, ресурси, включаючи фінансові, інфор­маційна система. До складу системи якості також повинні вхо­дити документально оформлені методики управління складом, значення та структура функціональних та фізичних характе­ристик продукції як до встановлених у технічній документації, так і реально досягнутих у продукції (так зване управління конфігурацією). Цей вид управління починається ще на етапі проектування і здійснюється протягом усього життєвого циклу продукції. Він дозволяє покращити проектування, розробку, виробництво й експлуатацію продукції та управління цими етапами, а також дає можливість керівництву краще бачити стан документації та продукції протягом його життєвого циклу.

Усі прийняті в організації елементи системи якості, а також відповідні вимоги та положення повинні бути доку­ментально оформлені у вигляді заяви (декларації) про політику, а також методики, викладених зрозуміло, систематизовано і в певному порядку. При цьому номенклатура та обсяг доку­ментації повинні обмежуватися лише необхідними доку­ментами.

У системі якості повинні бути регламентовані процедури ідентифікації, розсилання, комплектування та дотримання в робочому стані всіх документів з якості.

Типовим видом документа, що використовують для загального опису системи якості, є правила її впровадження та організації функціонування. Для актуалізації настанов повинна бути впроваджена документально оформлена методика внесення змін та виправлень до них, їх перегляду та включення доповнень.

Керівництво повинне забезпечити підготовку й підтри­мання в робочому стані документально оформлених програм якості на будь-яку продукцію чи процес. Програми повинні бути узгоджені з усіма загальними вимогами системи якості, що діє в організації, і повинні забезпечувати виконання вимог, вста­новлених до конкретної продукції у відповідному проекті або контракті. Програма якості може входити до складу більшої за обсягом загальної програми.

Запитаннядля самоперевірки

1.Дайте визначення поняття система якості?

2. Методи забезпечення систем якості продукції.

3. Яка мета створення системи якості продукції?

4. Значення впровадження системи якості для підприємства.

Питання 3. Значення та основні завдання програми якості. Функціонування системи якості продукції

Література: 2,с. 180- 191.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на те, що програма якості є особливо важливою під час організації виробництва нової продукції чи впровадження нового процесу, а також у разі необхідності значної модернізації продукції, що виготовляється, або існуючого процесу. У програмах якості повинні бути зазначені:

• завдання у сфері якості (наприклад, характеристики, ритмічність, естетика, тривалість циклу, обсяг виробництва, надійність);

• поетапне виконання процесів відповідно до прийнятих в організації методів праці;

• конкретний розподіл обов'язків, повноважень, відпові­дальності та ресурсів на різних етапах роботи над проектом;

• необхідні спеціальні документально оформлені методи­ки та інструкції;

• відповідні програми випробувань, контролю, огляду та перевірки якості на різних етапах;

• документально оформлені методики внесення до про­грами якості змін і виправлень під час роботи над проектом;

• метод визначення досягнутих показників якості.

З метою більш раціонального виконання завдань, по­ставлених у програмі якості, необхідно користуватися докумен­тально оформленими методами управління процесами.

Для оперативного інформаційного забезпечення функціо­нування системи якості застосовують протоколи якості, у тому числі карти, що стосуються проектування, контролю, випробу­вань, огляду, перевірки якості, аналізу або їх відповідних результатів. Ведення протоколів якості є важливим засобом для доведення відповідності продукту вимогам і ефективності якості.

Сьогодні системи загального управління якістю привер­тають увагу вчених і практиків у зв'язку з тими змінами, які за останні десять років були викликані глобалізацією ринку, загостренням міжнародної конкуренції.

Функціонування системи якості повинно бути організо­ване таким чином, щоб здійснювалося адекватне та постійне управління всіма видами діяльності, що впливають на якість. Система повинна бути орієнтована на проведення запобіжних дій, а у разі виникнення - своєчасного реагування та усування недоліків. Для політики та завдань у сфері якості повинні бути розроблені, видані та введені вдію документально оформлені методики виконання функцій, особливо тих, що координують різні види діяльності з точки зору ефективності системи якості. У цих методиках повинні бути встановлені завдання та харак­теристики (показники) різних видів діяльності, що впливають на якість.

Правила та порядок виконання функцій системи якості не можуть бути чітко визначені, тому що значною мірою залежать від характеру продукції, форми організації виробництва тощо. Однак, як показує досвід створення та застосування систем якості, можуть бути надані рекомендації щодо виконання функ­цій, використання яких забезпечує більш ефективне функціо­нування системи.


Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 27; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.019 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты