ЛІТЕРАТУРА

Субтельний О. Україна. – К., 1991, с. 468-475

Кормич Л., Багацький В. Історія України. – К., 2004, с. 327-333

Висвітлюючи перше питання, треба звернути увагу, що наприкінці 1920 р. народне господарство України знаходилося в критичному стані. Складне економічне становище спричинило політичну кризу 1921 р. В її основі лежало невдоволення переважної більшості населення політикою більшовиків. Особливе незадоволення виявляли селяни. Продрозкладка руйнувала економічні основи сільського господарства, вбивала ініціативу та працелюбність селян. Невдоволення диктатурою більшовиків мало місце і серед робітників. Ситуація вимагала від більшовиків готовності йти на певні компроміси з суспільством.

Вивчаючи друге питання, треба сказати, що одним з перших компромісів був відхід від політики “воєнного комунізму” і, в першу чергу, скасування продрозкладки . 15 березня 1921 р. Х з’їзд РКП(б) прийняв постанову “Про заміну розкладки натуральним податком”. Це був початок непу. Нова економічна політика змінила економічний курс радянської республіки, сприяла введенню товарно-грошових відносин, проведенню грошової реформи, стабілізації промисловості і сільського господарства. Найбільше з непу скористалося селянство, яке після примусової продрозкладки могло продавати свою продукцію на ринку.

Результати непу виявилися дуже швидко. Треба підкреслити таку особливість, що неп в українське село в 1921 р. не прийшов, це пояснюється рядом причин, в тому числі, в тому числі і голодом 1921-1923 рр. Голод був викликаний посухою та більшовицькою політикою вилучення зерна у селянства. Але в більшості місцевостей Лівобережної та Правобережної України врожай був непоганий, місцеві селяни мали запаси хліба і могли б уникнути голоду. Але керівництво РКП(б) постійно вимагало від України постачання хліба в Росію. Голод в Україні приховувався від загальноросійської та світової громадськості. Українське керівництво в 1921 р. неодноразово зверталося до Раднаркому з клопотанням допомоги голодуючому населенню України. Але центр продовжував свою політику. З нового урожаю 1922-1923 рр. 13,5 млн. пудів українського зерна було продано за кордон, 9 млн. пудів у сусідні республіки. І тільки в другій половині 1923 р. голод в Україні було ліквідовано. За приблизними оцінками голод забрав 101,5 млн. жертв.

Розглядаючи третє питання про культуру і духовне життя в роки непу, треба звернути увагу на наступне:

- партія продовжувала вести активну боротьбу за ідеологічний вплив на маси але, попри все, 1920-ті роки були роками небаченого розвитку надій і сподівань в українській культурі. Недарма ті часи називають періодом відродження культури;

- робота по ліквідації неписьменності;

- зазнала великих змін вища школа;

- 1920-ті роки стали періодом стрімкого відродження науки;

- процес українського культурного відродження з особливою силою проявився в розвиткові української літератури;

- розвиток музичного, театрального і кіномистецтва.

Треба звернути увагу на те, що в період непу проводилася політика коренізації, яка сприяла розвитку української національної культури, мови, історії.

Питання, які студент повинен самостійно вивчити і висвітлити на співбесіді з викладачем:

1. Схарактеризувати причини переходу до непу.

2. Порівняти мету, суть політики “воєнного комунізму” та непу.

3. Визначити результати непу в промисловості і сільському господарстві в Україні.

4. З якою метою коренізація запроваджувалася в Україні?

5. Якими були наслідки українізації?

6. Чому радянське керівництво взяло курс на знищення українізації?

7. Вкажіть причини, які привели в 1920-тих роках до стрімкого злету культури.

8. Схарактеризуйте методи, якими ліквідовувалася неписьменність в Україні.

9. Як розвивалися художня література, музичне, театральне і кіномистецтво в 1920-х роках?

Проблемні завдання:

1. Що, на вашу думку, необхідно було змінити в економіці України на початку 20-х років, щоб зацікавити селян в результатах праці. Поясніть свою думку.

2. Пояснити, чому в середині 1920-х років багато вчених повернулися з еміграції в Україну.

Розкрити зміст таких категорій і понять: “лікнеп”, “робітфак”, “коренізація”, “українізація”, “автономія”, “федерація”, “конфедерація”.

Підготувати реферат: “Творчість М. Хвильового ”.