ЛІТЕРАТУРА. Грушевський М. Ілюстрована історія України

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990 с. 490-514

Крип’якевич І. Історія України. – К., 1992, с. 261-373

Полонська-Василенко Н. Історія України. – К., 1991, с. 255-416

Кормич Л., Багацький В. Історія України. Підручник. – К, 2004, с. 257-276

У відповіді на перше питання слід звернути увагу на обставини, що змусили царський уряд піти шляхом реформ: розвиток буржуазних виробничих відносин, численні селянські виступи проти кріпосного права, наслідки Кримської війни. Характер реформи 1861 р. значною мірою був зумовлений ходом її підготовки.

Самі умови звільнення селян слід з’ясувати, уважно вивчивши основні законодавчі акти реформи 1861 р.: царський маніфест, Положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності від 19 лютого 1861 року, Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь та інші.

Необхідно оцінити ст. 1 Загального Положення, згідно з яким селяни-кріпаки переставали бути власністю поміщика і ставали вільними сільськими обивателями. Треба звернути увагу на те, яке значення навчання дітей у навчальних закладах мало для утвердження в Україні буржуазного ладу.

Аналізуючи управління сільським господарством, треба звернути увагу на способи дворянського контролю.

Треба дослідити, чому у наділених землею селян зберігалися повинності і вони мусили платити поміщикові оброк або відробляти панщину, що означає термін “тимчасово зобов’язані”.

Важливе значення для усвідомлення характеру реформи 1861 р. має аналіз викупної операції, яка також відповідала інтересам поміщиків. Треба звернути увагу на те, що для визначення викупної суми селянського наділу бралася не ринкова вартість землі, а грошовий оброк, що брався з селян на користь поміщика за уставною грамотою за надані селянам у постійне користування присадибний і польовий наділи. Таким чином, селяни мусили викуповувати не тільки землю, а й особисту волю. Розгляд основних законодавчих актів реформи 1861 р. допоможе зробити висновки про те, чому вона отримала назву грабіжницької, як вона позначилася на подальшому розвиткові сільського господарства та економіки України.

При вивченні другого питання слід звернути увагу на буржуазні реформи, які проводилися урядом у 60-70-х рр.
ХІХ ст., з’ясувати яке вони мали значення для економічного та суспільно-політичного розвитку України. Одним з заходів стало Положення від 1 січня 1864 року про земські установи, яке передбачало створення місцевого (земського) самоврядування під зверхністю дворянства. Треба запам’ятати, що в Україні реформа здійснювалася в південних та лівобережних губерніях, за винятком Правобережжя, де земства створювалися в 1911 році.

Оцінюючи судову реформу необхідно пам’ятати, що суд в Росії і Україні в дореформений період був становим, закритим і цілком залежав від губернатора. Відповідно до новоприйнятих судових статутів оголошувалася незалежність суду від адміністрації, суд ставав гласним. Але необхідно мати на увазі, що суд залишився становим, існували окремі суди для селян, військових і духовенства.

Найбільш послідовною була військова реформа – 1 січня 1874 р. Важливе значення для соціально-економічного та культурного розвитку України мали шкільна, цензурна і фінансова реформи.

Розглядаючи третє питання, необхідно насамперед проаналізувати наслідки реформ 60-70-х рр. для соціально-економічного розвитку України. Насамперед, в сільському господарстві – сталася заміна дворянського землеволодіння буржуазним, використання машин і найманої праці, підвищення урожайності, посилення товаризації та селянських господарств, спеціалізації регіонів, подальшого розшарування селян.

Буржуазні реформи в цілому сприяли промисловому перевороту. Треба звернути увагу на особливості його здійснення в Україні. Початок індустріалізації позначений прямим втручанням держави в економіку, що мало як позитивні, так і негативні наслідки. Треба звернути увагу на піднесення вугільної промисловості Донбасу, становлення металообробної, машинобудівної та харчової галузей виробництва, будівництво залізниць, становлення нових класів – буржуазії та пролетаріату.

Питання, які студент має самостійно вивчити і висвітлити на співбесіді з викладачем:

1. Охарактеризувати підготовку, проведення і зміст аграрної реформи в Україні.

2. На основі фактичних даних дослідіть, як формувалися капіталістичні відносини в сільському господарстві, промисловості України в пореформений період.

3. Розкрити сутність, земської, судової та військової реформ.

4. В якому стані опинилося населення Галичини після створення в 1867 р. Австро-Угорської імперії? Чому повільно розвивалася економіка на західноукраїнських землях?

5. Що таке москвофільство та народовська течії?

6. Що було головною причиною розколу “Землі і волі”? Проаналізувати програму і тактику “Народної волі” та “Чорного переділу”.

7. Розкрити діяльність осередків народовольців в Україні. У чому полягає їх історична роль?

8. Дати характеристику громадам, як специфічним осередкам визвольного руху в Україні.

Розкрити зміст таких категорій і понять: земство, тимчасово зобов’язані, уставна грамота, общинне землекористування, викупні платежі, відрізки, відробіткова система, громади, загальноросійський ринок, “молодогромадівці”, “старогромадівці”, “ходіння в народ”.

Проблемні завдання:

1. Чи можна було очікувати певного перевороту в виробничих відносинах і переходу до капіталізму тільки за рахунок реформ “зверху”?

2. Дайте порівняльну характеристику українсько-національного руху на східноукраїнських і західноукраїнських землях?

3. Порівняти становище розвиток українського народу в Російській і Австро-Угорській імперіях.

Підготувати реферати:

1. Діячі народного і націон6ального руху в Україні у другій половині ХІХ ст.

2. Зростання міст під впливом розвитку капіталізму в Україні.

УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

1. Україна напередодні й у період революції 1905-1907 рр.

2. Період столипінської реакції і посилення національного гноблення в Україні.

3. Суспільно-політичний та громадський рух в Україні напередодні першої світової війни.