ЛІТЕРАТУРА. Грушевський М. Ілюстрована історія України

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – Донецьк, 2003, с. 107-127.

Дорошенко Д. І. Історія України в 2-х томах. Том ІІ. – К.: Глобус, 1991, с. 80-97.

Полонська-Василенко Н. Історія України. Том 1. – К., 1995, с. 192-214.

Вивчаючи самостійно цю тему студенти повинні згадати основні періоди розвитку Київської Русі, а особливо звернути увагу на третій, який характеризується занепадом і феодальною роздробленістю (друга половина ХІІ – перша половина ХІІІ ст.). Перші ознаки роздробленості з’явилися ще в останні роки князювання Ярослава Мудрого. За Володимира Мономаха було здійснено спробу відновити державну єдність Київської Русі, проте з середини ХІІ ст. феодальна роздробленість Русі ще більше посилилась, що в кінцевому підсумку зумовило і прискорило завоювання її монголо-татарами в 1240 році. В цих умовах Русь розпалась на багато дрібних князівств, залежних від Золотої Орди і перестала існувати як держава. Однак естафету державотворення підхопило Галицько-Волинське князівство, яке стало безпосереднім її спадкоємцем. Галицько-Волинське князівство виникло не в результаті розпаду Київської Русі, а внаслідок об’єднання двох князівств. Студентам необхідно звернути увагу на географічне положення Галичини і Волині, на густо населеність території, на проходження важливих торгових шляхів із Заходу. У ХІІ-ХІІІ ст. Галичина і Волинь були цілком різними князівствами. З усіх князівств на території сучасної України першою відокремилася від Києва Галичина. Князь Володимир (1123-1153 рр.) підпорядкував своїй владі все князівство і згодом успішно протистояв намаганням великих князів київських вплинути на розвиток подій у Галичині. Його обдарований син Ярослав Осмомисл (1153-1187 рр.) розширив кордони князівства аж до гирла Дністра. З піднесенням Галичини процвітали і її бояри. За Ярославового правління бояри стали дуже впливовими, а особливо свою непокірність і незалежність проявили за володарювання сина Ярослава Володимира (1187-1198 рр.), останньому с династії Ростиславичів. Однак, не зважаючи на піднесення Галичини, життя показувало необхідність її об’єднання з Волинню. В 1199 році волинський князь Роман Мстиславич, спираючись на дружинників, середніх і дрібних бояр та міщан, зайняв Галич. Утворилося єдине Галицько-Волинське князівство.

Це була важлива подія:

Утворився новий сильний політичний організм на Заході. Нове князівство мало свою економічну основу, так як було розташоване на шляху Буг – Дністер і тримало у своїх руках частину балтійсько-чорноморської торгівлі. Галицько-Волинська держава займала тільки українські землі, а це сприяло консолідації народу.

Далі слід звернути увагу на внутрішню, а особливо на успіхи у зовнішній політиці князя Романа Мстиславича. Після загибелі князя Романа у 1205 році залишилося два малолітніх сина – Данило і Василько. Їх порою були тільки волинські бояри, бо галицькі хотіли відокремитися. У справи Галицько-Волинського князівства почали втручатися Угорщина, Польща, що призвело до міжусобної боротьби (1205-1245), однак в кінцевому підсумку, Данило Романович, спираючись на підтримку дрібних та середніх феодалів, припинив міжусобиці і поновив єдність Галицько-Волинського князівства. У 1238 році він зайняв Галич. Узявши собі Галичину Данило віддав братові Василькові Волинь. Але обидва князівства продовжували існувати, як одне ціле під керівництвом князя Данила. Слід дати характеристику внутрішній політиці князя Данила, відносинам з монголо-татарами. Після смерті Данила Галицького у 1264 році Галицько-Волинське князівство формально залишалося єдиним, але почалося суперництво між Волинню, де правив син Василька Володимир та Галичиною, де князював Лев Данилович, син Данила.

Наприкінці ХІІІ – на початку ХІV ст. Галицько-Волинське князівство послабилося. На початку 20-х років ХІV ст. загинули брати Андрій і Лев Юрійович. З їх смертю припинила своє існування династія Романовичів (1340 р.).

Питання, які студент повинен самостійно вивчити і висвітлити на співбесіді з викладачем:

1. Охарактеризуйте початок князювання Данила Галицького.

2. Дайте характеристику суспільно-політичному та економічному розвитку Галицько-Волинського князівства доби Данила – короля.

3. Визначте основні вектори міжнародної політики Данила Галицького.

4. Які на вашу думку, причини зречення Данилом Галицьким королівської корони?

Підготувати реферати:

1. Данило Романович Галицький особливості долі і правління.

2. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького.