Тип Кільчасті черви, або Анеліди (Annelides).

Це найбільш високоорганізовані черви. Здебільшого це вільноживучі тварини розміри варіюють від 0,5 мм до 3 м. Населяють вони моря, прісні водойми, а також вологий ґрунт. Більшість гідробіонтних видів веде придонний спосіб життя, живе в прибережній смузі. Є серед анелід й такі, що опускаються на глибину 1000 м, а деякі — до 8000 м. Бентосні кільчасті черви повзають по дну або зариваються в мул чи пісок, планктонні - види ведуть вільноплаваючий спосіб життя. Невелика кількість ане­лід є ектопаразитами тварин і людини (п’явки). Нараховують понад 12 тис. видів анелід, з них у фауні України - більше 300.

Будова і життєві функції.

В будові тіла анелід виділяється головна лопать (простомій), сегментованийтулуб і задня анальна лопать (пігідій). Тіло вкрите одношаровим епітелієм, що виділяє тонку кутикулу. Під ним розташований набагато краще розвинений, ніж у плоских і круг­лих червів шкірно-м'я­зовий мішок, що має два шари добре розвине­них кільцевих і поздовжніх м'язів. Крім них у рухах беруть участь і допоміжні придатки: щетинки та параподй (гр. para - ,,біля” і podion - ,,ніжка”). Щетинки розташовані поодиноко або пучка­ми правильними поздовжніми рядами. Параподії являють со­бою бічні вирости тіла з добре розвиненою мускулатурою і розміщуються по боках кожного сегмента, крім головного і заднього відділів. Вони ма­ють дві гілки - спинну (нотоподій) та черевну (невроподій),ко­жна з яких несе пучок щетинок і чутливі вусики (у багатьох поліхет спинний вусик перетворився на зябра).

Всі названі особливості будови забезпечують різноманітні рухи цих тварин у у різних середовищах.

У кільчиків виникла вторинна порожни­на тіла- целом.Вона розвивається з мезодерми, міститься між стінками тіла і внутрішніми органами й вистеле­на власним целомічним епітелієм. Целом розділе­ний перегородками на сегменти, що відповідає зовнішній сегме­нтації. Вторинна порожнина виповнена рідиною, близькою за хімічним складом до морської води. Целомічна рідина виконує ряд функцій: ,,гідравлічного скелету”, завдяки її руху переносяться поживні речовини, кисень, вуглекислий газ, про­дукти обміну речовин. Внутрішні перегородки захищають орга­нізм при пораненнях і розривах тіла. Кільчастим червам влас­тиве явище регенерації.

Нервова система цих червівтакож більш досконала й представлена надглотковими і підглотковими нервовими вузлами (гангліями), якіз’єднуючись між собою утворюють навкологлоткове нервове кільце, і черевним нервовим ланцюж­ком із посегментно розташованими гангліями, від яких відхо­дять нерви до різних органів. Надглоткові ганглії називають головним мозком. Як вільноживучих тварин в анелід добре роз­винені органи чуття. У багатьох із них є очі, що знаходяться не лише на голові, але й на тулубі та хвості. Наявні також смакові рецептори і нюхові клітини, які сприймають за­пахи та інші хімічні подразники. Добре розвинені органи слу­ху, побудовані на зразок локаторів. У примітивних кільчаків є статоцисти. Завдяки розвитку різноманітних органів чуття анеліди дістають різноманітну інформацію про зміни в навколиш­ньому середовищі та опрацьовують її в головних гангліях. Це значно збільшило активність червів і визначило складніші фор­ми їх інстинктивної поведінки

Травна система анелід також досконаліша. У них краще виражений поділ травної системи на різні відділи, кож­ний з яких виконує свою функцію. Травна трубка, як правило, пряма і поділена на: ротову порожнину, глотку, стравохід, який розширюється у воло, мускульний шлунок, се­реднюя кишку, заднюя кишку, що закінчується анальним отво­ром. У глотку і стравохід відкриваються протоки залоз, секрет яких сприяє травленню їжі. Перетравлювання їжі відбувається в середнійкишці, стінки мають залозисті клітини, які виробляють травний фермент. Інші всмок­тують перетравлену їжу.

Органи виділення - метанефридії (гр. meta -,,після” і nephros) - служать для виділення продуктів обміну речовин. Вони розпочинаються лійкою в порожнині тіла; від лійки йде звивистий канал, який відкривається назовні в наступному сегменті. Метанефридії розташовані метамерно: у кожному сегменті їх по два.

Досконаліша у кільчаків і кровоносна система. Здебільшого вона замкнена, тобто кров не виливаючись у порожнину тіла рухається по спинній та черевній судинах, які посегментно з’єднані кільцевими. Серед основних судин виділя­ються своєю товщиною пульсуючі, які оточують страво­хід і виконують роль сердець. У стінках шкірно-м’язового мішка та навколо кишок є добре розвинена сітка капілярів (навколо-кишковий кровоносний си­нус). Кровоносна система виконує функції транспор­ту поживних речовин і га­зів, а також захисну (фаго­цити крові захоплюють ба­ктерій, інородні тіла тощо). В анелід порівняно з ін­шими червами спостерігаєть­ся інтенсифікація обміну ре­човин ідихання. Обмін газів в основному відбува­ється через шкіру, проте ба­гато морських форм мають розташовані на параподіях або на простомії шкірні зябра.

Кільчасті черви розмножуються здебільшого статевим шляхом, іноді безстатевим - брунькуванням або поділом. Вони можуть бутиабо роздільностатеві, або ж гермафродити. Запліднення зовнішнє або внутрішнє. Статеві залози - гонади -утворюються в основному в стінках целому. У кожному сегмен­ті тіла кільчаків є набір певних органів: параподій і щетинок, целомічних мішків, гангліїв, кільцевих судин, нефридій, гонад. Явище повторення подібних структур має назву метамерії, яка буває гомономною (усі сегменти зовні однакові) та гетерономною сегменти відрізняються за будовою). У прісноводних та наземних форм) розвитoк прямий, морсь­ких видів з метаморфозом ( є стадія личинки – трохофори).

Тип Кільчасті Черви поділяють на два підтипи: 1. Безпояскові (Асlіtellatа) і 2. Пояскові (Clitellatа).