Значення коефіцієнта z

6. Розрахунок ΔРдля індивідуальних речовин, крім згаданих у пункті 5, а також для сумішей може бути здійснений за формулою:

(8.3)

де Н_Т— теплота згорання, Дж/кг;

Рпов — густина повітря до вибуху при початковій температурі Т_поч, кг/м³;

С_пов — теплоємність повітря, приймається рівною ,Дж/кгК;

— початкова температура повітря, К.

7. При використанні в приміщенні горючих газів, легкозаймистих або горючих рідин для визначення маси т, що входить до формули (8.1), враховується робота аварійної вентиляції, якщо вона забезпечена резервними вентиляторами, автоматичним пуском у разі перевищення гранично допустимої вибухонебезпечної концентрації та електропостачанням за першою категорією надійності (ПВЕ), за умови розташування пристроїв для видалення повітря з приміщення в безпосередній близькості від місця можливої розрахункової аварії.

При цьому масу т горючих газів або парів легкозаймистих чи горючих рідин, які нагріто до температури спалаху і вище, що надійшли до об'єму приміщення, слід розділити на коефіцієнт К, який визначається за формулою:

(8.4)

де А — кратність повітрообміну, що створюється аварійною вентиляцією, с¹;

Т — тривалість надходження горючих газів і парів легкозаймистих і горючих рідин в об'єм приміщення, с (приймається за пунктом 2).

8. Маса т (кг) газу, що надійшов у приміщення при розрахунковій аварії, визначається за формулою:

(8.5)

де V_АП — об'єм газу, що вийшов з апарата, м³;

— об'єм газу, що вийшов з трубопроводів, м³.

При цьому:

(8.6)

де Р, — тиск в апараті, кПа;

V— об'єм апарата, м³.

(8.7)

— об’єм газу, що вийшов з трубопроводу до його відключення, м³; — об’єм газу, що вийщов з трубопроводу після його відключення, м³.

(8.8)

де q— витрата газу, яка визначається в залежності від тиску в трубопроводі, його діаметра, температури газового середовища тощо, м³/с;

Т — час, який визначається за пунктом 2, с.

(8.9)

де Р₂ — максимальний тиск у трубопроводі відповідно до технологічного регламенту, кПа;

r — внутрішній радіус трубопроводів, м;

L — довжина трубопроводів від аварійного апарата до засувок, м.

9. Маса парів рідини пг, яка надійшла в приміщення при наявності декількох джерел випаровування (поверхня розлитої рідини, поверхня, на яку нанесли цю рідину, відкритий посуд чи ємкості, інше), визначається за формулою:

(8.10)

де т_р — маса рідини, що випарувалась з поверхні розливу, кг;

— маса рідини, що випарувалась з поверхонь відкритих ємкостей, кг

— маса рідини, що випарувалась з поверхонь, на які нанесено речовину, що використовується.

При цьому кожний з додатків у формулі (8.10) визначається за формулою:

(8.11)

де W — інтенсивність випаровування, кг/с * м²;

F— площа випаровування, м², що визначається, згідно з пунктом 2 в залежності від маси рідини т, яка надійшла в приміщення.

Якщо аварійна ситуація пов'язана з можливим надходженням рідини у розпиленому вигляді, тоді вона повинна бути врахована у формулі (8.10) введенням доданку, що враховує загальну масу рідини, яка надійшла від розпилюючих пристроїв, виходячи з тривалості їх роботи.

10. Маса (кг) рідини, що надійшла в приміщення, визначається за пунктом 2.

11. Інтенсивність випаровування W визначається за довідковими та експеримен­
тальними даними. Для ЛЗР за відсутності даних W розраховується за формулою:

, (8.12)

де λ — коефіцієнт, що приймається за табл. 8.3 залежно від швидкості та температури повітряного потоку над поверхнею випаровування;

М — молекулярна маса;

Р_Н — тиск насиченої пари при розрахунковій температурі рідини, який визначається за довідковими даними, кПа.

Значення коефіцієнта λ

Таблиця 8.3