Розрахунок надлишкового тиску вибуху для горючого пилу.

12.Розрахунок надлишкового вибуху АР (кПа) здійснюється за формулою (8.3),
де z — частка участі у вибуху горючого пилу, що перебуває у завислому стані. За
відсутності експериментальних даних допускається приймати z = 0,5.

13. Розрахункова маса пилу т (кг), який перебуває у завислому стані в об'ємі
приміщення і утворився внаслідок аварійної ситуації, визначається за формулою:

т = т_зн+ т_АВ, (8.13)

де т_зн — розрахункова маса пилу, який знявся в повітря, кг;

т_АВ —розрахункова маса пилу, що надійшов у приміщення внаслідок аварійної ситуації, кг.

15. Розрахункова маса пилу т_АВ, який надійшов у приміщення внаслідок аварійної ситуації, визначається за формулою:

(8.15)

де т_АП —маса горючого пилу, що викидається в приміщення з апарата, кг;

q — продуктивність, з якою продовжується надходження пилоподібних речовин до аварійного апарата по трубопроводах до моменту їх відключення, кг/с;

Т — час відключення, визначається за пунктом 2, с;

К_п — коефіцієнт пиління, який являє собою відношення маси пилу, що перебуває в повітрі у завислому стані, до усієї маси пилу, що надійшов з апарата до приміщення. При відсутності експериментальних даних К_п приймається: для пилу з дисперсністю меншою за 350 мкм К_п = 0,5; для пилу з дисперсністю не меншою за 350 мкм — К_п = 1,0. Величина т_АВ приймається відповідно до пунктів 1 і 3.

16. Маса пилу, що відклався в приміщенні на момент аварії визначається за формулою:

(8.16)

де К_Г — частка горючого пилу в загальній масі нашарованого пилу;

т₁ — маса пилу, який осідає на важкодоступних для прибирання поверхнях у приміщенні за період часу між генеральними прибираннями, кг;

т₂ — маса пилу, який осідає на доступних для прибирання місцях у приміщенні за період часу між поточними прибираннями, кг;

К_п — коефіцієнт ефективності пилоприбирання. У разі ручного прибирання приймається: при сухому — 0,6, при вологому — 0,7. У разі механізованого вакуумного прибирання: при рівній підлозі К_п = 0,9; при підлозі з вибоями (до 5% площі) К_п = 0,7.

Під важкодоступними для прибирання місцями слід розуміти такі поверхні у виробничих приміщеннях, очищення яких здійснюється тільки під час генерального пилоприбирання. Доступними для прибирання місцями є поверхні, пил з яких збирається в процесі поточного пилоприбирання (щодоби, щозміни тощо).

17. Маса пилу т_і (і = 1,2), який осідає на різноманітних поверхнях у приміщенні за період між прибираннями, визначається за формулою:

(i=1,2), (8.17)

де - маса пилу, який виділяється в об’ємі приміщення за час між генеральними плоприбираннями, кг;

— маса пилу, що виділяється одиницею обладнання, яке пилить за вказаний період часу, кг;

— маса пилу, який виділяється в об'ємі приміщення за період часу між поточними пилоприбираннями, кг;

М_2j. — маса пилу, що виділяється одиницею обладнання, яке пилить за вказаний період, кг;

α — коефіцієнт, який визначає частку пилу, що надходить до об'єму приміщення і забирається витяжними вентиляційними системами. За відсутності експериментальних даних величину α приймають рівною α = 0;

— коефіцієнти, які визначають частки пилу, що виділяються в об'єм приміщення і відповідно осідають у важкодоступних і доступних для прибирання місцях приміщення ( ). За відсутності даних про величину коефіцієнтів і приймається =1, =0.

18. Величина М_j (і = 1,2) може бути визначена експериментально (або за аналогією з діючими типовими виробництвами) в період максимального завантаження обладнання за формулою:

(j=1,2) (8.18)

де — інтенсивність нашарування пилу відповідно на важкодоступних F_ij (м²) і доступних F_2j. (м²) площах, кг/м² • с;

τ₁, τ₂ — проміжок часу відповідно між генеральними і поточними пилопри­бираннями, с.