Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Першоджерела. З договору Ігоря з греками (945 р.)




Читайте также:
  1. Першоджерела
  2. Першоджерела

З договору Ігоря з греками (945 р.)

...І великий князь наш Ігор, і князі, і бояри його, і всі ру­ські послали нас до Романа, і до Костянтина, і до Стефана, до великих царів Грецьких, утвердити дружбу з самими царями і з усім боярством і з усіма людьми грецькими на весь час, доки сяє сонце і весь світ стоїть.

...Великий князь Руський і бояри його хай посилають в Грецію до великих царів Грецьких скільки хочуть кораблів з послами і купцями.

...І нехай входить Русь у місто через одні ворота з царським чиновником без зброї, 50 мужів, і торгує, як їм треба, і знову виходить; і чиновник царства нашого хай охороняє їх, і якщо хто від Русі або від греків вчинить неправильно, то він випра­вляє [їх неправду].

...Якщо втече раб від Русі, то раба слід спіймати; якщо ж утікача не виявлять, то нехай тоді Русь бере на нас [греках], ціну раба, як встановлено, і раніше, по 2 шовкові тканини за раба. Коли ж утече до Русі раб кого-небудь з людей царства нашого, або з міста нашого [тобто Царграда], або з інших міст і забере що-небудь з собою, то його повернути назад, і якщо забране цим рабом з собою буде все ціле, то слід взяти за вкра­дене 2 золотих. Якщо русин украде що-небудь у греків або гре-чин у Русі, то слід повернути не тільки вкрадене, а й [запла­тити] його ціну; а як виявиться, що вкрадене було продано, то хай виплатять подвійну ціну за вкрадене і той, що вкрав, хай буде покараний по закону грецькому і по уставу, і по закону руському.

...Якщо Русь виявить корабель грецький, викинутий у яко-му-небудь місці, то не завдасть йому шкоди; коли ж хто візьме що-небудь з корабля, або поверне в неволю, або вб'є людину з корабля, хай буде підлеглий законові руському і грецькому.

...Якщо християнин уб'є русина або русин християнина, то той, хто вчинив убивство, буде затриманий родичами убитого і нехай [вони] уб'ють його. Коли ж той, хто вчинив убивство, втече, а він був заможним, то хай візьмуть маєток його родичі вбитого; якщо ж той, хто вчинив убивство, бідний і втече, то його [треба] шукати, поки не виявлять; коли ж він буде вияв­лений, хай буде вбитий. Якщо ударить мечем, або списом, або якою-небудь зброєю русин гречина або гречин русина, то за той вчинок заплатить 5 літрів срібла по закону Руському; якщо ж він бідний, то скільки може, стільки повинен запла­тити, в цьому разі з нього можна зняти і одяг, в якому він хо­дить, а про невиплачене повинен він іти до присяги по своїй вірі, на доказ того, що він нічого більш не має, і тоді буде від­пущений.



...В разі ж наше царство захоче мати від вас [допомогу] у війні проти ворогів наших, то ми напишемо князеві вашому, і він пошле до нас [допомогу], скільки ми захочемо, і з цього побачать інші країни, яку дружбу мають Греки з Руссю. Ми ж договір цей написали на двох грамотах, одна грамота залиша­ється у царства нашого, на ній написаний хрест і наші імена, а на другій грамоті [імена] послів ваших і купців ваших.

 

Договори Русі з Візантією

Договір 907року

Про договір 907 року ми дізнаємося із «Повісті минулих літ». Особливого договору в 907 році укладено, напевно, не було. Пере­лік послів в цьому договорі взято з договору 911 року, перелік міст взято з договору 944 року. На матеріалах цього договору побудована і клятва на вірність договору.

Олег же, трохи відступивши від Царгороду, почав вести пере­говори про мир з грецькими царями Леоном і Олександром, послав до них в місто послів: Карла, Фарлофа, Вермуда, Руальда і Стеми-да із словами: «Платіть мені данину». І сказали греки: «Що хочеш дамо тобі!» І сказав Олег: «Дати (своїм) воїнам на 2000 кораблів по 12 гривень на ключ і потім давати на утримання приїздивших із руських міст, перш за все, із Києва, а також із Чернігова, Переясла­ва, Полоцька, Ростова, Любеча й інших міст, бо по тих містах сидять підвладні,Олегу князі».



Коли приходять руські, нехай беруть на утримання скільки хочуть, а якщо прийдуть купці, то нехай беруть місячне на протязі 6 місяців: хліб, вино, м'ясо, рибу і плоди. Коли ж руські відправля­ються до себе, то нехай беруть у вашого царя на дорогу їжу якоря, сіті, вітрила і що їм потрібно.

3.1 зобов'язались греки. І сказали царі й усі бояри. Якщо являть­ся руські не для торгівлі, нехай не беруть місячного. Нехай (русь­кий) князь заборонить своїм послам, і (взагалі) приїжджаючим сюди руським, творити безпорядки в наших селах і в нашій краї­ні. Приїжджаючі сюди руські нехай живуть поблизу (монастиря) святого Мамонта; і коли наша царська величність пришле (до них кого-небудь), хто перепише їх імена, то (лише) тоді вони візьмуть місячне, яке їм належить - спочатку ті, хто приїхав із Києва, потім із Чернігова і Переяслава, і з інших міст. І нехай входять в місто тільки через одні ворота у супроводі царського чиновника без зброї, чоловік по 50, і, нехай торгують, скільки їм потрібно, не сплачуючи ніяких торгових мит.

4.1 так, царі Леон і Олександр заключили мир з Олегом, зобов'я­зуючись сплатити данину і присягли обидві сторони: самі (греки) цілували хрест, а Олега і його дружинників привели до присяги, по руському звичаю; і клялись ті своєю зброєю і своїм богом Перуном, Велесом, богом худоби. І так був утверджений мир.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 6; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты